Етапи та рівні засвоєння знань
Засвоєння – пізнавальна активність особистості, внаслідок якої формуються знання, уміння й навички. Засвоєння знань являє собою внутрішній психологічний зміст процесу учіння.
Засвоєння знань відбувається поетапно:
Сприймання – первинне ознайомлення з новим матеріалом. Сприймання нових об’єктів та інформації опосередковується внутрішнім досвідом особистості: відбувається впізнавання предметів та явищ, їх віднесення до певних груп, понять, категорій.
Осмислення навчального матеріалу відбувається паралельно зі сприйманням: це розуміння інформації, встановлення зв’язків між явищами шляхом їх порівняння та аналізу, розкриття причинно-наслідкових залежностей.
Узагальнення, тобто виділення і об’єднання суттєвих рис, ознак предметів і явищ, здійснюється за допомогою операції аналізу, абстрагування, порівняння і синтезу. Внаслідок узагальнення формулюється поняття, загальні закономірності, висновки, створюються класифікації, схеми. Узагальнені поняття та способи дій переносяться в нові ситуації.
Закріплення вимагає осмисленого, неодноразового відтворення матеріалу по частинах або в цілому. В організації навчального процесу слід обов’язково передбачити самостійне відтворення тими, хто навчається засвоюваного навчального матеріалу. Закріплення здійснюється у процесів виконання різноманітних учбових завдань, для чого варто розглянути матеріал в різних аспектах, на нових вправах, прикладах.
Застосування знань залежить від специфіки навчального матеріалу і здійснюється в різноманітних видах діяльності.
Між етапами засвоєння знань існують нерозривні взаємозв’язки і взаємопроникнення. Цей процес може починатися не зі сприймання
В залежності від активності тих, хто навчається знання можуть засвоюватися на нижчому або вищому рівнях. Виділяють п’ять рівнів засвоєння знань:
рівень впізнання – відтворення інформації при повторному її сприйманні;
репродуктивний рівень, який виявляється у точному чи близькому до точного відтворення засвоєної інформації;
рівень розуміння – пояснення понять, законів, теорем, правил, принципів діяльності;
реконструктивний рівень – застосування знань, умінь, навичок за зразком чи в подібній ситуації (виконання завдань на засвоєння правил, розв’язування задач і прикладів за зразком, усний чи письмовий переказ, виконання тестових завдань, практичних і лабораторних робіт);
творчий рівень (рівень перенесення) – застосування знань і умінь у новій, раніше невідомій ситуації (написання творів, розв’язування проблем, задач підвищеної трудності і т.п.)
2.2. Структура вищої школи, рівні підготовки спеціалістів, система вищих навчальних закладів
Освіта – це цілеспрямований процес і одночасно результат оволодіння тими, хто навчається системою наукових знань, пізнавальних умінь і навичок, а також розвиток творчих здібностей, наукового світогляду, моральний та інших якостей. Термін „освіта” тісно пов’язаний з такими поняттями, як навчання і викладання.
Навчання – цілеспрямований процес взаємодії викладача й учнів, у ході якої здійснюється освітня функція і вноситься істотний вклад у виховання й розвиток особистості. Навчання припускає єдність викладання і учіння.
Викладання – організація процесу навчання в системі дидактичних методів і прийомів з передачі учням знань, умінь, навичок, способів діяльності і життєвого досвіду.