- •Термодинаміка, теплопередача і теплосилові установки Методичні вказівки
- •Iвано-Фpанкiвськ
- •Міністерство освіти і науки України
- •Термодинаміка, теплопередача і теплосилові установки Методичні вказівки
- •Iвано-Фpанкiвськ
- •1. Мета і задачі курсової роботи
- •2. Зміст і об’єм курсової роботи
- •3. Цикли теплових двигунів
- •Термічний ккд
- •Питома теплота, підведена до рт
- •4 Паливо і продукти його згоряння
- •5. Енергетичні характеристики гту
- •6. Вибір обладнання
- •7 Оформлення курсової роботи.
- •8 Захист курсової роботи.
- •Список літератури
Термічний ккд
(3.20)
Питома теплота, підведена до рт
(3.21)
Питома теплота, відведена від РТ
(3.22)
Питома робота циклу
lk = q1k + q2k (3.23)
3.7. Визначення площі теплообміну регенератора ГТУ
3.7.1. Наявна питома теплота, яка теоретично може бути передана у регенераторі гарячим теплоносієм холодному, знаходиться з формули
qp max = Cpm∙(T4 – T2) (3.24)
де Cpm – теплоємність теплоносія (в даному випадку РТ);
T4 – температура РТ у кінці адіабатного розширення;
T1 – температура РТ у кінці адіабатного стиску.
3.7.2. Для здійснення теплообміну між гарячими і холодними теплоносіями у регенераторі необхідна різниця температур. Тому передана теплота у регенераторі qp менша від наявної теплоти qp max . Величина переданої теплоти у регенераторі визначається по формулі
qp = σ · qp max , (3.25)
де
σ – степінь регенерації.
3.7.3. Площа поверхні теплообміну регенератора визначається за формулою
, (3.26)
де
G - секундна витрата теплоносія, кг/с ;
kТ - середнє значення коефіцієнта теплопередачі у регенераторі , Вт/(м·К) ;
Δt - середня різниця температури у регенераторі, К.
3.7.4. Середня різниця температури (температурний перепад) для теплообмінних апаратів з протиточною (рис.3.4, а) і прямоточною схемою руху (рис.3.4, б) теплоносіїв визначається з співвідношень для протитоку
(3.27)
для прямотоку
(3.28)
Всі позначення вище приведених співвідношень дані у підрисункових підписах відповідно схем руху теплоносіїв (див. рис. 3.4.).
Для схем перехресного потоку і для других більш складних схем руху теплоносіїв середній температурний перепад визначається з формули
Δt = ·Δt – протитоку , (3.29)
де – поправка яка визначається з допоміжних графіків
залежності від двох допоміжних величин
, (3.30)
Температура гарячого теплоносія на вході і теплообмінник
(3.31)
Температура гарячого теплоносія на виході з теплообмінника
(3.32)
Водяний еквівалент теплоносія:
(3.33)
Температура холодного теплоносія на вході і теплообмінник
(3.34)
Температура холодного теплоносія на виході з теплообмінника
(3.35)
3.7.5. Параметри стану робочого тіла у точках 5 і 6 циклу ГТУ з регенерацією теплоти визначаються за наступними залежностями:
тиски P5 = P1 = P4 ; P6 = P3 = P2
температури Т5 = + 273,2 ; Т6 = + 273,2
питомі об’єми ;
зміна питомої ентропії ;
– температура гарячого теплоносія на вході у теплообмінник;
– температура гарячого теплоносія на виході з теплообмінника;
– температура холодного теплоносія на вході;
– температура холодного теплоносія на виході.
Рисунок 4.1 – Схеми потоків у теплообмінних апаратах