- •С татистика
- •Для самостійної роботи з дисципліни
- •1. Предмет і методи статистики
- •1.1.Загальне поняття про статистику та історія її виникнення
- •1.2. Предмет статистики
- •1.3. Методи статистики
- •1.4. Основні завдання статистики та її організація
- •2. Статистичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3.Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види, способи статистичного спостереження
- •3. Статистичні зведення, групування, таблиці
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Прийоми статистичних групувань
- •3.3.1.Вибір ознаки групування
- •3.3.2.Визначення числа груп і розміру інтервалу
- •3.4. Ряди розподілу та їх види
- •3.5.Статистичні таблиці
- •Правила складання статистичних таблиць:
- •Статистичні показники
- •4.1.Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини, їх суть, види, одиниці виміру
- •4.3. Відносні статистичні величини, їх суть, види та форми виразу
- •4.3.1.Види відносних величин
- •4.4. Середні величини, їх суть, умови використання, способи обчислення
- •4.4.1. Умови застосовування середніх
- •4.6. Обчислення середньої арифметичної інтервального ряду розподілу
- •5. Показники варіації
- •5.1.Необхідність вивчення варіації
- •5.2. Показники варіації
- •5.3. Характеристики форми розподілу
- •5.4. Дисперсія альтернативної ознаки
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •6. Вибіркове спостереження
- •6.1.Суть вибіркового спостереження, його переваги перед суцільним спостереженням
- •6.2. Наукова організація вибіркового спостереження
- •6.3. Різновиди вибірок
- •6.4. Обчислення помилок вибірки
- •6.5. Визначення обсягу вибірки і способи поширення вибіркових даних
- •6.6. Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність
- •6.7. Статистична перевірка гіпотез
- •7. Методи аналізу взаємозв’язків
- •7.1.Поняття про кореляційний аналіз
- •7.2. Коефіцієнт регресії
- •7.3. Визначення щільності зв’язку
- •7.4. Рангова кореляція Спірмена та Кендала
- •7.5. Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками
- •8. Ряди динаміки
- •8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •8.3. Найважливіші прийоми аналізу рядів динаміки
- •1. Спосіб укрупнення інтервалів.
- •Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •Середньомісячне вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •2. Метод рухливих (плинних) середніх.
- •Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці
- •Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці
- •8.4. Сезонні коливання
- •9. Індекси
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Принципи побудови агрегатних індексів
- •9.4. Взаємозв’язки індексів
- •Перетворення агрегатних індексів у середні
- •9.6. Індекси середніх величин
- •9.7. Територіальні індекси
- •10. Приклади розв’язування типових задач
- •10. 1. Зведення та групування даних
- •10.2.Статистичні показники
- •10.3. Показники варіації
- •10.4. Вибіркове спостереження
- •10.5. Методи аналізу взаємозв’язків
- •10.6.Ряди динаміки
- •Розв’язання.
- •10.7.Індекси
- •11. Варіанти контрольних робіт
- •12. Література
- •12.1.Основна література
- •12.2. Додаткова література
9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
Зведений індекс показує, як у середньому змінився показник по сукупності елементів. Основою побудови зведених індексів є агрегування, узагальнення інформації. Нехай за даними про ціни на товари (і= 1, 2, 3, ...) за два періоди (t = 0,1) необхідно визначити зведений індекс цін:
(p10, p20, p30, …, pn0) та (p11, p21, p31, …, pn1).
Агрегування інформації для зведеного індексу цін Ір можна здійснити трьома способами.
1. У вигляді відношення сум цін (індекс Дюто, 1735 р.):
Поділивши чисельник і знаменник на п, цей індекс можна подати як відношення середніх цін.
2. Як середню арифметичну з індивідуальних індексів цін ( індекс Карлі, 1751 р.):
3. Як середню геометричну з індивідуальних індексів ( Джевон, 1863):
Кожний з цих варіантів передбачає рівновагомість товарів у сукупності. Інакше зведений індекс неадекватно характеризуватиме сукупну зміну цін. Адже не можна визначити середню ціну, наприклад, 1 л вина та 1 кг хліба. Так само без урахування вагомості окремих товарів неможливо усереднити індивідуальні індекси цін: якщо ціни на хліб зросли на 10%, а на вино — удвічі, то це не означає, що в середньому ціни зросли на 55%.
Отже, при розрахунку зведеного індексу кожному і-му елементу необхідно надати певну „вагу”, яка б ураховувала його відносну значущість. Очевидно, що ваги повинні мати однакову розмірність. Кількості товару qi у натуральних одиницях вимірювання не можуть виконувати вагову функцію, а тому вагами є вартості товарів qipi. Припустимо, що в базисному періоді вартості товарів становили qi0pi0, тоді зважений індекс цін набирає вигляду
Це дві форми одного індексу — середньозважена та агрегатна. Основою середньозваженої форми є індекс Карлі, агрегатної — індекс Дюто.
Аналогічна ситуація виникає при агрегуванні фізичного обсягу продукції (товарної маси, кількості), якщо елементи сукупності не сумірні між собою, тобто не мають спільної міри.
У такому разі їх агрегування можливе лише за умови зведення різнорідних елементів до одного порівнянного виду за допомогою певних сумірників. Найчастіше сумірниками є вартісні показники — ціна або собівартість одиниці продукції. Наприклад, при визначенні обсягів проданих на біржі товарів — металу, лісоматеріалів, цементу сумірниками виступають ціни. Обсяги продажу записуються як . Якщо за сумірник узяти собівартість с, агрегат інтерпретується як грошові витрати і набирає вигляду .
Іноді зручнішим є трудовий сумірник. Наприклад, при визначенні обсягів виконаних у сільському господарстві робіт (оранка, боронування, сівба тощо) як сумірник використовують трудомісткість, тобто затрати праці на одиницю виконаної роботи (позначимо t). Тоді загальний обсяг трудових затрат .
Зведений індекс фізичного обсягу Іq також має дві форми — середньозважену та агрегатну:
Як бачимо з формул наведених індексів Ір та Іq, їх значення залежить від структури агрегату і динаміки окремих його елементів. Тому при визначенні зведеного індексу необхідно передусім обґрунтувати коло елементів, які підлягають агрегуванню в одне ціле. Наприклад, обґрунтовується споживчий кошик (набір споживчих товарів) при обчисленні індексу „вартості життя”, перелік товарів і товарних груп при обчисленні індексу оптових цін тощо.
Підсумовування ведеться по всьому визначеному колу елементів як у чисельнику, так і в знаменнику, а тому надалі для простоти викладу навчального матеріалу у формулах зведених індексів ідентифікаційні позначки елементів і не вказуються.