Родоліт

Родоліт (від др.-грецького. Ῥόδον – троянда) – різновид піропу рожевого кольору, густиною 3,83-3,93 г/см ³. Твердість за шкалою Мооса 7-7,5. Формула Mg₃Al₂(SiO₄)₃.

Відомий великий родоліт масою 43,3 карата (в ограненому вигляді ≈ 14 карат).

Ювелірний родоліт добувають попутно з абразивними гранатами.

Зустрічається родоліт в Танзанії, Зімбабве, на Мадагаскарі і Шрі-Ланці. Родовища родоліту пов'язані з метаморфічними гіперстеновими гнейсами, в яких він зустрічався у вигляді вкраплень. Це, наприклад, родовища в США (Північна Кароліна).

Турмалін

Назва каменю походить від сингальського Turamali – «різнобарвний». Колір турмаліну залежить від хімічного складу каменя. Турмаліни бувають зеленого або малинового кольору, рідше жовтого кольору. Найбільш коштовне каміння прозорого зеленуватого, синього і малиново-червоного кольору. Зустрічаються турмаліни поліхромні, забарвлені одночасно в різні кольори.

Камінь завезений до Європи голландськими моряками з острова Цейлон.

Турмалін видобувають в Бразилії, Росії, Шрі-Ланці, на Мадагаскарі.

 

Коштовне каміння іv-ї групи Хризоліт

Хризоліт – від давньогрецьких слів chrysos – «золотий» і lithos – «камінь».

Під хризолітом часто мають на увазі інший мінерал – олівін. Хризоліт – сліпучий коштовний камінь насиченого зеленого кольору. Хризоліт завжди цінувався досить високо, камінь прикрашає безліч ювелірних виробів. Назва «хризоліт» бере початок у Стародавній Греції. Знаменитий Пліній використовував цю назву для ототожнення каменів з жовтувато-зеленим відтінком.

Хризоліт виявлений при розкопках в Олександрії, околицях Єрусалиму, Греції. Хризоліт, як і інші дорогоцінні камені, схильний до впливу моди. Пік популярності каменю припадає на 19 століття та початок 20 століття.

Родовища коштовного каміння відомі в М'янмі, Австралії, Бразилії, Росії, США, Заїрі, Монголії.

Циркон

Циркон – назва цього каменю походить від перського слова zargun – золотий колір. Колір каменю зовсім різний: жовтий, коричневий, червоний, помаранчевий, блакитний, безбарвний і навіть чорний. Циркон настільки різноманітний, що його часто плутають з іншими дорогоцінними каменями. Прозорі циркони за вишуканістю блиску змагаються з алмазами.

Циркон відомий з давніх часів. Є згадки цього каменю в Біблії. У стародавній Індії циркон застосовували як магічний засіб для запобігання небажаній вагітності. Штучний циркон вперше був отриманий Берцеліусом в 1824 році, при нагріванні суміші калію і фториду цирконію.

Циркон видобувається в Австралії, Бразилії, Росії, Норвегії, Шрі-Ланці, Мадагаскарі.

Берил

Берил – цей камінь названий від латинського слова «беріліус», що в перекладі означає «зелений мінерал». Берили трапляються зовсім різних кольорів. Камені зеленуватих і жовтуватих тонів вважають звичайним берилом. Іноді попадаються берили з ефектом «котячого ока» і зірчасті берили.

За даними істориків в давнину з берилу майстрували скло для підзорних труб та окулярів.

Ще в XVI столітті краса каменя була достойно оцінена. Француз Ремі Біло, що жив в 1527-1577 роки, присвятив каменю чудову поему, в якій вихваляється незвичність і краса берилу.

Сучасна технологія дозволяє отримувати з берилів металевий берилій, який володіє чудовими властивостями. Берилій може витримувати температуру до плюс 1284 градусів за Цедьсієм. Коштовне каміння володіє винятковою жаростійкістю. Успішно застосовується для виготовлення найбільш важливих деталей літаків, ракет і космічних кораблів.

Берил ювелірної якості – справжня знахідка, настільки вони рідкісні. У Санкт-Петербурзі в колекції гірничого інституту зберігається найбільший у світі берил ювелірної якості спаржевого кольору. Вага знаменитого дорогоцінного каменю – 2546 грамів, розмір 24х11 сантиметрів.

Добуваються берили в Україні, Росії, Бразилії, Гренландії, Зімбабве, Індії, Мадагаскарі, Мозамбіку Казахстані, Колумбії.

Кунцит

Різновид сподумену, силікату літію та алюмінію. Характерний різкий візуально помітний дихроїзм (двоколірність). Спайність досконала в двох напрямах. Показники заломлення від 1,648-1,668 до 1,673-1,682. Проявляє люмінесценцію в помаранчевих тонах в ультрафіолетових і рентгенівських променях.

При тривалому рентгенівському або радієвому опроміненні набуває нестійкого смарагдово-зеленого забарвлення. Кристали товстої таблеткоподібної форми, сильно витягнуті. Утворюється в порожнинах пегматитів. На відміну від звичайного сподумену, кунцит дуже рідкісний.

У США відомий в Каліфорнії (округ Сан-Дієго), зустрічається також на Мадагаскарі, в Бразилії і в Афганістані. Вкрай рідкісний смарагдово-зелений різновид, що носить назву гіденіт, в США був виявлений ​​в пегматитах округу Александер (шт. Північна Кароліна), на Мадагаскарі і в Бразилії.

Бірюза

Бірюза – назва походить від перського слова «firusa», що в перекладі означає «переможець». Коштовності з бірюзи знаходили в гробницях єгипетських фараонів, в гробницях вождів американських індіанців. Прикраси з бірюзи носила навіть принцеса Нефертіті. З бірюзи виготовлялися амулети скарабеїв.

Колір бірюзи різний: білий, зеленувато-жовтий, насичений зелений, небесно-блакитний. Коштовне каміння не має протипоказань до носіння.

Бірюза шанувалася ще на Сході. Перси і араби звеличували бірюзу за її колір, особливо цінувалося коштовне каміння, що нагадувало обрисами форму жіночих грудей. За такий зразок жителі Сходу готові були платити досить великі суми. Джафару ібн Мухаммед (VII століття) висловлював свою думку щодо бірюзи так: «Не збідніє ніколи рука, на якій перстень з бірюзи». Є повір'я, що той, хто носить кільце з бірюзою ніколи не зазнає злиднів, життя його буде протікати в спокої і багатстві.

У середні віки вірили у здатність бірюзи виявляти отрути і оберігати від них господаря. Перси вважали, що той, хто носить амулет з бірюзи, ніколи не буде захоплений зненацька. Господар бірюзи користується увагою і повагою оточуючих.

Великі родовища знаходяться в США. Відомі родовища бірюзи в Чилі, Перу, Мексиці, КНР, Австралії. На території Середньої Азії бірюза добувалася ще в глибокій старовині.