38

Опорний змістовий матеріал до курсу

Методика викладання освітньої галузі “Суспільствознавство”

(заочна форма навчання)

Змістовий модуль 1.Теоретико-дидактичні засади методики навчання освітньої галузі «Суспільствознавство». 

Тема 1. Методика навчання освітньої галузі «Суспільствознавство» як педагогічна наука та навчальна дисципліна.

ПЛАН 1. Мета, завдання методики навчання освітньої галузі «Суспільствознавство» в змісті професійної підготовки майбутніх фахівців початкової школи. 2. Місце курсу методики навчання освітньої галузі «Суспільствознавство» в системі педагогічних наук та її зв'язок з іншими науками. 3. Становлення та розвиток методики навчання освітньої галузі «Суспільствознавство» як педагогічної науки та навчальної дисципліни.

1.Методика викладання освітньої галузі суспільствознавства вивчає процес навчання дисципліни « Я у світі «у початковій школ; розробляє удосконалення процесу навчання, його організацію, основні фактори, напрямки сучасних педтехнологій. Методика вивчення освітньої галузі «Суспільствознавство» - відносно нова у педагогічній науці. Її розвиток обумовлений введенням у навчальний план початкової школи навчальної дисципліни «Я у світі», як суспільствознавчої складової, сьогодні самостійної освітньої галузі відповідно нового державного стандарту.

У цьому зв'язку перед вищими педагогічними закладами постало завдання – підготувати фахівців до викладання навчальної дисципліни «Я у світі», у межах освітньої галузі ««Суспільствознавство». Проте навчально-методичне забезпечення викладання цього предмета на сьогодні є не достатнім, що гальмує організацію навчального процесу у вищій школі.

Методика вивчення суспільствознавчої складової, як така поки що знаходиться на етапі створення.

Предмет методики – педагогічний процес навчання, викладання вчителем та вивчення учнями суспільних дисциплін. Об’єктом вивчення є зміст, організація, форми та методи навчання. Основні фактори навчання: завдання, які визначають держава та суспільство; зміст та структура суспільствознавчої освіти, які визначені Державним стандартом початкової освіти, програмою „Я у світі”, підручниками початкової школи; науково-методична організація процесу навчання (форми, методи, прийоми, засоби навчання); вікові особливості учнів.

Завдання методики навчання освітньої галузі “Суспільствознавство” : визначити зміст навчального матеріалу відповідно до завдань навчального курсу та вікових можливостей учнів; визначити та використовувати найбільш ефективні методи, прийоми та засоби навчання; визначити найбільш ефективні міжпредметні зв’язки для покращення процесу навчання.

Тема 2. Загальна характеристика освітньої галузі «Суспільствознавство»

в змісті початкової школи

ПЛАН 1. Нормативні документи щодо впровадження освітньої галузі «Суспільствознавство» в зміст початкової загальної освіти. 1.1. Місце освітньої галузі «Суспільствознавство» у структурі Державного стандарту початкової загальної освіти та Базовому навчальному плані. 1.2. Мета та завдання освітньої галузі «Суспільствознавство». 1.3. Структурні компоненти освітньої галузі та їх зміст. 2. Науково-методичні аспекти та особливості формування суспільствознавчих уявлень та понять у змісті освітньої галузі «Суспільствознавство». 3. Освітні вимоги до рівня підготовки учнів в освітній галузі „Суспільствознавство”.

1.Метою освітньої галузі "Суспільствознавство" є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

• виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;

• оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;

• розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;

• формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.

Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм.

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі», проте у першому класі зазначений предмет не вивчається. Його викладання розпочнеться у 3-х класах з 2014/15 навчального року та продовжуватиметься вивчення у 4- му класі 2015-2016 н.р.

2. Науково-методичні аспекти та особливості формування та розвиток суспільствознавчих уявлень та понять в початковій школі.

Уявлення в суспільствознавстві – це наочний образ предмета або явища, який виникає на основі відчуттів і сприймання через відтворення його у пам’яті або відображення. Курс суспільствознавства передбачає формування первісних понять, які вперше вводять учнів до розуміння навколишнього світу. Для формування уявлення об’єкти та явища розподіляють на дві групи. До першої відносяться об’єкти та явища, які доступні безпосередньому сприйманню. Це навколишні соціальні явища, наприклад, події, які відбуваються в школі, родині, місті, селі та інші. Друга група містить об’єкти та явища, які недоступні безпосередньому сприйманню. До них належать історичні уявлення, тобто про минуле життя суспільства, про діячів науки і культури та інших минулого, про історико-культурне життя народу. Якщо уявлення відображають зовнішні ознаки предметів, то поняття відображає сутність речей. Поняття належить до форм логічного мислення, тому головне завдання вчителя-сприяти його розвитку. Учень повинен володіти основами порівняння та узагальнення, вміти здійснювати прості дії: класифікацію, систематизацію та інші, які дають можливість вчителю формувати поняття. Формування поняття на елементарному рівні здійснюється таким чином: на першому етапі формуються уявлення за допомогою спостереження, порівняння під час екскурсій, на уроці, шляхом розгляду ілюстрацій, просмотру відеофільмів. Другий етап передбачає визначення суттєвих ознак та зв’язків. Здійснюється процес узагальнення основних ознак поняття. Разом з тим існують суспільствознавчі поняття, які неможна сформувати шляхом спостереження. Вони формуються за допомогою словесних методів, засобів навчання. Існують різні підходи до формування поняття. Дедуктивний метод – формування починається з визначення поняття, потім формується образ, додаються факти. Формування поняття може здійснюватися шляхом пошукового навчання, яке передбачає узагальнення уявлення до поняття за допомогою вирішення проблемного питання. Поняття відображає загальні та відмінні ознаки предметів та явищ дійсності. В початковій школі формуються такі суспільствознавчі поняття: людські чесноти, досягнення, гідність, правдивість, символи країни, державні символи, рід, родина та інші.