Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції по автокад .doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Динамічне введення даних

Суть динамічного введення даних в тому, що дані можна вводити поруч з курсором, тому немає необхідності переводити погляд в командний рядок. Щоб увімкнути динамічне введення даних потрібно включити кнопку DYN в рядку стану, вона повинна перейти в натиснутий стан.

Коли ви вибираєте команду і натискаєте клавішу Enter, поряд з курсором з’являється запит команди і може бути одне або два поля для введення даних. Наприклад два поля з‘являється, коли потрібно вказати координати точки.

В перше поле слід ввести координату х а в друге - координату у. перемикатися між полями за допомогою клавіші Tab.

Якщо команда має набір парам етрів, то ви будете про це поінформовані з допомогою невеликої кнопки зі стрілкою. Тепер, щоб вибрати потрібний параметр натисніть на клавіатурі клавішу зі стрілкою вниз і ви побачите невелике меню з якого можна вибрати необхідний параметр, переміщаючись по ньому з допомогою клавіш управління курсором

Режим динамічного вводу налаштовується на вкладці Динамический ввод діалогового вікна Режимы рисования. Воно викликається командою Инструменты - Режимы рисования. Це вікно можна також викликати клацнувши правою кнопкою мишки по команді DYN в рядку стану.

На вкладці Режимы рисования по замовчуванню встановлені всі прапорці, що робить режим динамічного введення максимально інформативним.

Полярна прив’язка

Для задавання нової точки у користувача є можливість прив’язатися до певних кутів, які ще називають опорними. Коли вказівник мишки знаходитиметься поруч з одним із таких кутів, програма, ніби «допоможе» встановити потрібний кут, проінформувавши про це з допомогою пунктирної лінії і відповідного надпису у вікні підказки.

Для того, щоб потренуватися у використанні полярної прив’язки, створимо прямокутник, що повернутий на 300.

Отже, вмикаємо команду Line (Отрезок) на панелі інструментів Draw (Черчение). У відповідь на запит Specify first point: введіть з клавіатури координати першої точки, наприклад: 60,110 і натисніть клавішу Enter. Дві наступні точки задамо з використанням полярної прив’язки, попередньо використавши налаштування опорних кутів на вкладці Полярное отслеживание діалогового вікна Режимы рисования. Нагадаємо, що це вікно відкривається після виконання команди Инструменты-настройки черчения. Це вікно можна також викликати клацнувши правою кнопкою мишки по команді Отс-Поляр в рядку стану.

В полі Шаг углов можна вибрати одне з присутніх значень кутів. Встановивши прапорець Дополнительные углы ви можете ввести нові значення опорних кутів, клацнувши на кнопку Новый. Кількість таких нових кутів обмежена десятьма.

Об’єктна прив’язка

Методи задання координат точок з допомогою клавіатури не є єдиними. Іноді зручніше задавати точки, якщо відомо, як мають розташуватися нові об’єкти відносно існуючих. Наприклад, якщо ви знаєте, що створюваний відрізок повинен починатися з середини існуючого, то з допомогою об’єктної прив’язки, можна легко вказати розташування початку нового відрізка.

Коли режим об’єктної прив’язки включений, при наведенні вказівника мишки на об’єкт, до якого він може прив’язатися, точка прив’язки помічається маркером, вигляд якого залежить від типу точки.

Щоб скористатися режимом об’єктної прив’язки, максимально ефективно, бажано його налаштувати у відповідності до своїх потреб. Включити, виключити чи налаштувати можна на відповідній вкладці діалогового вікна Режимы рисования, яке з’являється після виконання команди Инструменты-Настройки черчения. Це вікно можна також викликати клацнувши правою кнопкою мишки по команді Привязка в рядку стану.

Прапорець Object Snap On (F3) (Включить объектную привязку F3) дозволяє включити або виключити об’єктну прив’язку. Швидко це можна зробити, натиснувши кнопку F3. З допомогою перемикачів, які знаходяться в області Режимы объектной привязки, встановлюють спосіб прив’язки. Наприклад:

  • Endpoint (Конечная точка)

  • Midpoint (Середина)

  • Center (Центр)

  • Node (Узел)

  • Quadrant (Квадрант)

  • Intersection (Пересечение)

  • Extension (Продолжение)

  • Insertion (Точка вставки)

  • Perpendicular (Перпендикуляр)

  • Tangent (Касательная)

  • Nearest (Ближайшая)

  • Apparent intersection (Кажущееся пересечение)

  • Parallel (Параллельно).

Кнопки Выбрать все та Очистить все дозволяють включити чи відключити відразу всі режими прив’язки.

Запитання для контролю:

  1. Опишіть інтерфейс програми

  2. Як викликати вікно настройки програми та які параметри програми можна налаштовувати у цьому вікні?

  3. Опишіть можливості меню програми.

  4. Які методи задання параметрів координат ви можете назвати?

  5. Як задаються відносні та полярні координати?

  6. Як налаштувати динамічне введення даних?

  7. Що таке полярна прив’язка та яким чином вона задається?

  8. Що таке об’єктна прив’язка?

  9. Яка різниця між полярною та об’єктною прив’язкою?

Лекція №3

Тема: Побудова відрізків, прямокутників, багатокутників, прямої і променя, кола, дуги, еліпса та еліптичної дуги, кілець, точок, полілінії та сплайна.

План

  1. Способи створення геометричних примітивів

  2. Побудова відрізків

  3. Побудова прямокутників та багатокутників

  4. Побудова прямої і променя

  5. Побудова кола, дуги

  6. Побудова еліптичних кривих

  7. Побудова точок та полілінії

Будь-яке креслення складається з великої кількості простих геометричних об’єктів – відрізків, ліній, прямокутників, кіл, дуг і т.д. такі об’єкти в термінології AutoCAD називаються примітивами.

Для створення будь-якого примітива є декілька способів:

  1. Викликавши команду побудови на панелі Draw (Черчение), по замовчуванню вона розміщена вертикально по ліву сторону екрана.

  2. Можна скористатися пунктом меню Draw (Черчение).

Під час створення примітивів користувачу необхідно задавати точки, а програма, використовуючи координати цих точок, створює об’єкти.