5. Субстанціональні якості юридичних конструкцій.

Субстанція – від лат. substantia — істотність.

В науці виділяють такі субстанціональні якості юридичної конструкції:

1. Системність типової юридичної конструкції фінансового права. Закон системного сепаратизму. У трактуванні системності юридичної конструкції фінансового права склалося два протилежних підходи:

1. Механістичний підхід. Домінують уявлення про юридичну конструкцію фінансового права як довільну, механічну, лінійно-однорідну сукупність її складових частин, детерміновану зовнішніми чинниками (податок, як стверджує О.В. Дьомін, «являє собою складну систему, що складається з великої кількості елементів, пов’язаних між собою».

Завдання законодавця при визначенні юридичної конструкції податку в тому, щоб «вказати необхідний мінімум елементів»податку, «без нормативного закріплення яких податок не може вважатися законно встановленим». Юридичній конструкції з позицій даного підходу відводиться роль лише засобу юридичної техніки.

На перший погляд, аналогічний підхід до побудови юридичної конструкції податку найбільш поширений і в нормотворчій практиці. Наприклад, згідно ПК України елементами юридичної конструкції податку на прибутку підприємств  є: платник податку, об’єкт оподаткування, ставка податку, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати податку, спеціальні правила, правила усунення подвійного оподаткування та відповідальність платника податку.

Згідно розділу ПК, в якому регулюється «Податок на додану вартість» елементами цієї юридичної конструкції податку є: платник податку, об’єкт податку, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення і сплати податку, порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, визначення осіб, відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування* податку до бюджету.

Проте насправді що стосується податкових відносин, як окремого виду, та фінансових відносин в цілому їх існування можливе тільки у якості правовідносин, тобто на основі створених в процесі нормотворчості відповідних нормативних моделей, або, інакше кажучи, юридичних конструкцій. Поза юридичними конструкціями фінансові відносини не існують. Тобто, у даному випадку законодавець не оформляє юридично відносини, що вже склалися до того фактично, а кожного разу моделює та породжує їх заново.

2. Існує і протилежний підхід до розуміння природи системності юридичної конструкції фінансового права. Системність елементів певної  юридичної конструкції у ній самій, у функціях та взаємозв’язках елементів цієї конструкції.

Для розкриття системності як субстанціональної якості юридичної конструкції фінансового права слід застосовувати закон системного сепаратизму, який гласить, що різноякісні складові елементи системи завжди структурно незалежні.

Між ними існує головним чином функціональний зв'язок. Інколи може мати місце взаємопроникнення елементів, але це не позбавляє цілісності та виокремленості кожного з них.

Це по-перше, з позицій вимог даного закону юридична конструкція фінансового права як система можлива лише за умови єдиної мети існування для усіх її складових елементів.

По-друге, внутрішнє поєднання елементів юридичних конструкцій фінансового права у систему завжди детерміноване внутрішньою формою цієї системи, інакше кажучи, її просторовою межею, що належить до системи, а не відповідного зовнішнього середовища.