8. Розміщення господарських центрів.

Господарський центр підприємства в умовах України повинен розташовуватися в існуючому населеному пункті. Його доцільно розташовувати в центрі земель господарства за умови надійного транспортного зв'язку з усіма частинами території господарства, пунктами переробки сільськогосподарської продукції, найближчими залізничними станціями та пристанями.

На території господарського центру розташовують: тваринницькі ферми, автомобільні парки, ремонтні майстерні, сараї, гаражі для сільськогосподарської техніки, склади, підприємства переробки продукції та збереження насіння, адміністративні будинки, приміщення для обслуговуючого персоналу. Населений пункт, де розташований господарський центр, повинен виконувати функції культурного центру, а тому відповідати таким умовам: компактна форма розташування; нормальний зв'язок з адміністративним центром району; належні екологічні умови.

Складання схеми планування сільських населених пунктів

Для населеного пункту обирають місцевість з гарними природними умовами -красивим краєвидом, захистом від вітрів, недалеко від річки та зелених масивів. Треба також враховувати економічні, архітектурно-планувальні, будівельно-технічні та санітарно-гігієнічні вимоги.

Велике значення має сума витрат на освоєння нової території, тому треба розробляти декілька варіантів проекту населеного пункту та обрати найкращий. Дуже придатні території зі схилами (уклон від 0,5° до 5°), рельєф не дуже пересічний, грунти повинні відповідати будівельним вимогам. Глибина залягання ґрунтових вод не менше 3 м. На території повинні бути джерела з придатною для пиття водою, бажана наявність відкритих водоймищ. Територія повинна бути забезпечена надійними дорогами для сполучення з іншими населеними пунктами. Повинен задовольняти умови культурно-побутового обслуговування населення. Проект планування населеного пункту складається на копії плану масштабом 1:5000 -1:1000 з нанесеними елементами рельєфу (горизонталями). В сільському населеному пункті проектуються дві зони - житлова (з адміністративно-громадським центром) та виробнича. В житловій зоні проектуються вулиці, площі, квартали та інші елементи планування

11 Проектування вуличної мережі.

Існує чотири системи вуличної мережі:

1. прямокутна (вулиці мають прямолінійні напрямки, утворюючи в перетині кути біля 90°);

2. радіальна (вулиці розходяться радіусами від центру);

3. радіально-кільцева (вулиці розходяться радіусами від центру);

4.криволінійна (напрямок вулиць зумовлений рельєфом місцевості)

12. Загальні вимоги, щодо проектування вулиць та майданів в сільських

населених пунктах.

Загальні вимоги щодо проектування вулиці:

♦ придатність для руху транспорту в усі пори року;

♦ не потребує значної кількості складних споруд;

♦ перетинає Інші вулиці під кутом близьким до 90°;

♦ водовідвідні канави розташовані вздовж вулиці, не перетинаючи її

Вулиці поділяються на головні, житлові та провулки.

1.Головні вулиці (ширина 20-25 м) з'єднують житлові квартали з виробничою зоною та підходять до головного майдану і з'єднують населений пункт з зовнішніми під'їзними дорогами. Вздовж них розміщують більші будинки.

2.Житлові вулиці з'єднують квартали в єдину систему; ширина їх 15-20м.

3.Провулки (ширина їх 10-12 м) утворюють проїзди між бічними сторонами

кварталів.

Тупіки - ширина 3-5 м.

Майдани. За призначенням вони поділяються на:

-головні (в центральній частині населеного пункту),

-розвантажувальні (перед будинками, де збираються значні маси людей),

-транспорті ( в місцях перетину магістралей),

-базарні (для торгівлі).

Залежно від розміру населеного пункту відводиться від 0,2 до 0,75 га.