- •Термодинаміка, теплопередача і теплосилові установки Методичні вказівки
- •Iвано-Фpанкiвськ
- •Міністерство освіти і науки України
- •Термодинаміка, теплопередача і теплосилові установки Методичні вказівки
- •Iвано-Фpанкiвськ
- •1. Мета і задачі курсової роботи
- •2. Зміст і об’єм курсової роботи
- •3. Цикли теплових двигунів
- •Термічний ккд
- •Питома теплота, підведена до рт
- •4 Паливо і продукти його згоряння
- •5. Енергетичні характеристики гту
- •6. Вибір обладнання
- •7 Оформлення курсової роботи.
- •8 Захист курсової роботи.
- •Список літератури
6. Вибір обладнання
6.1. Теплообмінники.
При виборі типу теплообмінника (ТО) слід врахувати такі його характеристики, як можливість досягнення високих швидкостей теплоносіїв, масу і габарити , вартість виготовлення і експлуатації , дію теплоносіїв на поверхню теплообміну, гідравлічний опір .
Кожухотрубчаті ТО використовуються для теплообміну між рідинами , рідинами і газами , коли необхідна велика площа теплообміну F. Основні параметри цих ТО стандартизовані. Для них F = 1,0...1369 м2 [8].
По значенню F слід вибирати тип ТО, вказавши його основні характеристики і позначення згідно відповідного стандарту (див. додаток Г).
6.2. Вентилятори і димососи.
Вентилятори і димососи вибираються за значенням секундної витрати відповідно до значень секундної витрати повітря і продуктів згорання з врахуванням 10-30% запасу по подачі [11].
В курсовій роботі слід подати їх основні характеристики: марку, типорозмір, подачу, тиск на виході (перепад), робочу температуру газу, який подається, частоту обертання валу, ККД, необхідну потужність.
6.3. Форсунки і пальники.
Форсунки для спалювання рідкого палива підбирають за секундною витратою. Для подачі мазуту використовують форсунки з паровим (повітряним) розпилюванням (Gп = 0,017...0,33 кг/с ) і механічним (Gп = 0,53...2,78 кг/с) [6, с. 355].
Для спалювання газоподібного палива з повітрям використовують пальники без попереднього змішування палива з повітрям і частковим попереднім змішуванням (Vr = 0,2...4 м3/с), а також з попереднім змішуванням (Vг = 0,1 м3/с),
[6, с. 349].
7 Оформлення курсової роботи.
Курсова робота повинна бути написана студентом на одній стороні листа білого паперу формату А4 по ГОСТ 2.301-68 чорнилами одного кольору (чорного, синього, фіолетового) чітким розбірливим почерком.
На кожному листі роботи, за виключенням титульного листа і завдання на курсову роботу, чорним кольором виконується рамка з основним написом по формі 2а ГОСТ 2.104-68. На листі, де розміщено “Зміст”, виконується рамка з основним написом по формі 2. ГОСТ 2.104-68.
Першим листом курсової роботи є титульний лист , другим – завдання на курсову роботу, третім – зміст. Перший і другий листи не нумеруються. Надписи на титульному листі повинні бути виконані шрифтом типу А або Б по ГОСТ 2.304-81. Розмір шрифту – від 3,5 до 10 у залежності від змісту надпису (див. додаток Д).
Допускається оформлення титульного листа машинописним способом. Титульний лист повинен бути виготовлений з білого паперу, більш щільного ніж листи текстової частини курсової роботи.
Листи курсової роботи повинні бути зшиті металевими скобками, виступаючі частини яких слід акуратно заклеїти полосою паперу кольору обкладинки.
8 Захист курсової роботи.
Курсова робота повинна бути перевіреною керівником перед захистом. Підпис керівника є допуском роботи до захисту.
Захист курсової роботи проводиться у комісії з 2-3 викладачів.
При захисті курсової роботи студент виступає з короткою доповіддю (3-5 хвилин), в якій вказує тему і об’єм роботи, отримані результати і висновки . Після доповіді студенту задаються питання.
Оцінка по роботі виставляється з урахуванням досконалості розроблених питань, якості і правильності виконання розрахунків, текстової і графічної частини роботи, систематичності і самостійності роботи студента, чіткості доповіді і виявлення знань при відповіді на питання.
У випадку отримання незадовільної оцінки перезахист курсової роботи не допускається, а студенту при згоді деканату видається інше завдання.