
- •С татистика
- •Для самостійної роботи з дисципліни
- •1. Предмет і методи статистики
- •1.1.Загальне поняття про статистику та історія її виникнення
- •1.2. Предмет статистики
- •1.3. Методи статистики
- •1.4. Основні завдання статистики та її організація
- •2. Статистичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3.Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види, способи статистичного спостереження
- •3. Статистичні зведення, групування, таблиці
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Прийоми статистичних групувань
- •3.3.1.Вибір ознаки групування
- •3.3.2.Визначення числа груп і розміру інтервалу
- •3.4. Ряди розподілу та їх види
- •3.5.Статистичні таблиці
- •Правила складання статистичних таблиць:
- •Статистичні показники
- •4.1.Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини, їх суть, види, одиниці виміру
- •4.3. Відносні статистичні величини, їх суть, види та форми виразу
- •4.3.1.Види відносних величин
- •4.4. Середні величини, їх суть, умови використання, способи обчислення
- •4.4.1. Умови застосовування середніх
- •4.6. Обчислення середньої арифметичної інтервального ряду розподілу
- •5. Показники варіації
- •5.1.Необхідність вивчення варіації
- •5.2. Показники варіації
- •5.3. Характеристики форми розподілу
- •5.4. Дисперсія альтернативної ознаки
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •6. Вибіркове спостереження
- •6.1.Суть вибіркового спостереження, його переваги перед суцільним спостереженням
- •6.2. Наукова організація вибіркового спостереження
- •6.3. Різновиди вибірок
- •6.4. Обчислення помилок вибірки
- •6.5. Визначення обсягу вибірки і способи поширення вибіркових даних
- •6.6. Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність
- •6.7. Статистична перевірка гіпотез
- •7. Методи аналізу взаємозв’язків
- •7.1.Поняття про кореляційний аналіз
- •7.2. Коефіцієнт регресії
- •7.3. Визначення щільності зв’язку
- •7.4. Рангова кореляція Спірмена та Кендала
- •7.5. Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками
- •8. Ряди динаміки
- •8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •8.3. Найважливіші прийоми аналізу рядів динаміки
- •1. Спосіб укрупнення інтервалів.
- •Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •Середньомісячне вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •2. Метод рухливих (плинних) середніх.
- •Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці
- •Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці
- •8.4. Сезонні коливання
- •9. Індекси
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Принципи побудови агрегатних індексів
- •9.4. Взаємозв’язки індексів
- •Перетворення агрегатних індексів у середні
- •9.6. Індекси середніх величин
- •9.7. Територіальні індекси
- •10. Приклади розв’язування типових задач
- •10. 1. Зведення та групування даних
- •10.2.Статистичні показники
- •10.3. Показники варіації
- •10.4. Вибіркове спостереження
- •10.5. Методи аналізу взаємозв’язків
- •10.6.Ряди динаміки
- •Розв’язання.
- •10.7.Індекси
- •11. Варіанти контрольних робіт
- •12. Література
- •12.1.Основна література
- •12.2. Додаткова література
8.3. Найважливіші прийоми аналізу рядів динаміки
Ряди динаміки й обчислювальні на їхній основі показники служать вихідною базою статистичної характеристики розвитку суспільних явищ у часі. Вони використовуються для виявлення основного напрямку розвитку, для виміру сезонних коливань і характеристики деяких інших особливостей процесів громадського життя. Рішення цих завдань у ряді випадків вимагає застосування спеціальних прийомів обробки й аналізу інформації.
Одна з найважливіших задач статистичної характеристики динаміки суспільних явищ полягає в тому, щоб встановити основну тенденцію розвитку, тобто основний напрямок розвитку явища.
Одним рядам притаманна тенденція до зростання, іншим — до зниження рівнів. Зростання чи зниження рівнів динамічного ряду, у свою чергу, відбувається по-різному: рівномірно, прискорено чи уповільнено. Нерідко ряди динаміки через коливання рівнів не виявляють чітко вираженої тенденції.
Щоб виявити й схарактеризувати основну тенденцію, застосовують різні способи згладжування та аналітичного вирівнювання динамічних рядів.
Суть згладжування полягає в укрупненні інтервалів часу та заміні первинного ряду рядом середніх по інтервалах.
Прикладом можуть служити наступні дані про вивантаження вагонів (табл. 8.3.1).
1. Спосіб укрупнення інтервалів.
Очевидно, що в окремі місяці вивантаження вагонів зменшувалося в порівнянні з раніше досягнутим рівнем. У той же час, підрахувавши на основі вихідних даних кількість вивантажених вагонів за кожен квартал року, одержимо новий ряд динаміки (табл. 8.3.2).
Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
Таблиця 8.3.1
Місяці |
Вивантажено |
Місяці |
Вивантажено |
Січень |
40,4 |
Липень |
40,8 |
Лютий |
36,3 |
Серпень |
44,8 |
Березень |
40,6 |
Вересень |
49,4 |
Квітень |
38,0 |
Жовтень |
48,9 |
Травень |
42,2 |
Листопад |
46,4 |
Червень |
48,5 |
Грудень |
40,2 |
Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
Таблиця 8.3.2
Квартали |
Вивантажено |
І |
117,8 |
II |
128,7 |
III |
135,0 |
IV |
135,5 |
Разом |
517,0 |
Цей новий ряд динаміки чітко показує, що обсяг вивантаження вагонів поступово збільшується, чого не можна було сказати на основі місячних даних. Виробниче укрупнення інтервалів дозволило, таким чином, виявити в даному конкретному випадку основний напрямок у зміні рівня ряду динаміки.
Основна тенденція розвитку явища може бути також охарактеризована, якщо розрахувати середні показники за укрупнені інтервали (табл. 8.3.3).
Середньомісячне вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
Таблиця 8.3.3
Квартали |
Вивантажено |
І |
29,45 |
II |
32,175 |
III |
33,75 |
IV |
33,875 |