5. Хто найчастіше приймає участь у проведенні огляду слідчим та особою, що провадить дізнання?

Найчастіше при проведенні огляду беруть участь не менше двох понятих - незаінтересованих у справі дієздатних осіб (статті 127, 191 КПК України). Поняті мають право звертати увагу слідчого на будь-які обставини, що стосуються слідчих дій, та висловлювати зауваження з приводу виконаного, які обов'язково заносяться до протоколу.

Водночас вони зобов'язані бути присутні при проведенні огляду, але не беруть участі в ньому, та скріпити своїми підписами протоколи (ст. 127 КПК України). Для участі в огляді слідчий може запросити фахівців, які не заінтересовані у результатах справи (криміналіста, інженера-автотехніка та інженера з техніки безпеки, токсиколога та ін.- ст. 191 КПК України). Коли це зробити неможливо, то їхні функції повинен виконати сам слідчий. Якщо ж мав місце замах на життя людини, то разом із слідчим одразу починає працювати лікар-фахівець у галузі судової медицини, а за неможливості викликати судово-медичного експерта залучають лікаря будь-якої спеціальності (ст. 192 КПК України). Робиться це тому, що огляд місця події не можна відкладати – адже відомо, що перші години розшуку найбільш ефективні.

6. Чи виникають проблемні питання щодо залучення понятих? За яких обставин питання залучення понятих є проблемним? Які шляхи вирішення цих питань вбачають працівники практичних підрозділів?

Згідно зі ст. 177 КПК РФ, [9] огляд проводиться за участю понятих, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 170 КПК України, в якій говориться, що «у важкодоступній місцевості, за відсутності належних засобів сполучення, а також у випадках, якщо виробництво слідчого дії пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я людей, слідчі дії, передбачені частиною першою цієї статті, можуть проводитися без участі понятих, про що в протоколі слідчої дії робиться відповідний запис. У разі провадження слідчої дії без участі понятих застосовуються технічні засоби фіксації його ходу і результатів. Якщо в ході слідчої дії застосування технічних засобів неможливо, то слідчий робить у протоколі відповідний запис».

На практиці іноді виникають питання по цій нормі. З одного боку, прийняття цієї новели здатне поставити під сумнів достовірність зібраних при огляді доказів. Саме на понятих покладена процесуальна обов'язок засвідчити факт, зміст і результати дій, при виробництві яких вони були присутні. Не виключено, що за відсутності понятих у процесі огляду у випадках, якщо виникнуть сумніви в об'єктивності його проведення, суддям доведеться запрошувати на судовий розгляд слідчого та інших учасників огляду, допитуючи їх у якості «свідків».

З іншого боку на практиці дійсно виникають труднощі в забезпеченні участі понятих, в той час як зволікати з проведенням огляду не можна. Кому, наприклад, захочеться бути понятим при огляді, проведеному в лісі, та ще й у темний час доби. У той же час, "потрібні" речові докази на місці події можуть бути "забезпечені" недобросовісними співробітниками правоохоронних органів ще до прибуття понятих і початку огляду, якщо вважати, що свідки можуть запобігти такі неправомірні дії. Судова практика знає такі приклади. Тому, можна сказати, що участь в огляді місця події понятих – це ще не стовідсотковий заставу об'єктивного огляду. З технічних засобів фіксації, при огляді без участі понятих, найбільш розумним представляється застосування відеозйомки. Вона дозволить найбільшою мірою змалювати обстановку місця події, як і весь процес самого огляду. При цьому, можлива розробка та впровадження в діяльність правоохоронних органів такий відеоапаратури, яка виключала б можливість монтажу відеоплівки. У такому випадку можливість огляду місця події без понятих цілком можлива і обгрунтована.