Найбільш поширені види банерів

Розмір (у пікселах)	Тип банера
468x60	Повнорозмірний банер (Full Banner)
392x72	Повнорозмірний банер з вертикальною панеллю навігації(Full banner with Vertical Navigation Bar)
234x60	Половинний банер (Half Banner)
125x125	Квадратний банер (Square Banner)
120x90	Кнопка #1 (Button #1)
120x60	Кнопка #2 (Button #2)
88x31	Мікрокнопка (Micro Button)
120x240	Вертикальний банер (Vertical Banner)

Однією з необхідних вимог до банерів є їх швидке завантаження на сторінку. Це накладає певні обмеження на розмір банера в кілобайтах. Так, наприклад, для банера 468x60 максимальний розмір звичайно складає 10 або 15 Кбайт.

Методи банерної реклами. Існують три основні методи банерної реклами:

1) обмін банерами за договором з власником іншого Web-серверу або Web-сторінки. Обмін відбувається з власником Web-сторінок, що має схожу тематику;

2) використання банерних систем, пошукових серверів, каталогів або популярних серверів для показу банерів на їх Web-сторінках за певну платню;

3) використання спеціальних служб обміну банерами (Banner Exchange Services), які забезпечують показ банерів на сторінках великого числа сайтів, що входять до числа підписчиків даної служби. Деякі системи володіють високою гнучкістю і дозволяють показувати банери тільки на певній групі серверів, із заданою інтенсивністю або тільки в певні проміжки часу, а також не показувати один і той же банер користувачам, які його вже бачили.

Найгнучкішим й ефективним способом є використання служб з обміну банерами.

За дану послугу служби утримують певну кількість показів — від 10 до 50 відсотків.

В українській частці Інтернету зараз існує достатня кількість подібних систем. Оскільки єдиний стандарт за розміром банера в пікселах і кілобайтах ще не вироблений, необхідно або обмежитися тільки певними системами, або робити банери відразу декількох розмірів, що декілька збільшує витрати на їх створення.

Служби обміну банерами українського сектора Інтернету можна сегментувати за такими ознаками:

1) загальні — приймаються сайти будь-яких тематик. Обмеження можуть бути тільки для сайтів з дуже низькою відвідуваністю або заборонених мережею тематик (сайти «для дорослих», політичні та ряд інших). Лідерами цієї категорії є RLE, InterReklama;

2) тематичні — включають тільки сайти із заданої тематики. Наприклад, автомобільної (система автобанер) і т. д.;

3) регіональні — об'єднують ресурси певного регіону. Ресурси можуть бути або присвячені даному регіону, або його творці просто там проживають;

4) за підтримуваними рекламними форматами. Ряд мереж намагається максимально розширити список використовуваних форматів. Інші служби жорстко спеціалізуються на якомусь певному форматі, наприклад за розміром банера або за форматом рекламних носіїв.

Крім того, мережі розрізняються за технологічною платформою, на якій вони функціонують. Більшість провідних мереж використовує орендоване або куплене програмне забезпечення, що базується на технологіях BannerBank, RotaBanner і RLE Satellite. Але у деяких систем є свої власні розробки. Від платформи залежить практично вся функціональність і послуги мережі.

В даний час лідирують такі рекламні банерні мережі: РБС (http://www.banner.topping.com.ua Error: Reference source not found), банерна система "4CLICK" (http://www.4click.com.ua). Між мережами йде жорстка конкуренція як з залучення популярних сайтів, так і з пошуку рекламодавців.

Перевагами розміщення реклами в мережах обміну банерами в порівнянні з розміщенням реклами напряму можна назвати наступні:

1) банерні мережі можуть задіювати десятки, а то й сотні сайтів із заданою тематикою;

2) вартість розміщення реклами через банерні мережі на порядок нижча, ніж при розміщенні банерів напряму на заданих серверах;

3) банерні мережі пропонують ефективну систему фокусувань, серед яких одним з найкорисніших є фокусування за географією користувача;

4) локальні системи розміщення реклами на окремих сайтах не можуть конкурувати з системами корегування й звітності рекламних кампаній, представлених на провідних банерних мережах. Банерні мережі надають можливість оперативно змінювати банери, інтенсивність показів, фокусування. При рекламі на сайтах напряму подібні зміни звичайно вносить адміністратор, при цьому затримка може складати день і більш, що значно знижує оперативність змін. Саме мережі надають якнайповніші звіти по ходу рекламної кампанії, статистику з кожного банеру, динаміку показів клацань мишею і відгуку на рекламу;

5) банерні мережі забезпечують вищу гнучкість й широкі можливості зміни параметрів рекламної кампанії.

Серед недоліків можна назвати такі:

1) власники ресурсів, що розміщують у себе платну рекламу, прагнуть розмістити банери своїх рекламодавців в найвигідніших місцях на сторінці, а банерам рекламної мережі, як правило, відводиться менш вигідне місце;

2) не всі сайти, що цікавлять користувачів, можуть бути учасниками банерної мережі або не всі тематичні розділи сайту можуть бути доступні рекламодавцю через банерну мережу;

3) іноді банерна мережа не може забезпечити заданої кількості показів на вибраних сайтах або необхідної кількості сайтів заданої тематики.

Критерії вибору рекламних майданчиків. Існує велика кількість рекламних напрямів як за видами застосовуваних засобів, так і за видами використовуваних для цього ресурсів — тематичні сайти, розсилки, пошукові системи, каталоги і т.д.

Основними чинниками, які слід враховувати при формуванні плану розміщення реклами є :

1) визначення цільової аудиторії. Ухвалення цього рішення дозволить перейти до наступного кроку — вибору сайтів або систем, що охоплюють цю цільову аудиторію.

2) оцінка аудиторії. Орієнтовно оцінити аудиторію того або іншого ресурсу можна за допомогою декількох методів. По-перше, це можна зробити за такими ознаками, як тематика. По-друге, для отримання точнішого і докладнішого демографічного портрета аудиторії можна скористатися такими методами, як проведення опитувань або використання даних дослідницьких компаній.

Перший спосіб — це опитування, що проводяться на сайті. Анкетування відвідувачів може дати достатньо повну демографічну картину, але слід враховувати, що в опитуваннях беруть участь, як правило, люди з певним складом характеру і з наявністю вільного для цієї процедури часу. Тому при необов'язкових опитуваннях слід мати на увазі погрішність, сформовану через цей чинник. Дещо простішим є проведення опитувань на ресурсах, що мають обов'язкову реєстрацію, наприклад, сайту з великою кількістю списків розсилки, сайту, що надає безкоштовну службу електронної пошти, і т.д. В цьому випадку погрішність може виникати тільки у разі неправдивих або неповних відповідей, одержаних від зареєстрованих користувачів.

Іншим способом є використання даних дослідницьких компаній. Перш за все, маються на увазі професійні дослідницькі агентства, серед яких можна назвати Gallup Media (www.gallup.ru), Комкон-медіа (www.comcon-2.com), Monitoring.Ru (www.monitoring.ru). Цінність одержаних ними даних полягає, по-перше, у тому, що вони одержані незалежними й авторитетними в цій області компаніями, а по-друге, що дані зібрані і представлені в тій формі, до якої звикли традиційні рекламні агентства і більшість крупних рекламодавців.

Від розміру аудиторії сайтів, включених в рекламну кампанію, залежить, який обхват буде у рекламної кампанії, яка кількість користувачів побачить рекламу.

Важливим є й визначення кількості засобів, яке слід вкласти в кожний з рекламних напрямів. Оптимальною буде така кількість показів реклами й часу її розміщення, коли обіг досягає значної частки цільової аудиторії ресурсу, при цьому кількість дій в середньому на кожного користувача відповідатиме оптимальному.

Одним з найважливіших чинників є вартість одного контакту реклами з аудиторією. Як правило, сайти з чітко сегментованою аудиторією мають вищу вартість, ніж ресурси, направлені на всіх користувачів Інтернет. У зв'язку з цим має сенс не тільки обмежуватися підбіркою сайтів із строго заданих тематик, але й використовувати в рекламній кампанії ресурси, що «працюють на широкий обхват». У будь-якому випадку важливою є вартість обхвату саме цільового сегменту.