Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тем.2.Зан.4.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
14.36 Mб
Скачать

2.4.2. Тактика дій стратегічної авіації.

Стратегічна авіація призначена для нанесення ударів по найважливіших об'єктах на території противника.

Завдання стратегічної авіації в ядерній війні :

  • завоювання ядерної переваги і переваги в повітрі шляхом нанесення ударів по складах ядерної зброї, аеродромах базування носіїв ядерної зброї, засобам ППО;

  • нанесення ударів по адміністративно-промислових об'єктах у тилу;

  • порушення керування державою і збройними силами шляхом руйнування вузлів зв'язку, крупних підземних КП;

  • порушення найважливіших комунікацій;

  • ведення стратегічної повітряної розвідки.

Завдання стратегічної авіації в без’ядерній війні :

  • безпосередня авіаційна підтримка сухопутних військ;

  • ізоляція району бойових дій;

  • удари по об'єктах у глибині території;

  • постановка мінних загороджень;

  • радіоелектронне подавлення засобів ППО;

  • підтримка сил флоту і боротьба з надводними кораблями.

Основні принципи застосування стратегічної авіації :

  • раптовість, масування сил і засобів;

  • взаємодія з іншими ЗПКН;

  • централізоване керування силами і засобами і децентралізоване виконання;

  • зосередження зусиль авіації на головних напрямках.

При виконані поставлених завдань СА після взльоту виконує політ на найвигіднішій висоті до «рубежу регулювання», після якого у режимі «радіомовчання» виходить на маршрути, які виводять до об’єктів удару.

Рубіж регулювання призначається на віддаленні 800 ... 1200 км від границь району нанесення удару та призначається для контролю витримування бомбардувальниками графіка нанесення удару по об’єктах і координації їхніх дій при прориві системи ППО.

Розположення літаків в повітрі визначається бойовим порядком.

Під бойовими порядками авіації розуміють взаємне розташування літаків, авіаційних підрозділів і частин (з’єднань) у повітрі для сумісних бойових дій.

Характерними бойовими порядками авіації є: “фронт”,“клин”, “пеленг”, “колона”, “ромб”(Рис. 2.4.2.)

Бойові порядки характеризуються трьома параметрами між літаками і підрозділами, що складають бойовий порядок:

  • глибиною (визначаються дистанціями),

  • шириною (визначаються інтервалами)

  • висотою (визначаються перевищеннями (приниженнями) між літаками і підрозділами, що складають бойовий порядок.

У залежності від величин зазначених параметрів бойові порядки можуть бути зімкнутими, розімкнутими та розосередженими.

.

Рис.2.4.2. Бойові порядки авіації

У зімкнутих бойових порядках(Рис.2.4.3) установлюється єдиний режим польоту та мінімально припустимі відстані між літаками, виходячи з умов безпеки польотів :

Рис. 2.4.3. Зімкнутий бойовий порядок

У розімкнутих бойових порядках установлюється єдиний режим польоту літаків при збільшених відстанях між ними в межах візуальної та радіолокаційної видимості.( Рис.2.4.3) Такі бойові порядки застосовуються звичайно при пошуку цілей, за необхідності нанесення удару з урахуванням інформації про результати попередніх дій.

Рис. 2.4.4.. Розімкнутий бойовий порядок

Рис. 1.70. Розімкнутий бойовий порядок

У розосереджених бойових порядках може бути встановлений різний режим польоту за умов поганої візуальної видимості літаків. Такі бойові порядки застосовуються звичайно при пошуку цілей, за необхідності нанесення удару вночі й у складних метеорологічних умовах.

Рис.2.4.5. Розосереджений бойовий порядок

Бойові порядки засобів повітряного нападу прагнуть створити таким чином, щоб забезпечувалися:

  • найкращі умови пошуку, виявлення й атаки об’єктів противника;

  • можливість маневру по напрямку, висоті та швидкості;

  • взаємодія між екіпажами, підрозділами та частинами;

  • найменша втрата від вогню засобів ППО; простота керування та зручність пілотування.

У СА застосовують різні бойові порядки при польоті до рубежу регулювання

“Н” і після нього.

При підході до рубежу регулювання стратегічні бомбардувальники будуть виходити в бойових порядках “крил” на широкому фронті, порядку 150 км і більше.

Після проходження рубежу регулювання бойові порядки розосереджуються по авіаескадрильях і складаються з колони чи ланок груп по 3 ... 5 літаків (а іноді й з окремих літаків).

Бомбардувальники, виділені для дій на малих висотах, виходять за окремими маршрутами, починаючи з рубежу регулювання.

Усі маршрути вибираються завчасно, з урахуванням розташування цілей удару, радіуса поразки зенітною ракетною зброєю, можливості взаємної підтримки при постановці завад засобам ППО.

Розподіл цілей між бомбардувальниками виробляється з урахуванням подвійного-потрійного перекриття ударів.

Основними формами бойових порядків СА є: “фронт”, “колона”, “клин” і “пеленг”.

Так, якщо удар наноситься по малорозмірному, захищеному об’єкту, то найбільш доцільним бойовим порядком буде “колона”.

Якщо удар наноситься по майданному об’єкту, то доцільним бойовим порядком буде “фронт”, “пеленг” чи “клин”.

Якщо група збройна КАР чи КРПБ, то бойовий порядок повинен бути таким, щоб літаки не заважали один одному при необхідності одночасно застосовувати КАР чи КРПБ (рис. 2.4.6).

Рис.2.4.6. Ланка літаків В-1В

Найбільш доцільними значеннями параметрів бойових порядків стратегічної авіації в умовах ядерної війни можуть бути :

інтервали між літаками – (1...3) км;

дистанція між літаками – від (1...3) до (8...12) км;

перевищення (приниження) літаків – (300...600) м;

дистанція між ланками (групами) – (15...30) км.

Ці параметри забезпечують достатньо високі щільності ударів, виключають зіткнення літаків і можливість одночасного ураження двох літаків одним ядерним вибухом бойової частини зенітної ракети.

В умовах без’ядерної війни параметри бойових порядків можуть бути такі:

інтервали між літаками – (200...1500) м;

дистанція між літаками – (200…2000) м;

перевищення (приниження) – (100…200) м;

дистанція між ланками (групами) – (15...30) км.

Скорочення параметрів бойових порядків сприяє більш успішному подоланню системи ППО у зв’язку з її обмеженою пропускною спроможністю.

З метою успішного подолання системи ППО бомбардувальники, при підході до рубежу ДРЛВ, знижуються і частину польоту виконують на малих і гранично малих висотах (50-6ОО м) із постановкою перешкод бортовими РЕБ.

Застосування стратегічної авіації починається пуском крилатих ракет по досягненні літаками заданих рубежів, до входу в повітряний простір противника. Пуски ракет виконують з малих висот системою керування зброєю автоматично при вході носіїв в область досяжності ракетою планової цілі. Керовані ракети використовуються як для подавлення об'єктів ППО на маршруті польоту, так і для ураження цілей без заходу в зону дій об'єктів ППО.

Бомбометання здійснюється як із малих (200-300 м), так і із середніх і великих висот із горизонтального польоту або з поступовим набором висоти перед ціллю.

Маршрут і профіль після виконання бойової завдання вибираються в залежності від стану літака й екіпажу, кількості палива, розташування засобів ППО, метеообстановки й інших умов.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]