2.7. Забезпечення рхб захисту.

Забезпечення РХБ захисту організується і здійснюється з метою створення військам необхідних умов для виконання поставлених перед ними задач в обстановці радіоактивного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) зараження, а також для маскування частин (підрозділів) і об'єктів димами й аэрозолями, забезпечення їх радіаційної безпеки і нанесення втрат противнику запалювальною зброєю.

Забезпечення РХБ захисту включає: засечку ядерних вибухів; радіаційну, хімічну і неспецифічну бактеріологічну (біологічну) розвідку, участь у пророблюванні проходів у хімічних загородженнях ( знищенні чи знешкодженні фугасів противника); своєчасне і вміле використання засобів індивідуального і колективного захисту; дозиметричний і хімічний контроль військ і об'єктів тилу; спеціальну обробку частин (підрозділів), озброєння, бойової і іншої техніки, боєприпасів і інших матеріальних засобів, а також дегазацію і дезінфекцію ділянок місцевості, доріг і споруджень; проведення заходів щодо забезпечення радіаційної безпеки; застосування частинами (підрозділами) хімічних військ димів і аэрозолей, а також запальної зброї.

Заходи щодо забезпеченню РХБ захисту здійснюються силами і засобами самих військ. Найбільш складні і специфічні, потребуючі особливої підготовки особового складу і застосування спеціальної техніки виконуються військами РХБ захисту.

Засечка ядерних вибухів проводиться з метою своєчасного забезпечення командирів і штабів даними для оцінки наслідків застосування противником ядерної зброї і полягає у визначенні параметрів, тобто координат епіцентрів (центрів), видів, потужностей і часу ядерних вибухів. Параметри ядерних вибухів є основними вихідними даними для прогнозування наслідків застосування противником ядерної зброї. Засечка ядерних вибухів здійснюється силами і засобами батальйону засечкі і розвідки. Дані, отримані за допомогою цього батальйону, передаються в з’єднання через розрахунково-аналітичну групу. Засечка одиночних ядерних вибухів може здійснюватися в підрозділах візуально.

Радіаційна, хімічна і бактеріологічна (біологічна) розвідка ведеться з метою виявлення реальних даних, що характеризують радіаційну, хімічну і бактеріологічну (біологічну) обстановку після застосування противником зброї масового ураження, і забезпечення цими даними командирів і штабів. Загальними задачами радіаційної, хімічної і бактеріологічний (біологічної) розвідки є: своєчасне виявлення радіаційного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження і визначення його характеру; розвідка границь зон (ділянок, районів) зараження і шляхів їхнього обходу, відшукання в них незаражених чи слабко заражених районів; здійснення контролю за зміною ступеня зараження місцевості і повітря; розвідка інженерно-хімічних загороджень противника; розвідка повітряного простору. Зміст конкретних задач радіаційної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) розвідки залежить від того, де вона ведеться (у підрозділі, частині і т.д.), а також від виду бою.

Загальне керівництво радіаційною, хімічною і бактеріологічною (біологічною) розвідкою здійснює командир. Він ставить задачі і визначає терміни розвідки, на підставі чого штаб здійснює планування і контроль за виконанням задач, поставлених командиром. Радіаційну і хімічну розвідку безпосередньо детально планує й організує начальник хімічної служби (хімічних військ), бактеріологічну (біологічну) начальники медичної і ветеринарної служб.

Радіаційна, хімічна, бактеріологічна (біологічна) розвідка підрозділяється на наземну і повітряну.

Своєчасне і вміле використання засобів індивідуального і колективного захисту забезпечує захист особового складу від поразки отруйними речовинами і бактеріологічними (біологічними) засобами, від влучення усередину організму і на шкірні покриви радіоактивних речовин, а також зменшує ступінь поразки від впливу ядерного вибуху.

Ефективність засобів індивідуального захисту значною мірою буде залежати від правильного визначення рубежів і часу завчасного переводу їх у бойове положення, а засобів колективного захисту — від дотримання умов і режиму їх експлуатації.

Дозиметричний і хімічний контроль проводиться з метою максимального ослаблення небезпеки радіаційних і хімічних поразок особового складу. Організується штабом разом з начальниками хімічної і медичної служб.

Дозиметричний контроль включає: контроль опромінення особового складу і контроль ступеня зараження людей, озброєння, техніки, продовольства, води, матеріальних засобів і інших об'єктів. Він проводитися підрозділами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, хімічними інструкторами і спеціально підготовленими військовослужбовцями.

Контроль опромінення здійснюється з метою одержання даних для оцінки боєздатності підрозділів (частин, з'єднань) у залежності від ступеня радіаційного опромінення особового складу і підрозділяється на військовий і індивідуальний.

Контроль радіоактивного зараження проводиться з метою визначення необхідності й обсягу проведення спеціальної обробки, повноти проведення дезактивації, можливості використання продовольства, води й інших матеріальних засобів. Він проводиться, як правило, після виходу військ із зон радіоактивного зараження за вказівкою командирів частин (підрозділів).

Організація контролю зараження включає: забезпечення військ технічними засобами контролю; визначення ступеня зараження; представлення повідомлень вищестоящому штабу; перевірку технічного стану засобів контролю і підтримка їх у постійній готовності до роботи.

Контроль проводиться підрозділами хімічного захисту, а також спеціально підготовленими солдатами (сержантами) чи хімічними інструкторами - дозиметристами.

Спеціальна обробка частин і підрозділів, озброєння, бойової і іншої техніки, боєприпасів і інших матеріальних засобів полягає в проведенні дегазації, дезактивації і дезінфекції озброєння, бойової техніки, засобів захисту й обмундирування. Вона може бути частковою і повною, організується штабами частин, з'єднань і об'єднань і здійснюється силами і засобами самих військ, за винятком найбільш складних і об'ємних задач, що виконуються силами і засобами хімічних військ.

Часткова спеціальна обробка виробляється безпосередньо в підрозділах особовим складом цих підрозділів без припинення виконання бойових задач. Обробка об'єктів, заражених краплинно - рідкою отруйною речовиною, проводиться негайно, радіоактивними речовинами якщо обстановка не дозволяє зробити це негайно — протягом першої години після зараження.

Повна спеціальна обробка проводиться за рішенням командира з'єднання (частини) після виконання бойових задач чи виходу підрозділів з бою в другий ешелон, резерв чи у ході відновлення боєздатності. Вона проводиться також у процесі ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження. Повна спеціальна обробка організується штабом з'єднання (частини) при особистій участі начальника хімічної служби (військ). Поряд з особовим складом оброблюваних підрозділів (частин) у ній беруть участь підрозділи хімічних військ.

Спеціальна обробка проводиться в залежності від обстановки безпосередньо в районах розташування (дій) підрозділів (частин), які підверглися зараженню, чи в призначених для цього районах спеціальної обробки.

Застосування димів і аэрозолей проводиться з метою маскування. Димове маскування здійснюється хімічними військами шляхом постановки димових завіс при форсуванні великих водяних перешкод, у районах зосередження, на рубежах розгортання, при введенні в бій других ешелонів і т.п. Постановка димових завіс здійснюються димовими частинами і підрозділами за допомогою машин і приладів.

Застосування хімічними військами запальної зброї здійснюється для поразки живої сили противника, знищення його техніки, запасів матеріальних засобів і для створення пожеж у районах дій противника. Запальна зброя, як правило, використовується массированно, на найважливіших напрямках. Особливо ефективно вона при прориві укріплених районів, оволодінні великими населеними пунктами, утриманні важливих районів і рубежів, боротьбі з великими масами живої сили противника.

Оповіщення особового складу про безпосередню загрозу та початок застосування противником ЗМУ здійснюється через штаб з’єднання (частини).

ІІІ. Висновки - 5 хвилин

• нагадати тему і ціль заняття;

• відповісти на запитання які виникли у ході заняття;

• підвести підсумки і зробити короткий розбір заняття;

- дати завдання для самостійної роботи.

Викладач кафедри тактики та оперативного мистецтва

майор С.П. ГРИШИН

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ТАКТИКИ ТА ОПЕРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри тактики

та оперативного мистецтва

полковник С. А.ШВОРОВ

“___”____________________2006 р.

ЛЕКЦІЯ