- •Лабораторний практикум
- •Затверджено на засіданні
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •Тема 1. Побудова базової конструкції чоловічого класичного піджака за методикою Вороніна м.Г.
- •Зміст роботи :
- •Запитання для підготовки і захисту лабораторної роботи:
- •Методичні вказівки.
- •Додаток 1.1
- •Побудова креслення піджака напівприлягаючого силуету на умовно-пропорціональну фігуру
- •Приблизно те ж дає і пропорційний розрахунок:
- •Побудова креслення спинки (рис.1.1.)
- •Побудова креслення рукава
- •Тема 2. Моделювання конструкції жилета та демісезонного пальта на базовій конструкції чоловічого піджака.
- •Зміст роботи :
- •Запитання для підготовки і захисту лабораторних робіт:
- •Додаток 2.1 Побудова креслення жилета на умовно-пропорційну фігуру
- •Коригування вихідної конструкції піджака в конструкцію жилета
- •5. Конструювання пальта
- •Побудова креслення спинки (рис. 2.3 б)
- •Тема 3. Розробка раціональної структури промислової колекції одягу з урахуванням споживчого попиту.
- •Зміст роботи :
- •Запитання для підготовки і захисту лабораторної роботи:
- •Методичні вказівки:
- •Основні хко одягу різних асортиментних груп.
- •Тема 4. Типове проектування серії моделей одягу.
- •Зміст роботи:
- •Запитання для підготовки і захисту лабораторної роботи
- •Методичні вказівки
- •Технічне завдання на розробку серії моделей одягу
- •Різновидності типових деталей, які використовуються в серії
- •Матриця сумісності деталей виробу в серії
- •Значення коефіцієнтів використання та повторення деталей для кожної моделі і для всієї серії моделей
- •Середнє значення коефіцієнтів повторення уніфікованих деталей для всіх моделей серії
- •Тема 5. Модульне проектування модельних конструкцій серії моделей
- •Зміст роботи:
- •Запитання для захисту та підготовки захисту робіт
- •Методичні вказівки
- •Номенклатура конструктивних модулів модельних конструкцій серії моделей
- •Тема 6. Підвищення ступеня і оцінка рівня технологічності конструкції одягу
- •Зміст роботи:
- •Запитання для підготовки та захисту лабораторної роботи:
- •Методичні вказівки
- •Додаток 6.1
Побудова креслення піджака напівприлягаючого силуету на умовно-пропорціональну фігуру
Розглянемо побудову креслення чоловічого піджака на умовно-пропорціональну (типову) фігуру, яка характеризується такими вимірами, см: Р = 176см; Сг = 50; Ст = 44; Сст = 52; Шг = 19; ОП = 32; Шс = 20,5; Дт.с = 44; Дв = 76; Шп = 15,5; Др = 64; Пк = 7.
Ширину рукава визначаємо, виходячи з величини обхвату плеча:
Шр = = = 20,5см
Приблизно те ж дає і пропорційний розрахунок:
Шр = + = + 0,7 = 20,4см
Ширину пройми визначаємо виходячи з ширини рукава:
Шпр = Шр - = 20,5 – 5 = 15,5см
Будуємо прямий кут з вершиною в точці А (рис.1.1.) і всі подальші побудови ведемо по приведеній нижче схемі у вказаній послідовності і з використанням відповідних розрахункових формул.
Таблиця Д 1.1
Побудова креслення спинки (рис.1.1.)
Конструктивні ділянки в межах точок |
Умовні позначення і розрахункові формули |
|
від |
до |
|
А |
А1 (вниз) |
Висота горловини спинки АА1 = - 1 = 5 – 1 = 4см |
А1 |
У (вниз) |
Положення рівня лопаток А1У = Шр - = 20,5 – 5 = 15,5см |
А1 |
Г (вниз) |
Положення лінії грудей А1Г = Шс + Пр г.пр. + Пр упрац.= 20,5 + 2,5 + 0,7 =23,7см |
А1 |
Т (вниз) |
Положення лінії талії А1Т = Дт.с + Пр д.т.с. = 44 + 1 = 45см |
Т |
Б (вниз) |
Положення лінії стегон ТБ = - 2,5 = 19,5см |
А1 |
Н (вниз) |
Положення лінії низу А1Н = Дв + Пр упрац. = 76 + 1 = 77см З точок А, А1, У, Г, Т, Б і Н вправо проводимо допоміжні горизонтальні лінії. |
У |
У1 (вправо) |
Ширина спинки УУ1 = Шс = 20,5см |
У |
У2 (вправо) |
УУ2 = Шс + Пр ш.с. = 20,5 + 2,5 = 23см |
У |
У3 (вправо) |
УУ3 = = = 11,5см З точки У3 опускаємо перпендикуляр до лінії талії і ставимо точку Т1. Через точку У1 проводимо вертикаль і в місцях перетину її з лінією плечового скату, талії і стегон ставимо відповідно точки По, Т2 і Б1. Через точку У2 також проводимо вертикаль і на перетині її з лінією грудей ставимо точку Г1, а лінії стегон – Б21. |
Т |
Т11 (вліво) |
Т1Т11 = = = 0,7см Положення прогину середньої лінії спинки на лінії талії |
Т1 |
Т0 (вліво) |
Т1Т0 = Т1Т2 + ТТ11 = 9 + 0,7 = 9,7см З точки Т0 опускаємо перпендикуляр і в місцях перетину його з лініями стегон і низу ставимо відповідно точки Б0 і Н0. |
Б1 |
Б2 (вправо) |
Б1Б2 = = = 1,5см Точку Т11 з’єднуємо з точкою У прямою, яку продовжуємо до перетину з горизонталлю, яка виходить з точки А і отримуємо точку а. З точки По проводимо перпендикуляр до лінії Т11а і ставимо точку А2, а в місці перетину продовження його з лінією АГ – точку А0. Через точку У3 в обидві сторони проводимо пряму перпендикулярно до лінії Т11а, на перетині з якою ставимо точку У0, а на перетині з лінією Г1У2 – точку У21.
|
У0 |
У4 (вправо) |
Побудова горловини У0У4 = = = 10,25см |
Т1 |
Т10 (вправо) |
Т1Т10 = ТТ11 = 0,7см Точки Т10 і У4 з’єднуємо прямою і на перетині її продовження з лінією висоти горловини ставимо точку А21, з якої опускаємо перпендикуляр до перетину з лінією А2П0 і ставимо точку А10. |
А10 |
А11 |
Бісектриса прямого кута А2А10А21 А10А11 = = 2,1см Оформляємо горловину ввігнутою лінією, з’єднуючи точки А2, А11 і А21. Побудова плечового зрізу. Точки А21 і По з’єднуємо прямою, яку продовжуємо вправо до перетину з продовженням лінії Г1У2, де ставимо точку П1 |
А21 |
1 (вправо) |
Ввігнутість плечового зрізу спинки позначається на відстані, рівній 1/3 його ширини від точки А21 |
1 |
2 (вниз) |
Відрізок 1-2 рівний 0,3…0,5см
|
А21 |
П20 (вправо) |
А21П20 = Шп + Пр власт.тк = 15,5 + 1,5 Пр власт.тк = 17см Пр власт.тк = 0 |
П1 |
П2 (вверх) |
Підняття плечової точки П1П2 = 0,5 – 0,7см (упрацювання ділянки П2У21) |
П20 |
П11 (вниз) |
Положення вершини бічного зрізу П20П11 = (Шр - + Пр упрац.) = (20,5 – 5) + 0,7 = 16,2см Оформляємо плечовий зріз, з’єднуючи точки А21, 2, П2 і П21. |
Г1 |
Г2 |
Побудова бічного зрізу. При оформленні бічного зрізу спинки по лінії грудей слід враховувати додаткову прибавку в цій частині для полегшення обробки і кращого облягання. Її величина залежить від положення корпусу: Г1Г2 = А1А0 = 0,5см |
П11 |
П12 (вправо) |
П11П12 = 1см Оформляємо бічний зріз, з’єднуючи точки П12, Г2, Т2, Б2 і Н1 плавною кривою. Визначаємо положення верхньої точки при нульовому балансі. Кут У0У4А31 прямий. Точка А31 в залежності від положення корпуса переміщується відносно точки А21 вправо. Відповідно змінюється і положення точки У0. Відстань від точки А31 до лінії талії по спинці визначає нульовий баланс пілочки (А31Т2) (див. рис. 1.1). Правильне положення точки П20 перевіряють, порівнюючи діагоналі У21А2 = У0П20, положення точки Т0 (прогин спинки) перевіряють, порівнюючи діагоналі У0Т2 = У21Т0. Відрізок У0У21 визначає положення лінії горизонтального членування спинки.
Побудова креслення пілочки (рис. 1.1)
Будуємо лінію напівзаносу, проводячи вертикаль з точки А3 вниз через намічені раніше горизонтальні лінії, і в місцях перетину з ними ставимо точки Г3, Т3, Б3 і Н3. |
Г3 |
Г4 (вліво) |
Г3Г4 = Шг + Пр ш.г. = 19 + 2 = 21см Через точку Г4 проводимо вертикаль паралельно лінії напівзаносу і в місцях перетину її з лініями талії і висоти горловини ставимо відповідно точки Т4 і А4. |
Г4 |
Г5 (вліво) |
Положення лінії бічного зрізу пілочки Г4Г5 = Т4Т5 = А10А21 = 3,5см ( глибина горловини спинки). Точки Г5 і Т5 з’єднуємо, на перетині з лінією стегон ставимо точку Б5, а з лінією низу Н5. |
Т4 |
Т41 (вгору) |
Піднімання лінії талії Т4Т41 = А1А0 = 0,5см |
Б5 |
Б4 (вправо) |
Ширина пілочки по лінії стегон Б5Б4 = = 0,7см |
Т5 |
Т7 (вправо) |
Положення передньої виточки Т5Т7 = = = 12,3см Через точку Т7 вгору і вниз проводимо вертикальну пряму і в місці перетину її з лінією стегон ставимо точку Б7 |
Т7 |
Г8 (вгору) |
Т7Г8 = 16…18см. В залежності від зросту і силуету точка Г8 не доходить до лінії грудей на 4…6см. |
Т7 |
Т8 (вліво) |
Розхил передньої виточки по лінії талії Т7Т8 = ТТ0 (зі спинки) = 1,9см |
Т7 |
Т71 |
Пониження лінії талії Т7Т71 = = 0,6см |
Т3 |
Т31 |
Т3Т31 = 1,1 – 1,4 Точки Т4 і Т71 з’єднуємо прямою, яку продовжуємо до перетину з бічним зрізом і ставимо точку Т51, після чого точки Т51, Т71 і Т31 з’єднуємо плавною, злегка заокругленою лінією. Оформляємо передню виточку, з’єднуючи точки Г8Т8Б і Г8Т7Б7. Визначаємо положення плечової точки |
Т4 |
П3 (вверх) |
Т4П3 = Т2П0 – 1,5 = 45 – 1,5 = 43,5см Побудову вершини горловини (А41) отримують при перетині двох дуг радіусами з точок Т7 і П3. |
R Т7 |
А41 |
Т7А41 = А31Т1(зі спинки)
|
R П3 |
А41 |
П3А41 = 0,5 = = 10,25см Точку А41 з’єднуємо з точкою П3 прямою і продовжуємо вліво. |
А41 |
П31 (вліво) |
Ширина плечового зрізу А41П31 = Шп = 15,5см |
П31 |
П32 (вниз) |
П31П32 = П1П2 = 0,5см
|
П32 |
П4 (вниз) |
Побудова точки спряження окату рукава з проймою. П32П4 = Шр - + Пр упрац. = 20,5 – 5 + 0,5 = 16см. Відрізок від точки П21 по вертикалі до лінії талії спинки більше відрізка від точки П32 по вертикалі до лінії талії пілочки на 3 см о,5см (внутрішній баланс виробу). Точку П32 з’єднуємо з точкою П4, отриманий відрізок ділимо пополам і ставимо точку 3, з якої вправо виставляємо перпендикуляр довжиною 0,6…0,8см, і ставимо точку 4. |
Г5 |
Г51 (вгору) |
Г5Т51 = Т5Т51 Точку Г51 з’єднуємо з точкою Г3 на перетині з лінією ставимо точку Г41. Бісектриса кута П4Г41Г51 |
Г41 |
Г42 (вліво вгору) |
Г41Г42 = А10А11 (з спинки) Побудова вершини горловини (для контролю) на лінії Т51Т71 відкладаємо відрізок Т0Т1 зі спинки |
Т51 |
Т9 (вправо) |
Т51Т9 = Т0Т1 = 9,7см З точки Т9 встановлюємо перпендикуляр до лінії Т51Т71, який проходить через точку А41 0,5см. |
Т71 |
К (вниз) |
Положення лінії кишені Т71К = Т51К1 = 5…6см. Точку К1 з’єднують з точкою К і на перетині з лінією Т8Б7 ставимо точку К0. З точки К під прямим кутом до лінії Г8Б7 вліво проводимо пряму і на перетині її з вертикаллю, встановленою з точки Б4, ставимо точку К25. |
К25 |
К2 (вправо) |
К25К2 = 0,7 – 0,8см З точки Б4 опускаємо перпендикуляр і в місці перетину його з лінією низу ставимо точку Н4. |
Б4 |
Б41 (вниз) |
Б4Б41 = Н4Н41 =Т7Т71 Верхній зріз кишені урівнюємо по нижньому |
К11 |
К0 |
К11К0 = К2К Точку К11 з‘єднують з точкою Г51, відрізок ділять пополам і ставлять точку 1. |
1 |
2 (вправо) |
1-2 = 1,2 – 1,5см Для знаходження лінії горизонтального членування визначають точку П51. |
Т31 |
П51 (вгору) |
Т31П51 = Т4П4 Положення прогину бічного зрізу пілочки по лінії талії визначають, урівнюючи діагоналі П4Т31 = П51Т52 Перевіряють правильне положення точок П32Г51Т52, які повинні бути розташовані на прямій лінії. Далі визначають правильне положення вершини горловини пілочки, урівнюючи діагоналі: П32П51 = П4А41 + [ширина горловини спинки – 1см (шов)] 0,5см Оформляємо бічний зріз пілочки, з’єднуючи точки Г51, 2, Т52, К11, К0, К, К2, Б41 і Н41. |
Н3 |
Н31 (вниз) |
Н3Н31 = Т3Т31 + 0,5см |
Н31 |
Н32 (вліво) |
Н31Н32 = Н2Н31 |
|
|
Побудова креслення бочка (рис. 1.1.)
|
Б5 |
Б6 (вліво) |
Ширина відрізного бочка по лінії стегон Б5Б6 = (Сст + Пр ст) – (Б0Б2 + Б41Б31) = 52 + 7 –20 – 23,5 = 15,5см |
Б6 |
Б61 (вліво) |
Б6Б61 = Б2Б21 Через точку Б6 і Б61 проводимо вертикалі і на перетині їх з лінією талії ставимо відповідно точки Т6 і Т62. |
Т6 |
Т61 (вправо) |
Т6Т61 = Б2Б1 = 1,5см |
Т5 |
Т53 (вліво) |
Т5Т53 = Т6Т61 = 1,5см Оформляємо нижню частину бочка, з’єднуючи точки Т61, Б6, Н6, Н5, Б5 і Т53. Точку П11 з’єднуємо з точкою П4. Для визначення горизонтального положення вищої точки бічного зрізу відрізного бочка з точки Т62 встановлюємо перпендикуляр до лінії П11П4 і в місці перетину його з лінією глибини пройми ставимо точку Г6, а з лінією П11П4 – точку П12. При цьому Г6П12 = Г6Г61. Відрізок П12П4 ділимо пополам і середину його позначаємо точкою 0. |
О |
О1 (вниз) |
ОО1 = 5см Через точку 01 в обидві сторони проводимо пряму, паралельну лінії грудей. |
Г6 |
Г62 (вправо вгору) |
Бісектриса кута П12 Г6Г61 = 3,5см Визначаємо ширину бочка |
Г6 |
Г7 (вправо) |
Г6Г7 = Шпр +Пр шви – Г5Г4 – Г1Г2 = 15 + 2 –3,5 – 0,5 = 13,5см Оформляємо верхню частину відрізного бочка, з’єднуючи зі сторони спинки точки Т61, Г6, П12, зі сторони пілочки – Г7 і Т53. А по нижній частині пройми – точки П13, Г62 і Г7. |
Б2 |
Б5 (вліво) |
Б2Б5 = Б6Б5 |
Т2 |
Т53 (вліво) |
Т2Т53 = Т61Т53 |
Г1 |
Г6 (вліво) |
Г1Г6 = Г1Г2 |
Г1 |
Г7 (вліво) |
Г1Г7 = Шпр + Пр шви – Г5Г4 =14см Ширина напівзаносу для піджаків з центральною застібкою Т3Т10 = 3.5см, а для піджаків зі зміщеною застібкою – Т3Т10 = 8…10см. Нижню петлю розташовуємо на рівні середини клапана кишені з відхиленнями 1см в залежності від ступеню облягання по лінії стегон. Другу петлю роблять на рівні лінії талії з відхиленнями 1см, а третю симетрично першим двом. |
А41 |
А5 (вправо вверх) |
Висота стійки в залежності від форми і довжини шиї замовника складає А41А5 = 2…3см. Точку А5 з’єднуємо з точкою Т10. Ширина лацкана і лінія скосу його уступу залежить від моделі. |
А41 |
П41 (вниз) |
П41 = А2А10 мода, причому А41П41 паралельна лінії А5Т10 |
А41
|
П40 (вліво вниз) |
А41П40 = = = 7,7см Точки П40 і П41 з’єднуємо прямою, після чого оформляємо лацкан і борт |
Побудова креслення листочки (рис. 1.1)
|
||
Г41 |
Л (вправо) |
Г41Л = |
Л |
Л2 (вправо) |
ЛЛ2 = |
Л |
Л1 (вверх) |
ЛЛ1 = Л2Л3 = 2,5…3см або 1/2 ширини клапана бічної кишені, яка в середньому дорівнює 5…6см (в залежності від моди). Нахил листочки в точці Л2 по відношенню до лінії грудей дорівнює Т3Т31. |
Побудова креслення коміра (рис. 1.2)
|
||
А5 |
А6 (вверх) |
На продовженні лінії Т10А5 відкладаємо довжину горловини спинки по ввігнутій лінії: А5А6 = 9см |
А6 |
А7 (вліво по дузі) |
А6А7 = = 2,3см Точку А7 з’єднуємо з точкою А5 А5А7 = А5А6 Через точку А7 вліво і вправо проводимо пряму, перпендикулярну до відрізка А7А5. |
А7 |
А8 (вліво) |
А7А8 = 2,5см або рівно висоті стійки А41А5 З’єднуємо прямою точкою А41 і А8. |
А7 |
А9 (вправо) |
А7А9 = А7А8 + 1,5 = 2,5 +1,5 = 4см |
П42 |
П43 (вліво) |
Уступ лацкана П42П43 = 4…5см |
П43 |
П44 (вліво вгору) |
Уступ коміра менше уступа лацкана, тобто П43П44 = П42П43 – 0,3…0,5см |
А5 |
А10 (вправо вгору) |
А5А10 = А7А9 + 0,3…0,5см Оформляємо відліт коміра через точки А9, А10 і П44. Через точки А8А41 і П41 проводимо злегка вигнуту лінію вшивання коміра в горловину.
|
Верхній кінець шлиці розташований нижче лінії талії на відстані від 3 до 5см. довжина шлиці в середньому дорівнює 1/3 Дв 3см. Для фігур з виступаючими сідницями шлицю рекомендується робити меншої довжини.
Правильність побудови креслення піджака для кожної конкретної фігури перед розкроюванням можна проконтролювати, перевіривши нульовий баланс пілочки і спинки.
А41Т9 = А31Т1 (зовнішній баланс).
П32Т51 = П21Т21 – 3,0см 0,5см (внутрішній баланс).
Правильне положення плечової точки, вершини бічного зрізу і прогин по лінії талії можна перевірити, якщо з’єднати всі три точки: плечову, вершину бічного зрізу пілочки і точку, яка визначає прогин пілочки по лінії талії. Вони повинні бути розташовані на одній лінії. Якщо точки не на одній лінії, можна перевірити положення вершини горловини пілочки, тобто А41П3 = Шс без прибавок.
Якщо креслення спинки, пілочки і бочка побудовані без помилок, дотримуються наступні рівності, границя 0,5см
діагоналей спинки:
У0Т2 = У21Т0 і А2У21 = У0П21,
а також Т2А2 (без припуску на шов) = Т2А21 (без припуску на шов),
діагоналей пілочки:
П4Т31 = П51Т52 і П32П51 = П4А41 + ширина горловини спинки – 1,0см на шов.
Повинна також дотримуватися рівність відрізків:
П4Г41 = Г41Г51 0,5см.
Правильність приталювання виробів зі сторони пілочки і спинки, тобто створення силуетної форми виробу, можна створити або перевірити наступним чином.
Знаючи розміри півобхватів по лініям грудей і талії, а також величини на вільне облягання, визначають приталювання зі сторони пілочки і спинки.
Наприклад, розглянемо креслення виробу 50 розміру ( рис. 1.2), де Ст= 44см. Прибавка по лінії грудей – 6см, а по лінії талії – 4см.
Півобхват по лінії грудей з прибавкою на вільне облягання дорівнює 50 + 6 = 56см, а півобхват по лінії талії з прибавкою на вільне облягання рівний 44 + 4 = 48см.
Різниця цих величин складає 56 – 48 = 8см.
Розподіляти цю величину можна наступним чином.
Приталювання зі сторони пілочки може бути не менше ½ величини різниці цих мірок /4см/ або на 0,5см більше, а приталювання зі сторони спинки повинно бути не більше ½ величини різниці цих мірок /4см/ або на 0,5см менше.
Розглядаючи рисунок 1.2 видно, що сума приталювання ділянок а, б і в дорівнює різниці мірок Сг іСт з прибавками. Відповідно приталювання на ділянках г і д також складає ½ різниці цих величин.
Для побудови креслення рукава піджака 50-го розміру необхідні наступні виміри, см: Оп = 32, Др = 64, Пк = 7, Шн = 15, Пр = 9.
Таблиця Д 1.2