- •С татистика
- •Для самостійної роботи з дисципліни
- •1. Предмет і методи статистики
- •1.1.Загальне поняття про статистику та історія її виникнення
- •1.2. Предмет статистики
- •1.3. Методи статистики
- •1.4. Основні завдання статистики та її організація
- •2. Статистичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3.Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види, способи статистичного спостереження
- •3. Статистичні зведення, групування, таблиці
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Прийоми статистичних групувань
- •3.3.1.Вибір ознаки групування
- •3.3.2.Визначення числа груп і розміру інтервалу
- •3.4. Ряди розподілу та їх види
- •3.5.Статистичні таблиці
- •Правила складання статистичних таблиць:
- •Статистичні показники
- •4.1.Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини, їх суть, види, одиниці виміру
- •4.3. Відносні статистичні величини, їх суть, види та форми виразу
- •4.3.1.Види відносних величин
- •4.4. Середні величини, їх суть, умови використання, способи обчислення
- •4.4.1. Умови застосовування середніх
- •4.6. Обчислення середньої арифметичної інтервального ряду розподілу
- •5. Показники варіації
- •5.1.Необхідність вивчення варіації
- •5.2. Показники варіації
- •5.3. Характеристики форми розподілу
- •5.4. Дисперсія альтернативної ознаки
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •6. Вибіркове спостереження
- •6.1.Суть вибіркового спостереження, його переваги перед суцільним спостереженням
- •6.2. Наукова організація вибіркового спостереження
- •6.3. Різновиди вибірок
- •6.4. Обчислення помилок вибірки
- •6.5. Визначення обсягу вибірки і способи поширення вибіркових даних
- •6.6. Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність
- •6.7. Статистична перевірка гіпотез
- •7. Методи аналізу взаємозв’язків
- •7.1.Поняття про кореляційний аналіз
- •7.2. Коефіцієнт регресії
- •7.3. Визначення щільності зв’язку
- •7.4. Рангова кореляція Спірмена та Кендала
- •7.5. Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками
- •8. Ряди динаміки
- •8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •8.3. Найважливіші прийоми аналізу рядів динаміки
- •1. Спосіб укрупнення інтервалів.
- •Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •Середньомісячне вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •2. Метод рухливих (плинних) середніх.
- •Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці
- •Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці
- •8.4. Сезонні коливання
- •9. Індекси
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Принципи побудови агрегатних індексів
- •9.4. Взаємозв’язки індексів
- •Перетворення агрегатних індексів у середні
- •9.6. Індекси середніх величин
- •9.7. Територіальні індекси
- •10. Приклади розв’язування типових задач
- •10. 1. Зведення та групування даних
- •10.2.Статистичні показники
- •10.3. Показники варіації
- •10.4. Вибіркове спостереження
- •10.5. Методи аналізу взаємозв’язків
- •10.6.Ряди динаміки
- •Розв’язання.
- •10.7.Індекси
- •11. Варіанти контрольних робіт
- •12. Література
- •12.1.Основна література
- •12.2. Додаткова література
Перетворення агрегатних індексів у середні
Всякий загальний агрегатний індекс можна обчислити як середню зважену величину із індивідуальних індексів. Вибір тієї чи іншої форми середнього індексу залежить від мети, з якою він визначається, і вихідних даних.
Але є загальне правило: середній індекс із індивідуальних повинен бути тотожнім агрегатному індексу, тобто середні індекси із індивідуальних виступають як перетворена форма агрегатного індексу.
– індекс фізичного обсягу товарообігу. – індивідуальний індекс фізичного обсягу. => q1= iq *q0 .
Отже, . Це формула середнього арифметичного індексу фізичного обсягу товарообігу.
Необхідність використання даного способу розрахунку індексів випливає з того, що в чисельнику загального індексу – – сконструйована величина, якої немає в жодній звітності. Тому її перетворюють за допомогою індивідуального індексу.
Аналогічно перетворимо агрегатний індекс цін Ip на середній за допомогою індивідуальних індексів:
, Тоді .
Це середній гармонічний індекс цін.
Середньозважені індекси мають перевагу над агрегатними, за їх допомогою можна вишикувати ієрархію індексів від індивідуальних на окремі товари через групові до загального по всій сукупності елементів. Але, якщо динаміка окремих складових сукупності протилежна, то зведений індекс не в змозі адекватно відобразити закономірність динаміки. Крім того, середньозважений індекс визначається лише стосовно порівняного кола елементів. Якщо ж окремі елементи сукупності відсутні в базисному чи поточному періодах, то розрахунок їх індивідуальних індексів неможливий і перевага віддається індексу агрегатному.
9.6. Індекси середніх величин
Індексний метод часто використовується для вивчення динаміки середніх величин.
Рівень середньої величини залежить від значень розглядуваної величини і від складу сукупності. З часом змінюється величина ознак, а також і склад сукупності.
Аналіз динаміки середніх величин проводять шляхом побудови системи співзалежних індексів:
індекс змінного складу – характеризує зміну середнього рівня інтенсивності показника у цілому за рахунок зміни значень ознаки та структури сукупності:
індекс постійного складу – характеризує зміну середнього рівня за рахунок зміни значень осереднюваного показника при постійній структурі сукупності:
індекс структурних зрушень – показує, як змінився середній рівень за рахунок зміни структури сукупності при постійному рівні осереднюваного показника:
.
Формули індексів фіксованого складу та структурних зрушень різнозважені: в індексі фіксованого складу ваги фіксуються на рівні поточного періоду, в індексі структурних зрушень – значення ознаки х – на рівні базисного періоду. Саме такий варіант зважування дозволяє пов’язати розглядувані індекси:
9.7. Територіальні індекси
Територіальні індекси використовуються як інструмент порівняння соціально-економічних показників у просторі: за окремими країнами, територіями, регіонами, об’єктами. При побудові територіальних індексів база порівняння вибирається довільно – А або В:
х – індексована величина, f – вага (сумірник) індексованої величини.
Щоб забезпечити однозначність висновку, застосовують спільні для обох об’єктів ваги. Спільної для обох об’єктів може бути середня або стандартна структура.