- •Лабораторний практикум
- •Затверджено на засіданні
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •Тема 1. Побудова базової конструкції чоловічого класичного піджака за методикою Вороніна м.Г.
- •Зміст роботи :
- •Запитання для підготовки і захисту лабораторної роботи:
- •Методичні вказівки.
- •Додаток 1.1
- •Побудова креслення піджака напівприлягаючого силуету на умовно-пропорціональну фігуру
- •Приблизно те ж дає і пропорційний розрахунок:
- •Побудова креслення спинки (рис.1.1.)
- •Побудова креслення рукава
- •Тема 2. Моделювання конструкції жилета та демісезонного пальта на базовій конструкції чоловічого піджака.
- •Зміст роботи :
- •Запитання для підготовки і захисту лабораторних робіт:
- •Додаток 2.1 Побудова креслення жилета на умовно-пропорційну фігуру
- •Коригування вихідної конструкції піджака в конструкцію жилета
- •5. Конструювання пальта
- •Побудова креслення спинки (рис. 2.3 б)
- •Тема 3. Розробка раціональної структури промислової колекції одягу з урахуванням споживчого попиту.
- •Зміст роботи :
- •Запитання для підготовки і захисту лабораторної роботи:
- •Методичні вказівки:
- •Основні хко одягу різних асортиментних груп.
- •Тема 4. Типове проектування серії моделей одягу.
- •Зміст роботи:
- •Запитання для підготовки і захисту лабораторної роботи
- •Методичні вказівки
- •Технічне завдання на розробку серії моделей одягу
- •Різновидності типових деталей, які використовуються в серії
- •Матриця сумісності деталей виробу в серії
- •Значення коефіцієнтів використання та повторення деталей для кожної моделі і для всієї серії моделей
- •Середнє значення коефіцієнтів повторення уніфікованих деталей для всіх моделей серії
- •Тема 5. Модульне проектування модельних конструкцій серії моделей
- •Зміст роботи:
- •Запитання для захисту та підготовки захисту робіт
- •Методичні вказівки
- •Номенклатура конструктивних модулів модельних конструкцій серії моделей
- •Тема 6. Підвищення ступеня і оцінка рівня технологічності конструкції одягу
- •Зміст роботи:
- •Запитання для підготовки та захисту лабораторної роботи:
- •Методичні вказівки
- •Додаток 6.1
5. Конструювання пальта
Побудова креслення пальта на умовно-пропорційну фігуру.
Креслення пальта напівприлягаючого силуету на умовно-пропорційну фігуру будуємо на тій же основі, що і креслення напівприлягаючого піджака тільки з тією різницею, що прибавки на вільне облягання по лінії грудей, талії і стегон, а також по обхвату плеча збільшуються на 3,5 –4см порівняно з відповідними прибавками піджака.
Прибавка до ширини горловини спинки збільшується на 0,6см, а ширина плеча – на 0,5см.
Глибина пройми збільшується на 2,2см, з котрих 2см – прибавка до глибини пройми, а 0,2см – додатковий припуск на упрацювання.
По ділянках прибавки розподіляються таким чином, см:
По Сг По Ст По Сст
До ширини спинки 1 1 1
До ширини пілочки 1 2,5 2,5
До ширини пройми 1,5 - -
Довжина пальта визначається міркою, знятою або знайденою з пропорційного розрахунку, де Дв = Р 0,6 = 176 0,6 = 105,6см мода. В нашому випадку приймаємо Дв = 105см.
На базових кресленнях спинки, пілочки і бочка суміщаємо лінії талії піджака і пальта, після чого переміщуємо необхідні точки відповідно таблиці.
Таблиця Д. 2.3
Побудова креслення спинки (рис. 2.3 б)
Конструктивні ділянки в межах точок |
Умовні позначення і розрахункові формули |
|
від |
до |
|
1 |
2 |
3 |
|
А2 (вправо) |
Середню лінію спинки переміщуємо вправо. Переміщується на 0,6см (збільшена прибавка до ширини горловини спинки) |
|
Г (вправо) |
Переміщується на 0,6см |
|
Т0 (вправо) |
Переміщується на 0,6см |
|
Б0 (вправо) |
Переміщується на 0,6см Плечовий зріз і горловина переміщуються вгору |
|
А2 (вгору) |
Переміщується на 0,8см |
|
А21 (вгору) |
Переміщується на 1,2см (в тому числі 0,5см – величина огинання верхнього зрізу і 0,7см – товщина плечової накладки). |
|
П21 (вверх) |
Переміщується на 1,2см |
|
П21 (вліво) |
Переміщується на 0,7см – в тому числі 0,5см – подовження плечового зрізу і 0,2см – на додаткове упрацювання). Лінію пройми і бічного зрізу переміщуємо вліво. |
|
П11 (вліво) |
Переміщується на 0,4см |
|
П11 (вниз) |
Переміщується на 1см (поглиблення пройми) |
|
Г1 (вліво) |
Переміщується на 0,4см |
|
Т2 (вліво) |
Переміщується на 0,4см |
|
Б2 (вліво) |
Переміщується на 0,4см |
А2 |
Н (вниз) |
А2Н = Дв = 105см |
Н |
Н1 |
НН1 = 0,7см (на упрацювання нижньої частини спинки від талії вниз). |
Побудова креслення пілочки (рис. 2.3 а)
|
||
|
Г3 (вліво) |
Лінію напівзаносу переміщуємо вліво. Переміщується на 1см. |
|
Т3 (вліво) |
Переміщується на 1см. |
|
Б3 (вліво) |
Переміщується на 1см. Плечовий зріз переміщуємо вгору. |
|
А41 (вгору) |
Переміщується на 2,0см (в тому числі 1,2см – приріст і 0,8см – щільність шарфа). |
|
А41 (вверх вправо) |
Сг |
|
П32 (вверх вправо) |
Переміщується на 1см. Лінію пройми переміщуємо вниз. |
|
П4 (вниз) |
Переміщується на 1см |
|
Г5 (вниз) |
Переміщується на 1см. Переміщаємо лінію бічної виточки. |
|
Г5 (вправо) |
Переміщується на 0,4см. |
|
Т52 (вліво) |
Величина розхилу рівна Т7Т8, але не більше 1,5см. |
|
К1 (вліво) |
Переміщається на відстань ККо. |
Побудова креслення бочка (рис 2.3 а)
|
||
Б3 |
Б6 (вправо) |
Б3Б6 = Сст + Пр шви – Б0Б2 = Сст + 7 + 2 – Б0Б2 |
Б6 |
Б61 (вправо) |
Для спряження бічних зрізів та створення напуску зі сторони спинки по лінії грудей величиною, рівною 1см З точки Б61 встановлюємо перпендикуляр і в місцях перетину його з лініями талії і грудей одержуемо відповідно точки Т6 і Г10 |
Т6 |
Т61 (вліво) |
Т6Т61 = Т2Т21 |
Г6 |
П12 (вгору) |
Г6П12 = ГІПІІ (переміщена точка ПІІ) – 0,7см |
Г6 |
Г7 (вліво) |
Збільшується на 1,1см (пройма, порівняно з піджачною розширилася на 1,5см, з них 0,4см додаємо до бічного зрізу пілочки і 1,1см – до бочка). Урівнюємо зрізи бічної виточки і оформляємо пройму і бічний зріз. |
Прорізна кишеня конструктивно залишається на місці, але, оскільки приріст по плечовим зрізам рівний 1,2см вверх, а на їх огинання використовуємо 0,5см, то лінія талії відповідно опускається на 0,7см. На таку ж величину опускається і прорізна кишеня.
Розміри прорізної кишені порівняно по відношенню до піджачного збільшується на 1см.
Ширина напівзаносу в однобортному пальті (центральна застібка) рівна 5см, а в двобортному (зміщена застібка) – 8-10см.
Точку Н4 опускаємо на величину відрізка Т3Т31 + 1см і ставимо точку Н41.
Побудова креслення кишені з поздовжньою
листочкою (рис. 3.3 а)
Відрізок КК1 ділимо пополам і отримуємо точку К5, яку з’єднуємо з точкою Т9.
Листочку розташовуємо так, щоб лінія Т9К5 проходила через її середину. Ширина листочки – 3…4см.
Довжина вертикальної кишені порівняно з прорізним збільшується на 2…2,5см.
Форма лацкана і кількість петель залежать від моди.
Стійка нижнього коміра дорівнює 3…3,5см.
Побудова креслення рукава пальта
Креслення рукава пальта будується по тому ж принципу, що і креслення рукава піджака з урахуванням збільшеної прибавки до обхвату плеча (див.лабораторну роботу 1, п.5).
Ширину низу рукава пальта порівняно з рукавом піджака збільшуємо на ½ різниці прибавки до обхвату плеча. Якщо в нашому прикладі (50-й розмір) ширина рукава піджака по лінії грудей рівна 20,5см, а по низу – 15см, то для пальта ці величини відповідно дорівнюють 22 і 16,5см. Висота оката пальта збільшується на 1см. Якщо для піджака вона рівна 19,1см при ширині рукава 22см, то для пальта, де ширина рукава 22см, висота оката дорівнює 19,1 +1 = 20,1см.
Р ис. 2.1 Базова конструкція піджака
Рис. 2.2 Конструкція жилета
Рис. 2.3 Конструкція чоловічого пальта