Нумерація
Першою сторінкою КР є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють, як правило, у правому нижньому кутку сторінки без крапки в кінці (верхнє меню → Вставка → Номера страниц).
Примітки до основного тексту дослідження найкраще робити автоматично (у російськомовній версії Word): верхнє меню → Вставка → Ссылка → Сноска → (нумерация – вибрати) На каждой странице.
Посилання
Під час написання роботи студент повинен посилатися на джерела, які використовувались під час розробки проблем та завдань КР. Зауважте: за науковим етикетом, прізвища та ініціали дослідників, яких ви згадуєте в роботі, слід писати таким чином: Н.А. Кірносова, С.О. Костенко, М.О. Попова, Ван Шижень.
У тексті КР посилання на джерела варто зазначати порядковим номером за списком використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: Про життя та творчість Лі Бо згадується у праці [7]. У тому випадку, коли студент наводить узяту в лапки цитату або ж переказує своїми словами думку якого-небудь дослідника (в такому разі лапки не потрібні), крім порядкового номеру за списком використаних джерел, слід вказати також номер сторінки джерела, наприклад: “…у поезії Лі Бо немало …образів…” [51, с.45]. Дуже поширена помилка: часто текст КР рясніє посиланнями, що подаються буквально після кожного абзацу. В такому разі складається враження, що вся КР або ж якийсь розділ її – повністю переписаний з різних джерел, на які студент чесно посилається. У такій ситуації слід не бездумно переписувати (чи перекладати) вже кимось досліджений матеріал, а, перефразовуючи його, використовувати лише фактологічні дані для власних умовиводів. На загальновідомі факти посилатися не слід (“це всі знають!”), натомість судження авторитетних науковців, важливі й опорні для вашого дослідження, мають неодмінно супроводжуватися посиланнями на їхні праці з указуванням сторінок. Якщо під час дослідження студент наводить слова досліджуваного ним китайського автора (давнього чи сучасного), бажано спершу подати оригінал цього вислову, а потім, курсивом, український переклад.
Приклади
Невід’ємним елементом кожної КР (з мовознавства чи літературознавства) є приклади розглядуваних творів (уривки поезій чи прози) або приклади речень (морфем, слів, словосполучень тощо) як ілюстрації аналізованого граматичного, лексикологічного, перекладного тощо явища. Зверніть увагу: неприпустимо цитувати, наприклад, художні твори лише українською мовою, адже складається враження, що дослідження ви здійснюєте на перекладах, що ненауково (таке «дослідження» успішно може здійснити і студент-україніст!). У КР з китайської літератури приклади слід наводити таким чином:
вірші: твори повністю чи їх уривки (якщо твір великий за обсягом) спершу наводять мовою оригіналу, а потім – переклад українською мовою (наведення російськомовного перекладу неприпустиме, за винятком тих випадків, коли цей переклад аналізується, тобто усе дослідження присвячене проблемам перекладознавства). Цілком можливо навести власний підрядковий переклад аналізованої поезії. У КР переклад віршів найкраще наводити у двох колонках: зліва – китайський оригінал, справа – український варіант (а не навпаки!). Якщо ви послуговуєтеся чиїмись художніми перекладами, у ВСТУПІ варто зазначити, чиїми саме;
проза: уривки прозових творів наводяться у тексті дослідження спершу мовою оригіналу, а потім в українському перекладі (див. ще про переклад віршів). Наприклад: Неважко помітити, як головний герой роману Цзя Бао-юй всіляко уникає навчання: 他不想学习(китаємовний оригінал, що закінчується крапкою)……… Він не хоче вчитися……..
Китайські оригінали прозових та поетичних творів не варто перенабирати самостійно – практично всі вони є в Інтернеті, тож можна скопіювати і вставити у свою роботу. Китайська поезія до ХХ ст. міститься на сайті 古诗库; до того ж, при аналізі творів можна пошукати оригінали із китайською критикою. В такому разі після імені автора та назви твору слід написати слово 注释 примітки, наприклад: 李白静夜思注释.
З естетичною метою слід виділяти і поетичний, і прозовий український переклад курсивом (ієрогліфи курсивом ніколи не виділяються). Не допускається наводити в роботі цілі сторінки перекладу художніх творів (як поетичних, так і прозових). У такому випадку можна просто переказати (коротко!) своїми словами зміст твору, навівши кілька найхарактерніших рядків. Якщо ж необхідне звернення до повного тексту аналізованого твору, то можна подати його переклад (супроводжуваний оригіналом) у ДОДАТКАХ; якщо цей переклад буде виконаний автором роботи, то це тільки додасть цінності вашому дослідженню.
Крім прикладів-ілюстрацій необхідно наводити (в дужках) китайський варіант усіх згадуваних у роботі реалій (літературних, культурних, релігійно-філософських тощо) та назви китайських творів (віршів, прози, книг, журналів тощо). Оскільки робота пишеться українською мовою, то не можна писати, наприклад, “Лі Бо 李白 – великий китайський поет”, а тільки “Лі Бо (李白) – великий китайський поет”. Китайські відповідники в дужках варто наводити лише перший раз після реалії, прізвища чи назви книги. Поширена помилка, коли студенти навіщось транскрибують літературознавчі реалії українською мовою, наприклад: «за доби Тан поширеними були семислівні вірші ціяньши (七言诗)», «у Лі Бо є відомий вірш “Цін пін дяо”, “Чисті та рівні мелодії” («清平调»)» тощо. У цих прикладах слова ціяньши та “Цін пін дяо” зайві. Проте можна і треба наводити китайські транскрибовані назви в тому разі, коли вони є поширеними в сучасному сходознавстві (питання поширення можна з’ясувати з керівником роботи), наприклад: китайські народні пісні юефу (乐府), ліричні вірші ши (诗), ханьська ода фу (赋) тощо. З естетичною метою усі транскрибовані назви варто виділяти курсивом (аби вони відрізнялися від звичайних українських слів).
Зверніть увагу: при написанні КР важлива уніфікація. Так, скажімо, лапки найкраще використовувати двох видів: «…» для назв китайських творів та книг (за китайською традицією, вони подаються лише в таких лапках), і “…” ("…", ″…″ чи „…”) для назв українських книг чи контекстуальних (семантичних) виділень. Слід також розрізняти дефіс (-: науково-дослідний) та тире (–: Лі Бо – поет-небожитель). При наборі КР на комп’ютері слідкуйте також за кількістю пробілів (їх має бути лише по одному між словами); при вичитуванні тексту слід клікнути на значок ¶ у верхньому меню – тоді стають видні всі зайві пробіли.
Оскільки КР пишеться українською мовою, то слід повністю дотримуватись її правил, зокрема: неприпустимо вживати дужки після дужок, наприклад: відомий поет Цао Цао (155-220) (жив наприкінці династії Хань) був також умілим полководцем. У цьому разі слід написати так: …Цао Цао (155-220, жив наприкінці династії Хань) був… Також прийнято століття писати римськими цифрами, а не арабськими: VII-VIII ст., а не 7-8 ст.
Якщо ви подаєте щось у вигляді списку (напр., завдання у ВСТУПІ, художні образи в поезії досліджуваного автора, мотиви творчості тощо), це слід робити таким чином:
Поставлена мета вимагає виконання таких завдань:
з’ясувати специфіку…;
показати зв’язок...;
дослідити особливості функціонування...;
виявити... . (зверніть увагу на оформлення списку – виділено жовтим)