4.2. Абсолютні статистичні величини, їх суть, види, одиниці виміру

Статистичні величини, що виражають розміри суспільних явищ у одиницях ваги, довжини, площини, вартості тощо і відповідають на запитання “скільки ?”, називаються абсолютними величинами. Це числа іменовані. Найбільш поширені одиниці виміру: натуральні, грошові, трудові, одиниці часу.

Вибір одиниць виміру абсолютних величин визначається їх суттю, якостями явища, що аналізується, або завданнями обстеження.

Натуральні одиниці виміру — виражають розмір речей, предметів і т.п. у фізичних мірах, тобто у мірах ваги, об’єму, довжини, площі і т.п. Іноді використовують комбіновані нату­ральні вимірники: вантажооборот транспорту в тонно-кілометрах, споживання електроенергії — у кіловат-годинах і т. д.

Якщо вироблена продукція має декілька різновидів, то для того, щоб порахувати її в цілому, використовують умовно-натуральні одиниці виміру.

У цьому випадку за еталон або одиницю виміру приймається один різновид, і всі інші перераховуються за допомогою спеціальних коефіцієнтів в одиниці виміру еталона. Так, наприклад, на практиці усі види палива перераховують в умовне (еталон — 7000 кілокалорій), мило з різним відсотком жирних кислот перераховують на 40% (еталон) тощо.

При розв’язанні певного кола аналітичних задач абсолютні величини представляють у формі балансів, тобто за джерелом формування та за напрямками використання. Широко використовують також динамічні баланси за схемою: залишки на початок періоду + надходження – витрати = залишки на кінець періоду.

Для вимірювання складних явищ використовуються комбіновані натуральні одиниці – тонно-кілометри, кіловат-години.

Трудові одиниці виміру використовують для обліку витрат праці на виробництво продукції або виконання якоїсь роботи.

Своєрідною одиницею виміру є самі одиниці сукупності явищ, коли їх підраховують для визначення загальної чисельності в цілому чи окремих її частин.

Найбільш універсальною одиницею виміру є вартісна або грошова одиниця (грн.). Вона використовується для характеристики обсягу продукції, товарообороту, національного доходу, доходів населення тощо і дає можливість зіставляти, аналізувати продукцію різних виробництв і т.п.

4.3. Відносні статистичні величини, їх суть, види та форми виразу

Абсолютні величини - це основа для всіляких статистичних розрахунків, аналізу, розробки державних планів і т.п. Але, щоб мати точне уявлення про міру зміни явищ, треба ці явища зіставити, - адже усе пізнається у співставленні, у співвідношенні.

Числова міра співвідношення двох порівнюваних статистичних величин у статистиці називається відносною величиною.

Відносні величини абстрагують варіації абсолютних величин і дозволяють порівнювати такі явища, абсолютні розміри яких безпосередньо порівняти неможливо.

Величина, з якою порівнюють, у статистиці називається базою співставлення. Відносні величини показують, у скільки разів зіставлена величина більша або менша за базисну, яку долю складає перша в одиниці базисної величини.

Відносні величини утворюються в результаті співставлення однойменних та різнойменних величин.

Якщо зіставляються однойменні величини, то отримують неіменовані відносні величини. Вони виражаються у коефіцієнтах, коли базис приймають за одиницю. Якщо базис приймають за 100, то відносна величина виражається в процентах. Якщо база дорівнює 1000, то відносна величина виражається в проміле (%). В разі співставлення різнойменних величин відносні величини виражаються іменованими числами, назва яких складається з назв порівнюваної та базисної величини, тому треба вибирати таку форму виразу відносної величини, яка найбільш ясно і точно відобразила б ці співвідношення.