Історія та сучасне становище конфесій християнства в Україні

Православ’я в Україні та українській діаспорі у XIХ–XХ ст. Особливості життєдіяльності українського православ’я у складі РПЦ у ХІХ – поч. ХХ ст. Синодальний період та ліквідація Київської митрополії. Відновлення Київської митрополії. Український екзархат РПЦ в умовах соціалістичної дійсності (1917–1980-і рр. ХХ ст.). Українська автокефальна православна церква та її історія. Початок національно-церковного відродження. Спроба відновлення незалежної Української Автокефальної Православної Церкви на території України у післяжовтневий період (1919/1921–1930 рр.). Роль православ’я в історії суспільства, держави, вітчизняної культури. Православна філософія. Науково-історична оцінка 1000-ліття хрещення Русі. Українське православ’я у діаспорі (Українська православна церква за межами України). Митрополит Іларіон (Іван Огієнко).

Католицизм та греко-католицизм в історії українського християнства у ХІХ–ХХ ст. Основні події в житті РКЦ в Україні з поч. ХІХ до кін. 80-х рр. ХХ ст. Переслідування католиків: гоніння на РКЦ з боку російського самодержав`я та у радянський час.

Українська греко-католицька церква: історія і сучасність. Історія Української греко-католицької церкви, її роль у національно-культурному розвитку українців. Основні віхи історії Української Греко-Католицької Церкви від відновлення її Києво-Галицької митрополії (1807) до Львівського (1946) церковного псевдособору. Ліквідація унії на Правобережній Україні (1839, 1875 рр.) УГКЦ в ХІХ–ХХ ст. :шлях від церковної унії до української національної церкви. “Руська Трійця” і “Русалка Дністрова”. Роль УГКЦ в розвитку національної самосвідомості і духовної культури українського населення Галичини у ХІХ ст. – 40-х роках ХХ ст. Діяльність митрополита Андрея Шептицького (1900–1944).

Ліквідація УГКЦ тоталітарним режимом у повоєнні роки. “Катакомбний” період в історії церкви. Львівський церковний псевдособор 1946 р. “Самоліквідація” УГКЦ і її “возз’єднання” з РПЦ. Греко-католики в еміграції. Кардинал Йосип Сліпий. Українська Католицька Церква (1957). Кардинал Мирослав–Іван Любачівський. Рух уніатів-покутників у Західній Україні. “Катакомбна церква” греко-католиків. Митрополит Володимир Стернюк. Ужгородська церковна унія від поч. ХІХ ст. до її ліквідації в 1949 р. Карпато-Руська Церква.

Історія протестантизму в Україні. Поширення конфесій раннього протестантизму (анабаптисти, гусити, социніани, лютерани, кальвіністи – реформати) на Волині та Закарпатті у XVI–ХVІІІ ст. Шляхетсько-просвітницький період історії протестантизму в Україні. Німецькі колоністи і поява менонітів на Півдні України (у 80-х рр. XVIІІ ст.). Пієтично-штундистський та наступні періоди поширення конфесій пізнього протестантизму в Україні: баптисти (з 60-х рр. ХІХ ст.), методисти (з сер. ХІХ ст.), адвентисти (з 80-х рр. ХІХ ст.), п`ятидестники (з 20-х рр. ХХ ст.), єговісти (з 20–40-х рр. ХХ ст.). Основні напрями протестантизму в Україні: євангельські християни-баптисти, адвентисти сьомого дня, п`ятидесятники, свідки Єгови. Сучасний протестантизм в Україні: баптизм, адвентизм, п`ятидесятництво, свідки Єгови та їх конфесії – Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів, Західна уніонна конференція АСД в Україні, Всеукраїнський союз ХВЄ.

Сучасний неопротестантизм в Україні – неохристиянство (харизматики, євангельські християни, Церква Христа, Церква Єднання, Новоапостольська церква, мормони) в Україні.

Становище та міжконфесійні проблеми українського християнства в сучасних умовах. Докорінні зміни в становищі всіх напрямів християнства в Україні в сучасних умовах. Місце різних християнських конфесій в процесі національного відродження українського народу, в удосконаленні духовного та суспільно-політичного життя України на сучасному етапі. Реалії та проблеми релігійного життя в Україні в сучасних умовах. Сучасне становище православ’я в Україні. Еволюція сучасного стану українського православ’я: від Українського екзархату РПЦ до Української Православної Церкви – МП. Митрополит Володимир (Сабодан). Проголошення в Україні Української Автокефальної Православної Церкви. І Всеукраїнський собор УАПЦ. Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Степан Скрипник). Патріарх Дмитрій (Володимир Ярема). Утворення УПЦ–КП. Патріархи – Володимир (Романюк) і Філарет (Денисенко). Сучасний стан цих православних церков в Україні. Вплив православ’я на соціально-політичне і культурне життя українського суспільства. Легалізація та відродження УГКЦ. Офіційне відновлення діяльності Української Греко-Католицької Церкви. Статус її як найбільшої серед усіх уніатських церков світу. Відзначення 400-ліття Берестейської та 350-ліття Ужгородської уній. Сучасне становище УГКЦ. Кардинал Любомир Гузар. Сучасні проблеми у міжконфесійних стосунках УПЦ–КП, УПЦ–МП, УАПЦ та УГКЦ. Сучасне становище РКЦ в Україні. Сучасний стан міжконфесійного життя на Львівщині.

Лекція 11. Релігія і духовна культура – 2 год.

Релігія як феномен (галузь) духовної культури. Наукове і релігійне розуміння духовної культури: об’єктивна зумовленість місця релігії у сфері духовної культури як самостійної і специфічної форми суспільної свідомості. Релігія в системі духовної культури. Співвідношення релігії і культури. Релігійна культура.

Особливості впливу релігії на різні сфери духовної культури, насамперед на мораль та естетичне освоєння світу. Вплив релігійного мистецтва на художню творчість (архітектуру, скульптуру, живопис, літературу, театр, музику тощо). Роль релігії і Церкви в духовно-культурному вихованні підростаючого покоління.

Вільнодумство в історії духовної культури.

Закономірний та спадкоємний характер виникнення і розвитку ідей вільнодумства. Форми вільнодумства: скептицизм, пантеїзм, деїзм, атеїзм.

Головні історичні етапи у розвитку вільнодумства. Вільнодумство Стародавнього Сходу. Ідеї вільнодумства у Стародавній Греції та Римі. Вільнодумство епохи Середньовіччя (Ібн-Сіна, Р. Бекон, П. Абеляр, Ібн-Рошд, С. Брабантський).

Ідейні джерела вільнодумства епохи Відродження (Еразм Роттердамський, Д. Бруно, Л. Ваніні).

Вільнодумство Нового часу та епохи Просвітництва (Б. Спіноза, Д.Толанд, Д.Дідро, П.Гольбах, К.Гельвецій, Ж.Ламетрі).

Марксистський атеїзм та його обмеженість (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін).

Сучасне вільнодумство (К. Ламонт, Б. Рассел, Ж. Сартр, З. Фройд, Е. Фромм), його особливості та характерні риси.

Вільнодумство в Україні, історичні етапи його розвитку та особливості (С. Зизаній, І. Вишенський, Г. Сковорода, Т. Шевченко, М. Драгоманов, І. Франко, Л. Українка та ін.).

Лекція 12. Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання – 2 год.

Історія виникнення та основні етапи еволюції поняття “свобода совісті”. Його співвідношення з поняттями “віротерпимість”, “свобода віросповідання”. Суть поняття “свобода совісті” та його основні принципи. Богословське, філософське та юридичне розуміння свободи совісті. Наукове розуміння свободи совісті.

Свобода совісті як духовний суверенітет людини, загальнолюдська норма моралі та конституційно-правова категорія. Елементи свободи совісті: вільне сповідування будь-якої релігії або не сповідування жодної релігії, атеїзм; рівноправність усіх релігійних конфесій перед законом; відокремлення Церкви від держави і школи від Церкви.

Місце свободи совісті в системі демократичних свобод. Релігія і церква в системі державно-правових відносин. Свобода релігійної організації: принципи реєстрації і регламентації діяльності. Місіонерська діяльність. Євангелізація і прозелітизм, їх правове регулювання. Міжнародні правові документи, що регулюють питання свободи совісті.

Порушення свободи совісті в умовах тоталітарного режиму в СРСР. Наслідки порушення свободи совісті в радянський період, у колишньому СРСР.

Актуальні проблеми державно-церковних відносин в сучасних постсоціалістичних країнах колишнього Радянського Союзу, а також у країнах Східної Європи, США, Англії, Іспанії, Італії, Греції, Ізраїлі та ін.

Соціальне, юридичне, економічне, ідеологічне забезпечення свободи совісті в Україні. Законодавче забезпечення свободи совісті в Україні. Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні. Сучасне законодавство України (Закон Верховної Ради України) “Про свободу совісті та релігійні організації”. Демократичні засади нового українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації. Ставлення політичних партій України до релігії, церкви та віруючих.