3. Типова юридична конструкція у фінансовому праві.

С.С. Алексєєв вважає, що при більш глибокому проникненні у сутність правової матерії стає очевидним, що «юридичні конструкції являють собою органічний, всезагальний, безпосередньо нормативний, а головне – найбільш досконалий та важливий за значенням елемент власного змісту права, його внутрішньої форми».

Цей елемент «народжується багато в чому спонтанно і водночас є результатом інтелектуальної діяльності – процесу типізації і у цій якості готовий до того, щоб на основі нового досвіду, даних науки, сили розуму одержати дальший розвиток, новий рівень досконалості».

Саме типовий характер юридичних конструкцій, що робить їх спроможними для адекватного правового регулювання тільки певного видусуспільних відносин і зовсім неспроможними для природного регулювання усіх без винятку інших видів суспільних відносин, наділяє їх властивістю своєрідного ідеального критерію для систематизації позитивного фінансового права у фінансово-правові інститути.

Юридичні конструкції є органічним поєднанням об’єктивного та суб’єктивного у праві.

Діалектику об’єктивного та суб’єктивного у юридичній конструкції досить вдало описав уже в пострадянський період А.Ф. Черданцев:«Конструктивне вираження норм права, що тільки виникло, не було свідомим, а складалося стихійно. Перший законодавець, якщо і думав образами юридичних конструкцій, то не усвідомлював того, що мислить конструкціями… Тільки з виникненням професії юристів у правовій науці поступово осмислюється характер системного викладу норм права, усвідомлюється їх конструктивний зв’язок, і наука виробляє юридичні конструкції, які стають важливим орієнтиром, методом пізнання права».

Такі іманентні властивості юридичних конструкцій правової матерії відображають особливу нормативно-юридичну побудову соціального регулювання, є не лише основою такої ж  унікальності права в цілому, але й виступають найдосконалішим достатнім критерієм систематизації позитивних правових норм у правові інститути.

4. Види юридичних конструкцій у фінансовому праві.

Юридичні конструкції поділяються на:

1.Ідеальні,

2.Реальні.

Первинною є ідеальна юридична конструкція оскільки вона відтворює структуру певного правового явища шляхом виділення функціональних зв’язків їх елементів.

Тобто, ідеальна юридична конструкція відображає фінансові правовідносини між суб’єктами таких відносин, в яких кожна зі сторін належним чином виконує свої обов’язки.

На прикладі податкового права можна сказати, щоідеальна юридична конструкція податку в цілому збігається з переліком елементів, визначеним в ПК України, дана стаття розкриває принцип єдиного підходу до побудови системи оподаткування (забезпечення  єдиного  підходу  до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника  податку  і збору  (обов'язкового  платежу*,  об'єкта  оподаткування,  джерела сплати  податку  і  збору  (обов'язкового  платежу*,   податкового періоду,  ставок податку і збору (обов'язкового платежу*,  строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг*.

Реальна юридична конструкція податку складається із елементів які відображають всі перерозподільні відносини, як ті, які складаються в процесі належного виконання своїх обов'язків суб’єктами, так і ті, які виникають в процесі неналежного виконання ними своїх обов'язків.

Наприклад, податкове законодавство України дозволяє виділити такий елементний склад реальної юридичної конструкції податку: суб'єкт податку, бюджет (фонд* надходження податку, об'єкт податку, предмет податку, масштаб податку, податкова база, податковий період, одиниця оподаткування,податкова ставка, порядок обчислення податку, строк сплати податку, звітний період з податку, порядок сплати податку, податкові пільги, підстави для одержання податкових пільг, порядок стягнення податкового боргу, порядок повернення надміру сплачених сум податку чи стягненого податкового боргу, відповідальність за податкове правопорушення.