- •11. В залежності від щільності початкового сусла розрізняють сорти пива:
- •12. Оригінальний аромат пиву надають:
- •13. В сухих столових винах:
- •63. Отримання спирту з браги досягається шляхом:
- •120. За тривалістю витримки і якістю вина підрозділяються на:
- •165. Після головного бродіння пиво направляють на:
165. Після головного бродіння пиво направляють на:
розлив;
+доброджування;
пастеризацію;
освітлення.
166. Основною сировиною для виробництва пива не можна назвати:
ячмінний солод;
вода;
дріжджі;
+цукор.
167. Внаслідок дроблення солоду не утворюється:
борошно;
+цукрова пудра;
лушпиння;
великі крупки.
168 До слабоалкогольних плодово-ягідних напоїв відноситься:
Ром;
+сидр;
десертне вино;
коньяк.
169. До міцних алкогольних напоїв не належить:
лікер;
кальвадос;
+пиво;
коньяк.
170. Оптичний прилад, за допомогою якого на підставі результатів вимірювання коефіцієнтів заломлення світла визначається вміст сухих розчинних речовин називається:
полярограф;
хроматограф;
+ рефрактометр;
ареометр.
171. За типом дихання дріжджі – це:
анаероби;
+факультативні анаероби;
факультативні аероби;
аероби.
172. В процесі життєдіяльності дріжджі, які знаходяться в анаеробних умовах, перетворюють цукор, що міститься у суслі на такі основні речовини:
воду і солі;
+спирт і вуглекислоту;
оцтову кислоту та альдегід;
складні ефіри.
173. Міцність спирту сирцю:
80% об.;
95,5% об.;
96,2% об.;
+ 88% об.
174. Міцність спирту ректифікату:
80% об.;
96,2% об.;
88% об.;
+ 95,5% об.
175. Міцність спирту ректифікату високої очистки:
80% об.;
88% об.;
95,5% об.;
+ 96,2% об.
176. В основному, для життєдіяльності дріжджі використовують:
амінокислоти та крохмаль;
білки та крохмаль;
+цукри;
вуглеводи.
177. Внесення у соки, виноматеріали чи інші продукти виноробства ректифікованого етилового спирту в точно визначених кількостях– це:
спиртове бродіння;
+спиртування;
Купажування;
егалізація.
178. Дріжджі, що застосовуються у виробництві плодоягідних виноматеріалів, повинні:
+добре гідролізувати цукрозу;
не переносити високу концентрацію етилового спирту.;
повністю розкладати яблучну і лимонну кислоти;
накопичувати велику кількість летких кислот.
179. Для вирівнювання односортного вина проводять змішування його під час першого чи другого переливання. Цей процес називається:
доливання;
освітлення;
купажування;
+егалізація.
180. Процес перепускання вина через дрібнопористу перегороду називають:
+фільтруванням;
пресуванням;
дифузією;
коагуляцією.
181. Сухі столові плодові вина готують шляхом:
+повного зброджування підсолодженого сусла;
біологічного насичення оксидом вуглецю ендогенного походження ;
виноматеріалів отриманих бродінням плодового соку;
додаткового підсолоджування сухих виноматеріалів.
зброджування яблучного соку з використанням спеціальних технологічних прийомів, що надають вину характерні органолептичні властивості.
182. Продукти первинної переробки винограду, призначенні для виготовлення вина – це:
сусло;
вино ординарне;
+виноматеріали виноградні;
мезга виноградна.
183. Залежно від забарвлення столові вина не бувають:
білі;
рожеві;
+зелені;
червоні.
184. Оптимальним показником активної кислотності для життєдіяльності дріжджів є:
рН 8,8…9,2;
рН 2,0…2,3;
рН 1,5…2,0;
+рН 4,5…5,5.
185. Отримання маткових дріжджів чистої культури та натурально чистої культури відноситься до:
генерації Б;
генерації В;
генерації С;
+ генерації А.
186. В цеху чистої культури здійснюють вирощування:
товарних дріжджів;
засівних дріжджів;
сушених дріжджів;
+маткових дріжджів.
187. Глибину оцукрювання маси при виробництві спирту оцінюють за показником:
Поляриметра;
Рефрактометра;
Віскозиметра;
+крохмальної проби.
188. Основні вимоги до сировини у виробництві солоду світлого:
високий вміст оболонок більше 9%, низька екстрактивність (нижче 75%);
високий вміст білків (15…16%);
вміст оболонок більше 9%, висока екстрактивність (не нижче 78%), високий вміст білків (більше 12%);
вміст оболонок більше 15%, висока екстрактивність (не нижче 78%), високий вміст білків (більше 20%);
+ вміст оболонок більше 9%, висока екстрактивність (не нижче 78%), невисокий вміст білків (до 12%).
189. У виробництві солоду застосовують жовті і світло-жовті сорти ячменя:
зерно містить більше поживних речовин, які визначають щільність пива;
зерно забезпечує більш повне розчинення поживних речовин під час осолодіння;
зерно містить велику кількість вітамінів, які підвищують біологічну цінність пива;
+зерно не містить забарвлюючі речовини, які надають пиву гіркоту
190. Операцію замочування зерна в технології солоду світлого здійснюють з метою:
мийка, дезінфекція зерна;
мийка, дезінфекція, накопичення ферментів у зерні;
гальмування процесу дихання;
+мийка, дезінфекція, зволоження зерна;
191. Оптимальні умови пророщування зерна ячменя у виробництві солоду світлого :
тривалість 10...12 діб, температура 12...16 с, вологість зерна 55...60%;
тривалість 7...8 діб, температура 20...24 с, вологість зерна 35...38%;
тривалість 20...25 діб, температура 30...35 с, вологість зерна 40...45%;
+тривалість 7...8 діб, температура 12...16 с, вологість зерна 43...45%.
192. Процеси, які відбувають в зерні під час пророщування ячменя у виробництві солоду світлого:
гальмування дихання зерна;
інактивація дії ферментів у зерні;
зміцнення ендосперму зерна;
+накопичення ферментів у зерні.
193. Операцію кип’ятіння сусла з хмелем в технології пива здійснюють з метою :
інактивація ферментів, видалення зайвої вологи, стерилізація сусла;
інактивація ферментів, видалення зайвої вологи, вилучення розчинних; речовин хмелю, стерилізація сусла;
інактивація дії мікроорганізмів;
+інактивація ферментів, видалення зайвої вологи, вилучення розчинних речовин хмелю.
194. Меляса це відходи:
спиртового виробництва;
круп’яного виробництва;
крохмалопаткового виробництва;
+цукрового виробництва.
195. Процес бродіння, що протікає у квасному суслі під час виробництва квасу:
пропіоновокисле;
оцтовокисле та лимоннокисле;
маслянокисле;
+молочнокисле та спиртове.
196. Гліцерин це продукт:
маслянокислого бродіння;
молочнокислого бродіння;
оцтовокислого бродіння;
+спиртового бродіння.
197. До сторонньої мікрофлори під час виробництва пива відносять:
маткові дріжджі;
виробничі дріжджі;
сушені дріжджі;
+дикі дріжджі.
198. Під час доброджування пива відбувається:
помутніння;
прогоркування;
прокисання;
+освітлення.
199. Додаткове насичення пива вуглекислотою називається:
сульфітація;
денатурація;
карамелізація;
+карбонізація.
200. Збільшення стійкості пива під час зберігання відбувається внаслідок:
сульфітації;
карбонізації;
денатурації;
+пастеризації.
201. Основною сировиною у виробництві дріжджів є:
злакові культури;
картопля;
виноград;
+меляса.
202. До світлих сортів пива відносять наступні види пива:
українське;
+оболонь;
портер;
оксамитове.
203. Особлива горілка відрізняється від звичайної вмістом:
води високого ступеня очистки;
спирту ректифікованого;
+смакових інгредієнтів;
барвників.
204. До темних сортів пива відносять пиву типу:
Славутич;
Львівське;
+Українське;
Чернігівське.
205. Вищі сорти горілок виготовляють зі спиртів з вмістом сивушного і ізобутилового спирту не більше , мг в 1 дм3
+2;
4;
5,5…6,0;
4,5…5.
206. Екстрактивні речовини пива починають зсідатися у разі температури понад °С;
40;
30;
3…50;
+4…10.
207. Столові вина містять спирти:
Зерновий;
+натурального бродіння сусла;
гідролізний.
208. Сухі вина, це вина які не містять:
Вологи;
+цукрів;
білків;
мінеральних речовин.