4. Критерії успішності

Студенти, які впродовж семестру брали активну участь у навчальному процесі та за передбачені планом види роботи одержали 25–50 балів, допускаються до заліку, іспиту.

Студенти, які набрали меншу кількість балів, до заліку, іспиту не допускаються й у встановлений ректоратом університету термін складають залік, іспит за талоном.

Залік з курсу “Релігієзнавство” проводиться у форму зарахування набраних впродовж семестру балів (у випадку суми набраних балів меншої за 51 – у формі усної відповіді на контрольні запитання з даного курсу або у формі розв’язання тестового завдання, що передбачає відповідь на 25 запитань).

Іспит з курсу “Релігієзнавство” проводиться у формі усної (письмової) відповіді на екзаменаційний білет або у формі розв’язання тестового завдання, що передбачає відповідь на 25 запитань.

5. Засоби діагностики успішності навчання

Система оцінювання знань студентів з курсу “Релігієзнавство” складається з біжучої та підсумкової форм контролю.

Біжучий контроль застосовується до таких форм роботи студентів:

1. Участь у семінарських заняттях

Виступ на семінарському занятті оцінюється викладачем на основі таких критеріїв:

• відповідність винесеному на обговорення питанню;

• чіткий та логічний виклад матеріалу, який демонструє знання основної та додаткової літератури;

• наявність власної позиції в розумінні обговорюваної проблеми та вміння її обґрунтувати.

Виступ оцінюється за 5-бальною шкалою.

Рецензування виступу. Критерієм оцінки цієї форми роботи є вміння критично оцінювати виступ та коректно й аргументовано висловлювати власні погляди. Цей вид роботи оцінюється в 3 бали.

Доповнення до виступу. У 2 бали оцінюється доповнення до виступу, яке демонструє знання студентом винесеної на обговорення проблеми, його здатність побачити неповноту виступу або суперечливість у ньому, відкрити нові аспекти теми. Коротке доповнення оцінюється в 1 бал.

Загальна кількість балів за участь у семінарських заняттях повинна бути не меншою за 25.

При виведенні загальної кількості балів за участь у семінарських заняттях враховується також їх відвідування: присутність на кожному занятті оцінюється в 1 бал.

2. Підготовка рефератів (есеїв)

До плану кожного семінарського заняття додаються рекомендовані теми рефератів та есеїв, які студенти обирають за власним бажанням. Реферат, який подається у друкованому вигляді на листах формату А4 обсягом 10–15 сторінок, повинен відповідати таким вимогам:

• мати чіткий план викладу;

• сформульовані автором положення повинні належним чином аргументуватись та завершуватись висновками;

• автор реферату повинен продемонструвати вміння пов’язати теоретичні проблеми з реальністю суспільного (культурного, релігійного) життя;

• в рефераті повинен наводитися список використаних джерел та літератури.

Есей пишеться студентом у довільній формі. Головною вимогою до нього є самостійний, творчий виклад обраної теми.

Реферат (есей) оцінюється за 5-бальною шкалою. Реферати (есеї), які є передруком текстів з Інтернету або підручників чи наукових видань, не зараховуються.

3. Контрольна робота

Аудиторна контрольна робота проводиться з метою перевірки засвоєння знань за модулями курсу на 9-му та 18-му тижні 2-го та 3-го семестру. Контрольна робота включає 4 варіанти, кожний з яких вимагає відповіді на 2 питання.

Відповіді на питання повинні бути стислими, конкретними і разом з тим ґрунтовними. Робота оцінюється за 10-бальною шкалою.

5 балів виставляється за роботу, в якій дано правильну відповідь на одне з поставлених питань.

8 балів одержують роботи, які містять відповідь на обидва питання, проте ця відповідь ґрунтується лише на матеріалах підручника та конспекті лекцій.

10 балами оцінюються роботи, які демонструють глибоке знання та розуміння порушеного питання, вміння проілюструвати теоретичні положення прикладами з релігієзнавчих праць, художніх творів, власними спостереженнями за релігійним життям.

Не оцінюються роботи, які списані з підручників або конспектів, роботи, які містять неправильну відповідь або відповідь та інші (не поставлені у ній) запитання.

Тематика контрольних робіт:

Контроль робота 1

Варіант 1

1. Богослов’я (теологія) як релігійно-конфесійне вчення про релігію.

2. Релігієзнавство як світська наука про релігію, важлива галузь філософського знання.

Варіант 2

1. Предмет та структура релігієзнавства.

2. Поняття релігії. Плюралізм поглядів на сутність релігії в сучасному релігієзнавстві.

Варіант 3

1. Богословське та світське (наукове, філософське) розуміння сутності, змісту та джерел походження релігії. .

2. Релігія як особливий духовний феномен, форма суспільної та індивідуальної свідомості.

Варіант 4

1. Релігія як складне соціально-історичне явище.

2. Типи та історичні форми релігії.

Контрольна робота 2

Варіант 1

1. Виникнення та еволюція первісної релігії.

2. Родоплемінні культи та їхні особливості.

Варіант 2

1. Етнічно-національні та національно-державні релігії, їх класифікація та характерні риси.

2. Сучасні національно-державні релігії, особливості їх віровчення, культу та церковної організації.

Варіант 3

1. Загальна характеристика світових релігій, їхні суттєві ознаки, історія виникнення та географія їхнього поширення.

2. Буддизм як світова релігія: особливості віровчення, культу, основні ідейні напрями та різновиди.

Варіант 4

1. Іслам як світова релігія: особливості віровчення, культу, церковної організації, основні напрями.

2. Релігійний модернізм: сучасні новітні релігійні культи та позаконфесійні віровчення.

Контрольна робота 3

Варіант 1

1. Історія написання Біблії.

2. Структура і зміст Старого Заповіту.

Варіант 2

1. Структура і зміст Нового Заповіту.

2. Біблія як історичне джерело.

Варіант 3

1. Початкова еволюція християнства: первісне, раннє та церковне християнство.

2. Католицизм: особливості віровчення, культу та церковної орагнізації.

Варіант 4

1. Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації.

2. Протестантизм: особливості віровчення, культу та конфесійної організації.

Контрольна робота 4

Варіант1

1. Слов’янська місія Кирила та Мефодія. Аскольдове хрещення полян.

2. Володимирове хрещення Русі.

Варіант 2

1. Церковна організація Київської Русі у Х–ХІІ ст.

2. Берестейська церковна унія 1596 р.

Варіант 3

1. Еволюція Української Церкви у ХІІІ–XV ст.

2.Ужгородська церковна унія 1646 р.

Варіант 4

1. Українське православ’я Козацької доби.

2. Андрей Шептицький та історія УГКЦ в першій половині ХХ ст.