4 Індивідуальне завдання №2 «Оцінка вартості машин і обладнання»

4.1Підходи до оцінювання машин і обладнання.

У процесі оцінки машин і обладнання використовуються методи дохідного, порівняльного та витратного підходів.

Дохідний підхід в оцінці машин і обладнання базується на оцінці очікувань інвестора та передбачає розрахунок поточної (демонтованої) вартості доходів, які за прогнозами можуть бути отримані від володіння об’єктом. Обмеження сфери застосування даного підходу пов’язане з тим, що дохід створюється не тільки за рахунок використання машин і обладнання, але й інших елементів виробничої системи, що складається, крім того, з будівель, споруд, передавальних пристроїв, оборотних і нематеріальних активів.

При використанні витратного підходу вартість машин і обладнання визначається витратами на їх створення, придбання й установку. Цей підхід застосовується під час оцінки спеціальних об’єктів, що не мають близьких аналогів.

Базою розрахунків є вартість відновлення або вартість заміщення, яка потім корегується на величину сукупного зносу.

Витратний підхід реалізується в методах:

• розрахунку за ціною однорідного об’єкта;

• по елементного розрахунку;

• індексному (трендовому);

• розрахунку вартості укрупненими нормативами.

У індивідуальній роботі застосовується певний підхід. При цьому необхідно розрахувати сукупний знос, що вимагає фізичний, функціональний, зовнішній (техніко-економічне старіння).

Існує два типи зносу, які визначають втрату вартості об’єкта в процесі його експлуатації чи тривалого зберігання, внаслідок інноваційного розвитку та зовнішнього економічного середовища.

1-й тип – матеріальний знос (втрата об’єктом корисних властивостей, спричинена природними явищами, знос конструктивних елементів під час експлуатації, а також під впливом зовнішніх негативних факторів (аварій, перевантажень, стихійних лих та ін.).

2-й тип – техніко-економічне старіння.

Технологічне старіння, що є наслідком створення нових конструкцій, технологій і матеріалів. Це виявляється у знеціненні техніки порівняно з новими аналогами, які дешевше коштують та потребують менших експлуатаційних витрат.

Функціональне старіння – це знецінення об’єкта в результаті невідповідностей його параметрів і характеристик сучасному техніко-економічному рівню, що забезпечує достатню потужність, надійність, енергоємність та інші споживчі властивості.

Економічне старіння – це знецінення об’єкта, зумовлене впливом зовнішніх факторів (зміною ціни, попиту й пропозиції, погіршення якості сировини).

Використання методу укрупненої оцінки технічного стану базується на експертній оцінці процента фізичного зносу за спеціальною оціночною шкалою (табл. 13).

Таблиця 13 – Характеристика технічного стану

Рівень зносу, %	Характеристика технічного стану	Залишковий термін, %
20	[20 – 35 %] «Добре» Обладнання, що вже було в експлуатації, повністю відремонтоване чи відновлене.	80
25		75
30		70
35		65
40	[40 – 60 %] «Задовільно» Обладнання, яке було в експлуатації, вимагає певного ремонту чи заміни окремих деталей, вузлів.	60
45		55
50		50
55		45
60		40

Порівняльний підхід передбачає визначення ринкової вартості на основі інформації про сформовані ціни на аналогічні машини й обладнання, угоди купівлі-продаж які не є одиничними.

Даний підхід реалізується в таких методах:

• прямого порівняння (ринкових порівнянь);

• статистичного моделювання ціни.