
- •С татистика
- •Для самостійної роботи з дисципліни
- •1. Предмет і методи статистики
- •1.1.Загальне поняття про статистику та історія її виникнення
- •1.2. Предмет статистики
- •1.3. Методи статистики
- •1.4. Основні завдання статистики та її організація
- •2. Статистичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3.Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види, способи статистичного спостереження
- •3. Статистичні зведення, групування, таблиці
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Прийоми статистичних групувань
- •3.3.1.Вибір ознаки групування
- •3.3.2.Визначення числа груп і розміру інтервалу
- •3.4. Ряди розподілу та їх види
- •3.5.Статистичні таблиці
- •Правила складання статистичних таблиць:
- •Статистичні показники
- •4.1.Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини, їх суть, види, одиниці виміру
- •4.3. Відносні статистичні величини, їх суть, види та форми виразу
- •4.3.1.Види відносних величин
- •4.4. Середні величини, їх суть, умови використання, способи обчислення
- •4.4.1. Умови застосовування середніх
- •4.6. Обчислення середньої арифметичної інтервального ряду розподілу
- •5. Показники варіації
- •5.1.Необхідність вивчення варіації
- •5.2. Показники варіації
- •5.3. Характеристики форми розподілу
- •5.4. Дисперсія альтернативної ознаки
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •6. Вибіркове спостереження
- •6.1.Суть вибіркового спостереження, його переваги перед суцільним спостереженням
- •6.2. Наукова організація вибіркового спостереження
- •6.3. Різновиди вибірок
- •6.4. Обчислення помилок вибірки
- •6.5. Визначення обсягу вибірки і способи поширення вибіркових даних
- •6.6. Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність
- •6.7. Статистична перевірка гіпотез
- •7. Методи аналізу взаємозв’язків
- •7.1.Поняття про кореляційний аналіз
- •7.2. Коефіцієнт регресії
- •7.3. Визначення щільності зв’язку
- •7.4. Рангова кореляція Спірмена та Кендала
- •7.5. Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками
- •8. Ряди динаміки
- •8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •8.3. Найважливіші прийоми аналізу рядів динаміки
- •1. Спосіб укрупнення інтервалів.
- •Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •Середньомісячне вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •2. Метод рухливих (плинних) середніх.
- •Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці
- •Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці
- •8.4. Сезонні коливання
- •9. Індекси
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Принципи побудови агрегатних індексів
- •9.4. Взаємозв’язки індексів
- •Перетворення агрегатних індексів у середні
- •9.6. Індекси середніх величин
- •9.7. Територіальні індекси
- •10. Приклади розв’язування типових задач
- •10. 1. Зведення та групування даних
- •10.2.Статистичні показники
- •10.3. Показники варіації
- •10.4. Вибіркове спостереження
- •10.5. Методи аналізу взаємозв’язків
- •10.6.Ряди динаміки
- •Розв’язання.
- •10.7.Індекси
- •11. Варіанти контрольних робіт
- •12. Література
- •12.1.Основна література
- •12.2. Додаткова література
10.6.Ряди динаміки
1. Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. ум. ваг.) характеризується даними:
Таблиця 10.6.1
Місяці |
Вивантажено |
Місяці |
Вивантажено |
Січень |
40,4 |
Липень |
40,8 |
Лютий |
36,3 |
Серпень |
44,8 |
Березень |
40,6 |
Вересень |
49,4 |
Квітень |
38,0 |
Жовтень |
48,9 |
Травень |
42,2 |
Листопад |
46,4 |
Червень |
48,5 |
Грудень |
40,2 |
Розв’язання.
Тенденція − деякий загальний напрямок розвитку. Очевидно, що в окремі місяці вивантаження вагонів зменшувалося в порівнянні з раніше досягнутим рівнем.
Для виявлення загальної тенденції розвитку іноді використовують так звані плинні середні, тобто середні укрупнених інтервалів, утворених шляхом послідовного виключення початкового члена інтервалу і заміни його черговим членом ряду динаміки.
Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці ( тис. ум. ваг. ):
Таблиця 10.6.2
Місяці |
Виванта-жено |
Плинна тримісячна сума |
Плинна середня |
Січень |
40,4 |
- |
- |
Лютий |
36,3 |
117,3 |
39,1 |
Березень |
40,6 |
114,9 |
38,3 |
Квітень |
38 |
120,8 |
40,3 |
Травень |
42,2 |
128,7 |
42,9 |
Червень |
48,5 |
131,5 |
43,8 |
Липень |
40,8 |
134,1 |
44,7 |
Серпень |
44,8 |
135 |
45,0 |
Вересень |
49,4 |
142,1 |
47,4 |
Жовтень |
47,9 |
143,7 |
47,9 |
Листопад |
46,4 |
139,5 |
46,5 |
Грудень |
45,2 |
- |
- |
Місяці |
Виван-тажено |
Плинні чотири-членні суми |
Плинні чотири-членні середні |
Центровані плинні середні |
Січень |
40,4 |
- |
- |
- |
Лютий |
36,3 |
- |
- |
- |
Березень |
40,6 |
155,3 |
38,8 |
39,1 |
Квітень |
38,0 |
157,1 |
39,3 |
40,8 |
Травень |
42,2 |
169,3 |
42,3 |
42,4 |
Червень |
48,5 |
169,5 |
42,4 |
43,2 |
Липень |
40,8 |
176,3 |
44,1 |
45,0 |
Серпень |
44,8 |
183,5 |
45,9 |
45,8 |
Вересень |
49,4 |
182,9 |
45,7 |
46,4 |
Жовтень |
47,9 |
188,5 |
47,1 |
47,2 |
Листопад |
46,4 |
188,9 |
47,2 |
- |
Грудень |
45,2 |
- |
- |
- |
При парному числі членів ряду, що входять в укрупнений інтервал, середина його не збігається з конкретним періодом чи датою. Так, при чотиричленному інтервалі середина першого буде знаходитися між другим і третім членами ряду, середина другого між третім і четвертим і т.д.
При розрахунку рухливих середніх з парного числа членів ряду виконується так зване центрування рухливих середніх, тобто віднесення їх до визначеного періоду чи дати. З цією метою з рухливих середніх обчислюються у свою чергу рухливі двочленні середні. Середина цього нового інтервалу, що охоплює первинні рухливі середні, обчислені з парного числа членів ряду динаміки, завжди збігається з конкретним періодом чи датою.
В цьому випадку новий ряд динаміки також показує, що обсяг вивантаження вагонів поступово збільшується.
2. Динаміка експорту цукру ( тис. т ) характеризується даними:
Таблиця 10.6.4
Рік |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
Експорт, тис. т |
37 |
39 |
43 |
48 |
52 |
описати тенденцію зростання експорту цукру лінійним трендом, пояснити зміст параметрів трендового рівняння;
припустивши, що виявлена тенденція збережеться, визначити очікувані обсяги експорту в 2004 році;
з імовірністю 0,95 визначити довірчі інтервали прогнозного рівня.
Розв’язання.
Більш вживаним прийомом вивчення загальної тенденції в рядах динаміки є аналітичне вирівнювання. При вивченні загальної тенденції методом аналітичного вирівнювання виходять з того, що зміни рівнів ряду динаміки можуть бути з тим чи іншим ступенем точності наближення виражені визначеними математичними функціями. В нашому прикладі ми побудуємо лінійний тренд, який характеризуватиме тенденцію зміни експорту цукру.
Лінійний тренд має вигляд уt=a+bt, де уt − рівні ряду, звільнені від коливань, вирівняні по прямій; а − початковий рівень ряду в момент чи період, прийнятий за початок відліку часу; b − середній абсолютний приріст (середня зміна за одиницю часу), константа тренда.
Розраховуються параметри трендових рівнянь методом найменших квадратів. Для лінійної функції параметри знаходять із системи рівнянь:
, .
Система рівнянь спрощується, якщо початок відліку часу (t =0) перенести в середину динамічного ряду. Тоді значення t , розміщені вище середини, будуть негативними, а нижче – позитивними. При непарному числі членів ряду змінної t присвоюється значення з інтервалом одиниця: -2, -1, 0, 1, 2; при парному – з інтервалом два: -5, -3, -1, 1, 3, 5. В розглядуваному прикладі п’ять рівнів ряду, тому маємо наступні розрахунки:
Таблиця 10.6.5
-
Рік
Експорт, тис. т
t
tyt
yрозр.t
( yt - yрозр.t )2
1999
37
-2
-74
36
1
2000
39
-1
-39
39,9
0,81
2001
43
0
0
43,8
0,64
2002
48
1
48
47,7
0,09
2003
52
2
104
51,6
0,16
Сума
219
0
39
219
2,7
В обох випадках åt = 0, а система рівнянь приймає вид: , .
Значення можна визначити за формулою для непарної кількості членів ряду
Звідси,
,
Отже,
тобто середній рівень експорту цукру
становив 43,8 тис. т. Щорічно експорт цукру
зростає у середньому на 3,9 тис. т. За
умови, що комплекс причин, який формує
тенденцію, ближчим часом не зміниться,
можна продовжити тенденцію за межі
динамічного ряду. Очікуваний обсяг
експорту цукру в 2004 році становить у2004
= 43,8 + 3,9 .
3 = 55,5 тис. т.
Це точкова оцінка прогнозу. Інтервальна оцінка прогнозу, тобто довірчі інтервали, визначаються з деякою імовірністю за формулою ± tsp, де sp - помилка прогнозу, t – довірче число (відношення Стьюдента), v – період випередження.
Помилка
прогнозу для обсягу експорту цукру в
2004 році
,
де
−
оцінка дисперсії залишків, n
–
кількість спостережень, k
–
кількість параметрів рівняння.
Критичне
значення двостороннього t
– критерію
для імовірності
0,95 та числа ступенів
свободи ( n
– 2 ) = 5 – 2 = 3 становить
tsp = 3,18 . 1,38 = 4,39 і довірчий інтервал прогнозного рівня 55,5 ± 4,39 тис. т. Це означає, що в 2004 році можна з імовірністю 0,95 очікувати обсяг експорту цукру не менше 51,11 тис. т але не більше 59,89 тис. т.