120. За тривалістю витримки і якістю вина підрозділяються на:

ординарні, неординарні, молоді, витримарі, марочні і колекційні;

ординарні, молоді та витримані;

+ординарні, марочні і колекційні;

молоді, середньої витримки, витримані, колекційні.

121. Ферменти, що виробляються мікроорганізмами і діють поза їх клітинами називають:

+екзоферментами;

ендоферментами;

каталізаторами;

інгібіторами.

122. Ферменти, що виробляються мікроорганізмами і залишаються в них називають:

екзоферментами;

+ендоферментами;

каталізаторами;

інгібіторами.

123. Сировиною для виготовлення спирту біохімічним методом є:

цукровмісні продукти;

крохмалевмісні продукти;

матеріали, що містять клітковину;

+все перераховане;

124. Міцний алкогольний напій, отриманий шляхом багатолітньої витримки спирту із цукрової тростини називають:

+ром;

віскі;

глінтвейн;

коньяк.

125. Сировиною для отримання синтетичного спирту є:

картопля і буряки;

меляса і зернові;

+природні гази та продукти переробки нафти;

фрукти, ягоди, виноград.

126. Вологість готових пресованих хлібопекарських дріжджів складає:

3 %;

10 %;

50 %;

+75 %.

127. Різновиди дріжджів, які відносяться до того чи іншого виду і розрізняються між собою деякими ознаками називають:

групами;

+расами;

типами;

все перераховане.

128. Вміст сухих речовин у концентраті квасного сусла складає:

93%;

10%;

50%;

+72 %.

129. До продажу не допускається ординарне вино, яке отримало оцінку нижче:

5 балів;

25 балів;

45 балів;

+7 балів.

130. Ферментативний процес спиртового виробництва, що проходить за допомогою амілолітичних ферментів називають:

амілуванням;

крохмаленням;

+оцукренням;

Пліснявінням.

132. За здатність перетворювати цукри у етиловий спирт та вуглекислий газ дріжджі називають:

+цукроміцетами;

перетворювачами;

етилятами;

спирторобами.

133. Назва напою із збродженого яблучного соку:

квас;

шампанське;

пиво;

+сидр.

134. Температура білих вин під час дегустації повинна складати:

45…55 °С;

+10…мінус 12 °С;

5…7 °С;

20…25 °С.

135. Коньяки марки КС виготовляють із коньячних спиртів, витриманих не менше:

3-х років;

5-ти років;

8-ми років;

+10-ти років.

136. Коньячними виноматеріалами вважають молоде сухе вино:

+біле;

рожеве;

червоне;

всі відповіді вірні.

137. Продукт, отриманий шляхом довгої витримки хлібного спирту в обвуглених дубових діжках називають:

ром;

+віскі;

глінтвейн;

коньяк.

138. Вміст спирту у зрілій бражці складає:

+8…10 % об.;

20…30 % об.;

40…60 % об.;

3…5 % об..

139. Визначення поняття «егалізації»:

+змішування вин одного сорту і типу;

насичення вин вуглекислотою;

переливання вин;

виробництво виноматеріалів.

140. Методи знебарвлення крохмальної патоки:

фільтрація;

+адсорбційне очищення;

випарювання вологи;

гідротермічна обробка.

141. Мета використання крохмальної патоки:

+для отримання харчового спирту;

в якості антикристалізатора;

для прискорення зародження вина;

в якості адсорбенту.

142. Технологічна операція, яка слідує за головним бродінням пива:

розлив;

+ доброджування;

пастеризація;

маркування.

143.Отримання спирту з бражки досягається шляхом:

+перегонки та ректифікації;

випарювання та відстоювання;

відстоювання та ректифікація;

відстоювання та центрифугування.

144. З метою оцукрювання сировини в спиртовому виробництві використовують:

спиртові дріжджі, молочнокислі бактерії;

+ пророщений солод, ферментні препарати;

обробку гострою парою, внесення ферментів;

пастеризацію, охолодження.

145. Під час виробництва харчового спирту в солоді відбувається:

підвищення міцності спирту;

+розщеплення крохмалю;

розщеплення білків;

покращення смаку спирту.

146. Марочні коньяки виготовляють з витриманих спиртів:

+більше 6 років;

менше 1 року;

менше 1 місяця;

більше 20 років.

147. Міцність марочних коньяків становить:

25…35 об.%;

22…40 об.%;

+40…57 об.%;

50…60 об.%.

148. Марочними винами називають:

вина з кращих сортів винограду, виготовлених без витримки;

+ вина з кращих сортів винограду, витриманих 1-2 роки;

вина з кращих сортів винограду, витриманих 3-6 роки;

вина з кращих сортів винограду, витриманих до 10 років.

149. Визначення поняття «солод»:

+ пророщене та висушене зерно злакових культур;

очищене та висушене зерно злакових культур;

зроджене та висушене зерно злакових культур;

зволожене та стерилізоване зерно злакових культур.

150. Визначення крохмальної патоки:

відхід цукрового виробництва;

продукт неповної клейстеризації крохмалю;

напівфабрикат для кондитерського виробництва;

+продукт неповного кислотного гідролізу крохмалю.

151. Види сировини для виробництва спирту:

+ меляса, картопля, злаки;

бобові, цукристі речовини та зернові культури;

меляса, цукор, горох;

меляса, туфель, бобові.

152. Визначення купажування соків:

+ змішування різних видів виноматеріалів;

освітлення соку;

фільтрування соку;

розподіл соку на фракції.

153. Основним показником якості хлібопекарських дріжджів:

вміст сухих речовин;

цукроутворююча здатність;

протеолітична здатність;

+ підйомна сила.

154. Після закінчення головного бродіння одержують:

+ «Зелене» пиво;

світле пиво;

«Старе» пиво;

солодке пиво.

155. В технології виробництва якого продукту використовується затор:

солоду;

+ пива;

крохмалю;

вина.

156. У процесі перегонки бражки під час виробництва етилового спирту отримуємо вторинний продукт, який називається:

купаж;

+ барда;

затор;

сусло.

157. Дайте визначення поняття «патока»:

побічний продукт спиртового виробництва;

+ продукт неповного кислотного гідролізу крохмалю;

продукт, отриманий при бродінні сусла;

продукт, отриманий при бродінні цукрів.

158. Основна сировина для виробництва крохмалю:

бобові та баштанні;

+ зернові культури та коренеплоди;

баштанні та зернові культури;

зернові та овочеві культури.

160. Визначення поняття «крохмальне молоко»:

клейстеризований крохмаль;

суспензія крохмалю в молоці;

+ суспензія крохмалю у воді;

гідролізований крохмаль.

161. Внаслідок дроблення солоду утворюються:

опара, крупка, зерно;

лушпиння, зерно, мучка;

+ крупка, лушпиння, мучка;

опара, зерно, лушпиння.

162. Найкоротшим терміном зберігання характеризується:

рідкі хлібопекарські дріжджі;

пресовані хлібопекарські дріжджі;

+ дріжджове молоко;

сухі дріжджі.

163. Столові сухі вина виготовляють із виноматеріалів, вироблених зброджуванням цукрів виноградного сусла або м’язги:

+повністю;

неповністю;

до концентрації цукрів 100 г/дм³;

до концентрації цукрів 200 г/дм³.

164. Залежно від щільності початкового сусла розрізняють сорти пива:

легкі та міцні;

+ світлі та темні;

рідкі та щільні;

солодкі та гіркі.