Побудова креслення рукава
Конструктивні ділянки в межах точок |
Умовні позначення і розрахункові формули |
|
від |
до |
|
О |
О1 (вправо) |
Визначаємо ширину рукава:
ОО1 =
Шр
=
|
О |
О2 (вправо) |
ОО2 =
|
О |
Р (вниз) |
Висота окату рукава ОР = ОО1 – 2,5 = 20,5 – 2,5 = 18см Прийнята для 50-го розміру величина 2,5см зростає з збільшенням розмірів або зменшується у випадку їх зменшення ( по 0,2см на кожний розмір). Ця величина, однак, не повинна виходити за межі 2…4см. |
О |
Н (вниз) |
Положення лінії низу ОН = Др = 64см Припуск на шов і упрацювання одержимо при послідуючій побудові. Через точку Н вправо і вліво проводимо горизонтальну пряму (лінію низу), на яку з точки О1 опускаємо перпендикуляр і ставимо точку Н4. Через точку Р вправо і вліво проводимо горизонтальну пряму, паралельну лінії ОО1. На перетині її з вертикаллю, опущеної з точки О1, ставимо точку Р1. |
Р |
Р2 (вліво) |
Ширина переднього переката РР2 = Г4Г5 (з креслення пілочки) = 3,7см. Ця величина залежить від розміру і положення корпуса, але не повинна виходити за межі 3…5см. |
Р |
Р3 (вправо) |
РР3 = РР2 – 2 = 3,7 – 2 = 1,7см |
Р |
Р6 (вправо) |
РР6 = РР2 = 3,7см |
Р1 |
Р4 (вправо) |
Р1Р4 =
- РР2 =
|
Р4 |
Р5 (вправо) |
Р4Р5 = 1см (припуск на шов) З точок Р4 і Р5 встановлюємо перпендикуляри |
Р1 |
Р7 (вліво) |
Р1Р7 = Р1Р4 – 1см = 1,3 – 1 = 0,3см. З’єднуємо точки Р2 і О2 і на перетині одержаного відрізку з вертикаллю, опущеної з точки О, ставимо точку С. З точки О2 вправо проводимо перпендикуляр до прямої О2Р2 і на перетині його з вертикаллю, яка виходить з точки О1, ставимо точку С1. На перетині з перпендикуляром, проведеним з точки Р4, ставимо точку С2. |
С1 |
Л (вниз) |
С1Л =
Проводимо лінію ліктя |
Н |
Н0 (вліво) |
НН0 = 2…2,5см в залежності від зросту і форми згину руки. |
Л1 |
Л0 (вправо) |
Прогин рукава по лінії ліктя Л1Л0 = 0,5см |
Л0 |
Л2 (вліво) |
Передній зріз верхньої частини рукава Л0Л2 = РР2 = Н0Н2 |
Л0 |
Л3 (вправо) |
Передній зріз нижньої частини рукава Л0Л3 = Н0Н3 = РР3 = 1,7см |
Н0 |
Н1 (вправо) |
Ширина рукава по низу Н0Н1 = Шр + 1,0 = 15 + 1 = 16см Положення низу рукава по ліктьовому зрізу одержуємо при побудові прямого кута через точки Р1Н1Н0. На перетині його сторони Р1Н1 з лінією ліктя ставимо точку Л4 |
Л4 |
Л5 (вправо) |
Ширина нижньої частини рукава по лінії ліктя Л4Л5 = 1,5 – 2см |
Л5 |
Л6 |
Ширина верхньої частини рукава по лінії ліктя Л5Л6 = 0,5см |
Н1 |
Н6 (вверх) |
Висота шлиці Н1Н6 = 9см |
Н1 |
Н5 (вправо) |
Ширина шлиці Н1Н5 = Н6Н16 = 3…3,5см З’єднуємо точки С1 і Р6 прямою. З точки С2 вліво і вправо проводимо горизонталь і на перетині її з лінією С1Р6 ставимо точку С4 |
С4 |
С5 (вправо) |
С4С5 = С2С3 = 1см (на шов) Оформляємо ліктьовий зріз верхньої частини рукава по точках Н1, Н6, Л6, Р5 і С3, а нижній по точках Н1, Н6, Л5, Р7 і С5. Проводимо діагоналі, з’єднуючи точки О з Р1 і О1 з Р. З точки Р проводимо бісектрису і на перетині її з прямою Р2С ставимо точку Р8. |
Р8 |
Р9 (вправо вниз) |
Р8Р9 =
|
Р |
Р10 (вправо вгору) |
РР10 = РР9 |
О |
1 ( вправо вниз) |
О1 = Шр = 20,5см |
Р10 |
5 (вправо вгору) |
Р10 5 = Шр = 20,5см З точки О2 радіусом О2О1 робимо засічку на діагоналі ОР1 і ставимо точку 2. |
2 |
3 (вліво вверх) |
Радіусом 2О2 описуємо дугу до перетину з діагоналлю ОР1 і ставимо точку 3. |
Оформляємо окат верхньої частини рукава, з’єднуючи точки С3, С2, 5, О2, 3, С, Р9 і Р2, а нижньої – точки Р3, Р31, Р6, 1, С4 і С5.
|
||
=
=20,5см Пропорційний розрахунок дає
приприблизнотприблизно ту ж величину
+
=
+
= 20,4см
- 1,0 =
-1,0 = 9,25см
- 3,7 = 1,3см
Пк =
= 0,7см
При побудові креслення рукавів можна дотримуватися наступних пропорцій. Це дає можливість зберегти пропорційність виробу в тих випадках, коли фігура замовника має великі відхилення від умовно-пропорційної.
Шр =
+
Оскільки прибавка до обхвату плеча встановлюється в залежності від прибавки по лінії грудей і може складати 7-12см, то мінімальна ширина рукава для піджака 50 розміру рівна:
Шр =
+
= 19,7см,
а максимальна:
Шр =
+
= 21.4см.
Знаючи ширину рукава по лінії грудей, можна визначити її і по низу, користуючись залежністю:
Шр.н = Шр 0,6 + 2,5см
Звідси мінімальна ширина рукава по низу буде:
19,7 0,6 + 2,5 = 14,3см,
а максимальна:
21,4 0,6 + 2,5 = 15,3см.
Знаючи ширину рукава по низу, неважко визначити її по лінії ліктя. Виходячи з залежності:
Шр.л. = Шр.н. + 4,5см.
Відповідно, в нашому прикладі мінімальна ширина рукава по лінії ліктя рівна:
14,3 + 4,5 = 18,8см,
а максимальна:
15,3 + 4,5 = 19,8см.
Знаючи ширину рукава по лінії грудей, можна визначити висоту оката.
З таблиці 1 [3] видно, що мінімальна ширина рукава (19,7см) прирівнюється до 48-у розміру, де різниця між шириною рукава по лінії грудей і висотою оката складає 2,3см. а максимальна – 21,4 – 52-у розміру, де різниця між цими величинами досягає 2,7см. Таким чином, при ширині рукава по лінії грудей 19,7см висота оката рівна:
19,7 – 2,3 = 17,4см,
а при 21,4см:
21,4 – 2,7 = 18,7см.
Виходячи з ширини рукава по лінії грудей, можна визначити ширину пройми, користуючись формулою:
Шпр = Шр -
Для рукава з мінімальною шириною вона буде:
19,7 – 4,8 = 14,9см,
а з максимальною:
21,4 – 5,2 = 16,2см.
По мінімальній або максимальній ширині рукава визначають суму переднього і ліктьового перекатів. В першому випадку вона рівна 4,8см, а в другому – 5,2см.
Ширину переднього і ліктьового перекатів легко визначити, знаючи положення корпуса.
Так, при Пк = 7см для рукавів з мінімальною шириною ці величини відповідно рівні 3,5 і 1,3см, а з максимальною – 3,9 і 1,3см.
Маючи таку таблицю, закрійник при визначенні ширини рукава не виходить за її межі і має можливість автоматично одержати всю інформацію для повного спряження рукава з виробом.
Норма посадки оката рукава складає 7% від периметра пройми, тобто4см 0,2см кожного розміру. 4см 0,2см кожного розміру
Норма посадки оката рукава складає 7% від периметра пройми, тобто4см 0,2см кожного розміру. 4см 0,2см кожного розміру.
Рис.1.1 Конструкція стану чоловічого піджака
Р
ис.1.2
Конструкція коміра піджачного типу
Р
ис.1.3
Конструкція рукава