Іі. Предмет, структура, зміст та мета курсу

“Основи охорони праці” - це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і устаткування виробництва). Особливо тісно - з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою.

Курс складається з чотирьох розділів:

— правові та організаційні питання охорони праці;

— основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

— основи техніки безпеки;

— пожежна безпека.

Головна мета курсу - надати майбутнім фахівцям знання, реалізація яких сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійним захворюванням, виробничому травматизму і аваріям.

Основним завданням охорони праці - є створення умов і постійне підтримання на виробництві здорових і безпечних умов праці.

2.1. Основні поняття у галузі охорони праці їх визначення, терміни та класифікація

В ДСТУ (Державний стандарт України) 2293-93 “Охорона праці. Терміни та визначення” та інших стандартах визначенні основні поняття та терміни.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Шкідливий виробничий фактор (Ш.в.ф.) - виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я чи зниженню працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор (Н.в.ф.) - виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Відповідно до ГОСТ (Государственный стандарт) 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи:

фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. (класифікація і приклади самостійно)

- До фізичних належать:

1. Рухомі машини та механізми;

2. Підвищені запиленість та загазованість;

3. Підвищений рівень температури, шуму, вібрації, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації;

4. Підвищені чи понижені тиск, вологість;

5. Небезпечна напруга в електро чи магнітному полі;

6. Відсутність чи нестача природного світла;

7. Невідповідність освітлення робочої зони;

- До хімічних, за характером дії на організм людини, належать:

1. загально токсичні;

2. Подразнюючі;

3. Сенсибілізуючі;

4. Канцерогенні;

5. Мутагенні;

6. Такі що впливають на репродуктивну функцію.

- До біологічних:

1. Мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби);

2. Макроорганізми (рослини та тварини).

- До психофізіологічних належать:

1. Фізичне (статичне та динамічне) перевантаження;

2. Нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Виробнича травма - порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу в. ф.

Нещасний випадок на виробництві - раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або наступила смерть.

Професійне захворювання - паталогічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією ш. в. ф.