Критерії оцінювання знань студентів

Оцінка “5 балів” передбачає систематизовані та глибокі знання студентом; точність формулювань та логічність викладення навчального матеріалу із посиланням на першоджерела, теоретичні концепції; самостійність мислення; уміння застосовувати набуті знання на практиці.

Оцінка “4 бали” ставиться за відповідь, у якій студент продемонстрував знання структури курсу, першоджерел; здатність аргументовано викладати матеріал; уміння вирішувати практичні задачі. Допускаються несуттєві помилки у засвоєнні певних питань.

Оцінка “3 бали” означає, що студент засвоїв основну частину навчального матеріалу. Відповідь студента ґрунтується переважно на репродуктивному мисленні та характеризується нечіткістю формулювань, припущенням значних помилок.

Оцінка “2 бали” ставиться у тому випадку, коли студент не знає значної частини навчального матеріалу, припускається принципових помилок; не може пов’язувати матеріал із практикою.

Оцінка “1 бал” ставиться у випадку присутності студента на занятті без відповіді.

Розподіл балів за види навчальної діяльності студентів

За кожен модуль студент отримує підсумкову системну оцінку, яка є середньоарифметичним показником його успішності. Кожен вид роботи оцінюється в межах від 0 до 5 балів. Таким чином, якщо модуль включає 5 семінарських занять, з яких студент одне пропустив, а за інші мав відповідно оцінки 3, 3, 4, 3, то системна оцінка обчислюється таким чином: 0+3+3+4+3 = 13. 13 ділиться на 5 (кількість семінарських занять) і отримується системний бал 2,6. За відповідною шкалою (див. табл. нижче) системна оцінка переводиться в рейтинговий показник. Відповіді на семінарських заняттях доповнюються оцінками за індивідуальні завдання та завдання для самостійної роботи. Так, наприклад, якщо крім 5 семінарських занять студент повинен виконати ще й одне індивідуальне завдання, то сума набраних балів за всі види робіт в даному випадку вже буде ділитись не на 5, а на 6. Наприклад, якщо в першому випадку, крім набраних на п’яти семінарах балів, студент виконав ще індивідуальне завдання на “5”, тоді до 13 балів ми додаємо 5 і ділимо суму на 6. В результаті отримуємо системну оцінку 3.

Оскільки реальні академічні групи надто великі і викладач не встигає опитати всіх студентів, внаслідок чого за 5 семінарських занять студент отримує тільки 4 оцінки, то системна оцінка вираховується поділом набраної суми балів не на 5, а на 4 (це певний кредит довіри до студента, бо набрані ним оцінки уже відбивають його реальне ставлення до навчання).

Таблиця переводу системної оцінки в 60 рейтингових балів

0,1 = 2	1,1 = 21	2,1 = 31	3,1 = 41	4,1 = 51
0,2 = 4	1,2 = 22	2,2 = 32	3,2 = 42	4,2 = 52
0,3 = 6	1,3 = 23	2,3 = 33	3,3 = 43	4,3 = 53
0,4 = 8	1,4 = 24	2,4 = 34	3,4 = 44	4,4 = 54
0,5 = 10	1,5 = 25	2,5 = 35	3,5 = 45	4,5 = 55
0,6 = 12	1,6 = 26	2,6 = 36	3,6 = 46	4,6 = 56
0,7 = 14	1,7 = 27	2,7 = 37	3,7 = 47	4,7 = 57
0,8 = 16	1,8 = 28	2,8 = 38	3,8 = 48	4,8 = 58
0,9 = 18	1,9 = 29	2,9 = 39	3,9 = 49	4,9 = 59
1,0 = 20	2,0 = 30	3,0 = 40	4,0 = 50	5,0 = 60

За такими самими критеріями та алгоритмом оцінюється відповідь студента на заліку з наступним переведенням системної оцінки в 40-бальну рейтингову шкалу (див. табл. нижче). Підсумкова оцінка є додатком поточних балів (максимум 60) та екзаменаційного балу (максимум 40).

Таблиця переводу системної оцінки в 40 рейтингових балів

1,1 = 1	2,1 = 11	3,1 = 21	4,1 = 31
1,2 = 2	2,2 = 12	3,2 = 22	4,2 = 32
1,3 = 3	2,3 = 13	3,3 = 23	4,3 = 33
1,4 = 4	2,4 = 14	3,4 = 24	4,4 = 34
1,5 = 5	2,5 = 15	3,5 = 25	4,5 = 35
1,6 = 6	2,6 = 16	3,6 = 26	4,6 = 36
1,7 = 7	2,7 = 17	3,7 = 27	4,7 = 37
1,8 = 8	2,8 = 18	3,8 = 28	4,8 = 38
1,9 = 9	2,9 = 19	3,9 = 29	4,9 = 39
2,0 = 10	3,0 = 20	4,0 = 30	5,0 = 40