- •С татистика
- •Для самостійної роботи з дисципліни
- •1. Предмет і методи статистики
- •1.1.Загальне поняття про статистику та історія її виникнення
- •1.2. Предмет статистики
- •1.3. Методи статистики
- •1.4. Основні завдання статистики та її організація
- •2. Статистичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3.Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види, способи статистичного спостереження
- •3. Статистичні зведення, групування, таблиці
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Прийоми статистичних групувань
- •3.3.1.Вибір ознаки групування
- •3.3.2.Визначення числа груп і розміру інтервалу
- •3.4. Ряди розподілу та їх види
- •3.5.Статистичні таблиці
- •Правила складання статистичних таблиць:
- •Статистичні показники
- •4.1.Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини, їх суть, види, одиниці виміру
- •4.3. Відносні статистичні величини, їх суть, види та форми виразу
- •4.3.1.Види відносних величин
- •4.4. Середні величини, їх суть, умови використання, способи обчислення
- •4.4.1. Умови застосовування середніх
- •4.6. Обчислення середньої арифметичної інтервального ряду розподілу
- •5. Показники варіації
- •5.1.Необхідність вивчення варіації
- •5.2. Показники варіації
- •5.3. Характеристики форми розподілу
- •5.4. Дисперсія альтернативної ознаки
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •6. Вибіркове спостереження
- •6.1.Суть вибіркового спостереження, його переваги перед суцільним спостереженням
- •6.2. Наукова організація вибіркового спостереження
- •6.3. Різновиди вибірок
- •6.4. Обчислення помилок вибірки
- •6.5. Визначення обсягу вибірки і способи поширення вибіркових даних
- •6.6. Способи поширення вибіркових даних на генеральну сукупність
- •6.7. Статистична перевірка гіпотез
- •7. Методи аналізу взаємозв’язків
- •7.1.Поняття про кореляційний аналіз
- •7.2. Коефіцієнт регресії
- •7.3. Визначення щільності зв’язку
- •7.4. Рангова кореляція Спірмена та Кендала
- •7.5. Аналіз взаємозв’язків між атрибутивними ознаками
- •8. Ряди динаміки
- •8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •8.3. Найважливіші прийоми аналізу рядів динаміки
- •1. Спосіб укрупнення інтервалів.
- •Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •Вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •Середньомісячне вивантаження вагонів за відділенням залізниці (тис. Ум. Ваг.)
- •2. Метод рухливих (плинних) середніх.
- •Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці
- •Рухливі тричленні середні вивантаження вагонів за відділенням залізниці
- •8.4. Сезонні коливання
- •9. Індекси
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Принципи побудови агрегатних індексів
- •9.4. Взаємозв’язки індексів
- •Перетворення агрегатних індексів у середні
- •9.6. Індекси середніх величин
- •9.7. Територіальні індекси
- •10. Приклади розв’язування типових задач
- •10. 1. Зведення та групування даних
- •10.2.Статистичні показники
- •10.3. Показники варіації
- •10.4. Вибіркове спостереження
- •10.5. Методи аналізу взаємозв’язків
- •10.6.Ряди динаміки
- •Розв’язання.
- •10.7.Індекси
- •11. Варіанти контрольних робіт
- •12. Література
- •12.1.Основна література
- •12.2. Додаткова література
4.4.1. Умови застосовування середніх
Середні повинні обчислюватись тільки для однорідних за своєю природою сукупностей, що встановлюється попереднім економічним аналізом.
Розраховуючи середню величину, треба спиратись на закон великих чисел, згідно з яким середні повинні обчислюватись не на окремих фактах, а на масових суспільних явищах, тоді взаємознищуються можливі випадкові відхилення і середня правильно характеризує типовий розмір ознаки.
Необхідно знайти правильний спосіб обчислення середніх.
Зв’язок між середньою величиною і елементами, від яких вона залежить, такий: чисельник представляє собою загальну суму значень ознаки усіх одиниць сукупності (загальний обсяг ознаки), а знаменник – загальне число одиниць сукупності. Таке співвідношення і є критерієм вибору виду середньої.
Середні величини, що застосовуються у статистиці, відносяться до класу степеневих середніх.
Середні бувають прості і зважені.
Проста використовується тоді, коли варіант (значення ознаки) зустрічається у сукупності один або однакове число разів (дані згруповані).
Зважена застосовується у тих випадках, коли кожний варіант зустрічається не однакову кількість разів в сукупності.
Загальна формула степеневої середньої:
простої зваженої
.
де
– середня величина;
– варіанти значень ознаки;
– число варіант;
–показник
степеня середньої.
4.4.2.Середня арифметична
Середня арифметична є найбільш поширеним видом середньої величини, що використовується у економічних розрахунках. Обчислюється у тих випадках, коли є дані про варіанти і частоти, для осереднення прямих значень ознаки шляхом їх підсумування.
Якщо
,
то
або
.
4.4.3. Середня гармонічна
У деяких випадках є дані про варіанти та загальний обсяг ознаки, але відсутні частоти. У цьому випадку застосовується середня гармонічна. Вона використовується для осереднення індивідуальних значень з обернених ознак шляхом їх підсумування.
Якщо
,
то
або
.
Принципово середня гармонічна від середньої арифметичної не відрізняється.
4.4.4. Серденя квадратична
Застосовується для визначення середніх сторін квадратів, середніх діаметрів циліндричних тіл, для вивчення варіації ознаки.
Якщо
,
то
або
4.4.5. Середня геометрична
Застосовується при розрахунках середніх темпів зміни явища в часі. Визначається як добуток відносних величин динаміки, які є кратним співвідношенням і-го значення показника до попереднього.
Якщо
,
то
або
.
4.5. Поняття моди і медіани та їх використання в статистиці
Буває, що величина середньої не співпадає ні з одним із реально існуючих варіант. Тому в статистичному аналізі доцільно використовувати величини конкретних варіант, що займають у впорядкованому ряді значень ознаки певне положення. Серед них найбільш вживаними є мода і медіана − структурні середні.
Медіана − варіант, розміщений в центрі впорядкованого ряду розподілу. Вона ділить ряд на дві рівні частини таким чином, що по обидві сторони від неї знаходиться однакова кількість одиниць сукупності. При цьому в однієї половини одиниць сукупності значення варіюючої ознаки менше медіани, а у другої – більше. Медіана характеризує кількісну границю значень варіюючої ознаки, які мають половина одиниць сукупності.
Алгоритми знаходження медіани.
Дискретний ряд розподілу:
n
– кількість
членів ряду, парне число, тоді
;
n
– непарне
число, тоді
.
Інтервальний ряд розподілу:
Визначаємо медіанний інтервал – інтервал, кумулятивна частота якого дорівнює або перевищує половину обсягу сукупності.
Кумулятивна
частота
характеризує обсяг сукупності із
значенням варіантів, які не перевищують
.
Кумулятивні частоти утворюються
послідовним підсумуванням абсолютних
частот:
2. Обчислюємо медіану за формулою
де
і
– нижня межа і ширина медіанного
інтервалу;
−
частота медіанного інтервалу;
−
кумулятивна частота перед медіанного
інтервалу.
Мода − величина ознаки, що найчастіше зустрічається, тобто варіант, який в ряді розподілу має найбільшу частоту.
У дискретному ряді М0 визначається візуально за максимальною частотою.
В інтервальному ряду за найбільшою частотою визначається модальний інтервал.
Тоді ,
,
де
х0
і
h – нижня
межа і ширина модального інтервалу;
– частоти модального, перед модального
та після модального інтервалу.
Крім моди та медіани в аналізі закономірностей розподілу використовують квартилі та децилі. Квартилі – це варіанти які поділяють обсяги сукупності на чотири рівні частини, децилі – на десять рівних частин. Ці характеристики визначаються на основі кумулятивних частот:
