1. Загальна характеристика господарського права. Господарські правовідносини. Господарське законодавство

Господарське право — є системою норм, які регулюють господарські відносини, в які вступають організації, підприємці у процесі своєї діяльності.

Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет господарського права.

Зміст предмета господарського права можна визначити двома поняттями: "народне господарство" і "господарська діяльність".

До народного господарства України належать усі розташовані на її території підприємства, організації, які у сукупності утворюють народногосподарський комплекс України.

Закон України "Про економічну самостійність України" (ст.1) - це основне коло суб'єктів, які здійснюють господарську діяльність.

Поняття господарська діяльність визначається з позиції законодавця, тобто на підставі "Господарського кодексу України" (ст. З, ст. 12, ст. 17, ст. 19, ст. 22, ст. 42, ст. 43, ст. 44).

Господарська діяльність (господарювання)- діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, надання робіт та послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст. 3).

Господарську діяльність здійснюють суб'єкти господарювання.

Суб'єктами господарської діяльності "Господарський кодекс України" визначає учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання, відповідно до ст. 55 ГК є:

1. Господарські організації - юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Цивільного кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3. Філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарчих організацій (структурні одиниці), утворені нити для здійснення господарської діяльності.

У сфері економіки виникають і функціонують різноманітні відносини, пов'язані з господарською діяльністю. Це цивільно-правові, трудові та адміністративні відносини, а з 2004 року ще й учасники господарських правовідносин. Їх поділяють на:

• господарсько-виробничі - майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності;

• організаційно-господарські - відносини між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю;

внутрішньогосподарські — відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Стаття 258 ГК встановлює, що господарські відносини регулюються не однаково, а залежно від сфери суспільного виробництва, в якій складаються ці відносини; особливості галузі господарювання; види господарської діяльності; економічної форми результату господарської діяльності; простору, на якому вони відбуваються (внутрішньому чи зовнішньому ринку), та особливостей суб'єктів, між якими вони виникають.

 ознаками господарської діяльності є такі:    - сфера здійснення - суспільне виробництво (господарська сфера);    - зміст - виробництво та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг відбувається не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб - споживачів в широкому розумінні (громадян як кінцевих споживачів, суб'єктів господарювання та різноманітних організацій, що використовують зазначені блага для задоволення своїх господарських чи інших потреб);    - передача зазначених благ іншим особам на платній основі, тобто їх функціонування у формі товару;    - професійні засади господарської діяльності;    - спеціальний суб'єкт, який повинен зазвичай мати статус суб'єкта господарювання;    - поєднання приватних інтересів виробника (в одержанні прибутку чи інших вигод/переваг від господарської діяльності) та публічних інтересів (суспільства в особі широкого кола споживачів - в отриманні певних благ; держави - в отриманні прибутків та інших обов'язкових платежів від суб'єктів господарювання; територіальної громади - (1) в забезпеченні зайнятості членів громади шляхом їх залучення на засадах індивідуального підприємництва чи трудового найму суб'єктами господарювання до господарської діяльності, (2) у задоволенні потреб громади в певних продукції, роботах, послугах, (3) в участі суб'єктів господарювання у вирішенні завдань територіальної громади в благоустрої, (4) у сплаті місцевих податків та зборів тощо).