1. 1. Поняття юридичної конструкції в фінансовому праві.

Існування юридичної конструкції відомо ще з Древнього Риму, в той час були створені перші  досконалі нариси юридичні конструкції багатьох правових явищ, які запозичені сучасним правом та правознавством, стали їх безцінним надбанням та еталонами творцям права, правознавцям і правокористувачам різних часів. Однак теорії юридичних конструкцій ні древньоримські юристи, ні їх безпосередні наступники не створили. Їх ставлення до юридичних конструкцій було таке, як  до своєрідного мистецтва, де вони досягли  блискучих результатів.

До теперішнього часу комплексні загальнотеоретичні дослідження, присвячені юридичним конструкціям, не робилися. В той же час, деякі аспекти юридичних конструкцій отримали певне освітлення в працях представників як галузевих юридичних  наук, так і фахівців з теорії права.

Дослідження питання юридичних конструкцій у фінансовому праві пов’язані з ідеєю позитивізму. Розробниками даної категорії в праві є Ф. Бекон, Ш. Монтеск"є , Дж. Локк. Проте вперше поняття «юридичні конструкції» розтлумачив Р.Ієрінг: «юридична конструкція – це невід’ємний елемент юридичної техніки». Тобто, юридична техніка не є просто системою способів підготовки та затвердження нормативно-правових актів. Це постійний процес (специфічна юридична діяльність* щодо обробки і переробки позитивного права таким чином, щоб створити формальні умови його безперешкодної реалізації.

На його думку процес юридичної техніки складається з 2-х стадій:

1. первинна (на даній стадії відбувається відображення існуючих суспільних відносин і нагромадження на цій основі первинної сукупності правових норм*;

2. вторинна (на цій стадії відбувається обробка, переробка даних правових норм шляхом виявлення системних взаємозв’язків між ними*.

Крім того, Р.Ієрінг виводить три закони юридичної конструкції:

1. «Закон співпадання з позитивним матеріалом»;

2. «Закон непротиріччя або систематичної єдності логічної побудови правового інституту та нових фактів правової дійсності даного виду»(цей закон, як зазначав він, поширюється дальше і набуває важливого значення особливо для систематичної класифікації* Перший має своїм коренем позитивний, інший – логічний елемент.

3. "Естетичний" або «Законом юридичної красоти».

Радянська наука фінансового права не збагатила юриспруденцію новими знаннями про юридичну конструкцію,але спостерігалося тлумачення юридичної конструкції поза класичними межами.

На переломі  ХІХ – ХХ ст. інтерес юриспруденції в цілому та в певній мірі галузевих юридичних наук до питань юридичної конструкції в силу виходу на провідні місця проблем філософії права, методології права, загальної теорії права почав помітно знижуватись і у 20-і – 50-і роки ХХ століття майже зовсім зник. Це було особливо характерним радянській юридичній науці цього періоду.

На початковому етапі цього періоду, в 60-і роки ХХ ст. одними радянськими вченими-юристами юридична конструкція ототожнювалась з логічною дедукцією, іншими – з граматичною конструкцією нормативних приписів та теоретичними положеннями щодо правових норм, третіми – зі способом регулювання суспільних відносин тощо.

Як зазначав, М.С.Строгович, спільним для усіх цих підходів та авторів було переважно негативне ставлення до конструювання правових явищ, оцінка такого конструювання як чогось формального, абстрактного. Поступово провідною тенденцією спочатку радянської, а після неї пострадянської юриспруденції щодо юридичної конструкції стало тлумачення її як засобу юридичної техніки, сприймаючи при цьому раніше та розуміючи нині фінансове право як довільну, механічну сукупність усталених правил поведінки суб’єктів фінансових правовідносин.Проте нашим завданням є спростування цього твердження та обґрунтування його помилковості.

Термін «юридична конструкція» у юриспруденції – категорія багатозначна. Так, крім традиційного значення – внутрішня будова, структура  - С.С. Алексєєв визначає юридичну конструкцію, як модальну схему правомочностей, обов’язків, відповідальності, процедур, які носять математично строгий характер.

А.Ф. Черданцев розглядає юридичну конструкцію в 2-х аспектах: як метод пізнання права та як засіб побудови нормативного матеріалу.

Згідно з останніми науковими дослідженнями «юридична конструкція» містить у собі два смислових начала: широке і вузьке.

В широкому розуміннів якості юридичної конструкції необхідно розглядати всі правові явища, що мають певну структуру, будову та характеризується ознакою конструкційності.

У вузькому розумінні «юридична конструкція» - це засіб правотворчої техніки, який полягає в моделюванні, логічній побудові нормативного матеріалу.

Таким чином, у сучасній правовій літературі сформовано 4 підходи до розуміння юридичних конструкцій:

1. юридична конструкція як засіб пізнання права, тобто гносеологічний підхід (Коркунов, Черданцев*,

2. юридична конструкція як засіб, інструмент юридичної техніки (Алексєєв С.С., Спірідонов*,

3. юридична конструкція як засіб пізнання права і модель регулювання суспільних відносин (Пономарьов*,

4. юридична конструкція як елемент об’єктивного права (Тарасов Н.Н., Пацурківський П.С., Бабін І.І.*.

Доцільним вважається розгляд юридичних конструкцій саме з точки зору останнього підходу(як елемент об’єктивного фінансового права*, оскільки попередні підходи не враховують і не розкривають істинну природу юридичних конструкцій. Окремо слід наголосити на тому, що більш актуальним є розгляд даної категорії з точки зору природно - правової доктрини фінансового права за допомогою системного методу дослідження фінансово-правової дійсності. Це пояснюється тим, що позитивно-правовою доктриною фінансового права юридична конструкція розглядалась як формалізоване, абстрактне явище, а відтак не враховувався і її практичний потенціал.

Саме під впливом практики відбувається породження юридичних конструкцій у фінансовому праві.  Це є сфера, де відпрацьовано й ак­тивно використовується маса юридичних конструкцій.  Так, креди­тування під заставу цінних паперів, застава майнових прав за контрактами, заклад, іпотека, порука, гарантія, фондовий ринок, біржова торгівля є фактично найбільш яскравим підтвердженням фінансово-правових конструкцій.

Наприклад, індекси фондового ринку це не що інше, як типова модель (юридична конструкція* фінансо­во-правових відносин у процесі круговороту капіталу.

Прикладом поширення та практичної діє­вості юридичних конструкцій у фінансовій сфері є чинні (вже традиційні* схеми забезпечення повернення банківсь­ких кредитів. У більш конкретному аспекті йдеться про банківські гарантії, страхування та перестрахування, уступку права вимоги, передачу кредиту під виставлений ва­лютний акредитив і багато інших типових схем.

У загальнотеоретичних та методологічних дослідженнях останнього часу підкреслюється, що у зв’язку з розвитком теорії юридичних конструкцій традиційне „двохфокусне” уявлення про право „відношення - норма” вимагає трансформації його у трьохфокусне –„відношення – конструкція - норма”.

Тобто, юридична конструкція визнається і як фактично обрана типова модель суспільної поведінки, з одного боку, і як її позитивне закріплення, з другого боку. „В цьому сенсі, - зазначає М.М. Тарасов,- юридичні конструкції стають особливим способом зв’язку, що забезпечує відповідність приписів позитивного права природі відносин, що регулюються”.

Таким чином, юридичні конструкції – це обов’язковий елемент пізнання правової дійсності, який характеризує зміст об’єктивного права, а також функціональні взаємозв’язки його елементів.

Начало формы