2.3. Сучасний стан державного фінансування аграрної

сфери

Фінансові ресурси, що використовуються у сільському господарстві, формуються з трьох джерел: за рахунок власних, бюджетних та позикових коштів. їх структура визначається формами, методами і масштабами розподілу й перерозподілу чистого доходу. Розподільні відносини, в свою чергу, залежать від рівня розвитку й величини економічного потенціалу країни, галузі та характеру економічних процесів.

Дослідження показують, що в умовах переходу економіки до ринкових відносин держава відмовилася від дотування цін на технічні, матеріальні й енергетичні ресурси промислового виробництва, що споживаються в аграрній сфері, скасувала дотації на підвищення державних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію. Це значно знизило доходи аграрних підприємств різних форм власності і господарювання. Одночасно істотно зменшилися державні асигнування з бюджету на виробничий і соціальний розвиток цієї галузі економіки.

В результаті згаданих змін покращилася структура фінансових ресурсів, використаних на фінансування капітальних і поточних вкладень у сільському господарстві, але значно знизився їх загальний обсяг (табл. 2.1). Із наведених даних видно, що у складі фінансових ресурсів випереджаючими темпами збільшується використання власних грошових коштів на розвиток сільськогосподарського виробництва, домінуюче місце належить амортизаційним відрахуванням. На їх частку припадає 93-96% власних і 78-88% загального обсягу фінансових ресурсів. Частка централізованих коштів за останні три роки зросла на 5,1 процентних пункта. Однак бюджетні і позабюджетні ресурси дуже мало використовуються в аграрній сфері, що не відповідає об'єктивним потребам сільського господарства. У відтворювальному процесі практично не беруть участь банківські і комерційні кредити. Частка позичок постійно зменшується і становить лише 2% використаних ресурсів. Причиною такого стану є спад виробництва, відсутність еквівалентного обміну між сільським господарством і промисловістю, криза платежів та інфляція.

Отже, державний бюджет, цільові та позабюджетні фонди безпосередньо впливають на темпи і пропорції розвитку сільськогосподарського виробництва, поліпшення умов праці і життя сільського населення. І хоча нині обсяг асигнувань на фінансування АПК, і перш за все сільського господарства, скорочується, проте держава продовжує надавати йому суттєву фінансову допомогу, виходячи із своїх можливостей. При цьому кошти бюджету та позабюджетних фондів спрямовуються на фінансування капітальних вкладень, виробничого і соціального І» читку, науково-дослідних робіт, підвищення соціальних гарантій сільського населення, виплати по соціальному захисту Громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастро­фи, тощо.

Таблиця 2.1

Структура джерел фінансових ресурсів аграрних підприємств, %

Показники	1997 р.	1998 р.	1999 р.	1999 р. в % до 1997 р
1 іішсні джерела — всього	84,2	91,6	83,9	85,3
і), т.: прибуток	6,4	4,0	4,6	69,6
амортизація	77,8	87,6	9,3	3,5
Іалучені кошти	6,9	2,2	2,1	303,4
Бюджетні та позабюджетні кошти - всього	8,9	6,2	13,4	0,0
■і. бюджетні	8,3	5,7	13,4	0,0
Всього фінансових ресурсів	100,0	100,0	100,0	100,0

Асигнування в аграрну сферу за 1997-1999 рр. ч:і|>актеризуються такими даними (табл. 2.2). У 1999 р. частка бюджетних коштів становила 98,5%, що на 10,6 процентних 11 уі мста менше проти 1997 р. Така ж тенденція спостерігається по псіх напрямах використання коштів бюджету та позабюджетних фондів у сільському господарстві. Разом з тим більше, ніж у 2,6 разе збільшилося спрямування коштів бюджету в цілому по галу-|] на фінансування виробничого і соціального розвитку - у 1,2 ра-іа, а на асигнування капітальних вкладень зменшилось в 1,6 раза. Проте достовірну картину про обсяги і напрями фінансу­вання із централізованих грошових фондів у сільське господар-і гво дають питомі показники (табл. 2.3). У 1999 р. аграрні під­приємства поліської природно-економічної зони одержали у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь 39,24 грн. капітальних вкладень, 22,83 грн. - на соціальні виплати населен­ню, 37,84 грн. - на виробничий і соціальний розвиток, 29,13 грн.

на виплати постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС і 50,70 грн. на державне регулювання цін.

Напрями і обсяги використання коштів бюджету та у сйіьському господарстві, млн.,											Таблищ 2.2 позабюджетних фондів грн.
				1997 р.				1998 р.			1995				1999 р. в % до 1997 р.
		Показники ■		всього		утому ЧИСЛІ 3 бюджету		всього		утому ЧИСЛІ 3 бюдже ту	всього		У тому числі з бюд­жету		всього		у тому ЧИСЛІ 3 бюд­жету
		Одержано — всього		487,7		428,4		970,1		753,9	1282,5		1264,5		263,0		295,2
		у тому числі на:
		фінансування державних капітальних вкладень		93.7		91,6		105,6		104,7	70,3		60,3		75.1		65,8
		фінансування НДР		0,9		0,6		1,6		0,8	2,0		1,8		227,1		296,2
		підвищення соціальних гарантій населення		58,3		52.9		42,2		38,2	35,1		33,0		60,1		62,3
		виробничий і соціальний розвиток		167,4		165,0		427,2		425,9	191,2		189,6		114,2		114,9
		виплати по соціальному захисту населення, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи		41,6				36,7			41,2		41,2		99,1
		заходи по державному регулюванню цін		2,1				168,1			149,8		149,8		7135,4
		інші витрати		123,7		118,3		188,7		184,3	792,8		788,8		640,9		666,8
																	- -
Напрями і обсяги використання коштів бюджету та позабюджетних фондів у 1999 р., тис. грн. на 100 га січьськогосподарських угідь
	Регіон		Фінансування державних капі­тальних вкладень		Соціальні гарантії населення		Виробничий і соціальний розвиток		Виплати з Чорнобильсь кого фонду			Державне регулювання цін		Інші цілі		Всього
	АР .Крим		20,51		5,77		10,40		1,05			9,36		284,49		331,59
	Дніпропетровська		13,98		1,48		21,54		2,48			35,14		213,28		287,90
	Донецька		....... 2,13		2,85		0,00		3,69			12,96		1 271,22		292,85
	Запорізька		0,11		........0,15		3.83		0,42			"" .........15,3 Г		238,02		.....258,85
	Кіровоградська		0,00		13,58		0,00		6,21			16,50		249,24		285,54
	Луганська		4,43		4,58		52,15		1,54			28,37		128,03		219,09
	Миколаївська		2.13		0,19		26,67		0,50			19,85		226,52		275,86
	Одеська		33,92		21,91		61,96		1,04			21,09		182,45		322,37
	Херсонська		0,00		..........1,76		121,74		0,80			20,51		234,83		379,64
	Сі БИ		7,72		5,23		29,83		1,77			18,01		202,81		265.37
	Вінницька		4,53		12,18		225,78		10,07			59,60		329.87		642,02
	Київська		0,00		0,00		98,16		72,84			121.13		1 244.00		536,13
	Полтавська		49,59		"..............10,29		14,34		6,29			, 56,28		355,50		492.29
	Сумська		0,93		8,46		15,62		1,26			71,95		' 136,11		234,34
	і ернопільська		0,77		18,26		260,30		6,57			33,10		698,261		г..... ІЇЇГ7ГЖ
	Харківська		0.00		5,50		56,88		5,89			26,60		26Х.62		' "338,48
	Хмельницька		0,31		23,11		1 " 23,50		1,71			79,79		415,45		543188
	Черкаська		"" 10,82		6,95		161,78		18,05			73,44		223,79		"494,82
	Чернівецька		108,08		41,73		41,04		32,64			^8,69		266,59		578,78
	ЛІСОСТЕП		17,50		12,65		89Ї74		15,53			61,06		293,32		489,80
	Волинська		18,11		43,61		101,49		55,45			78,49		107,27		404,43
	Житомирська		0,29		17,31		71,63		52,32			45,54		223.95		411.06
	Закарпатська		0,00		50.04		36,73		1,98			16,63		207,7 Г		"313,09
	ів.Франківська		177,41		21.81		108,68		3,05			115,82і		26,64		453,41
	Львівська		32,55		54,79		30,34		2,39			83,26"		232,69~		436,03
	Рівненська		59,66		34.98		28,82		171,06			63,16		"199,52		557,20
	Чернігівська		44,38		5,77		0,64		5,00			[(ЯМ		59,82		21У.БЗ
	ПОЛІССЯ		33,24		22,83		37,84		"29,13			50.70		105,76і		279.50
	По Україні		19,49		13,57		52,47		15,48			43,26		200.63"		344.89

Показники по_гзонах Степу і Лісостепу дещо нижчі. Така ж тенденція мала місце у 1997 — 1998 рр.

Головним завданням бюджетного фінансування є підтрим­ка виробництва, створення сприятливих економічних умов для ведення рослинництва і тваринництва у гірших природно-кліматичних умовах. Держава спрямовує більше фінансових ресурсів у такі зони, тому що суспільству необхідні продукти харчування. Тому більший обсяг бюджетних коштів викорис­товується у Поліссі. Порівняно із степовою зоною, де вирощують високорентабельні зерно і соняшник, тут обсяги асигнувань в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь вищі в 2,7-3,4 раза. Порівняно з Лісостепом це співвідношення не таке значне, але на користь Полісся.

Фінансування з бюджету — це безкоштовне виділення сільськогосподарським підприємствам, організаціям і установам, що обслуговують сільське господарство, асигнувань на їх утримання і розширене відтворення. Розрізняють бюджетне фінансування підприємств, що працюють на принципах комерційного розрахунку, і установ, що знаходяться на кошторисному фінансуванні. Перші отримують фінансові ресурси з бюджету для розширення виробництва та відшкодування інших витрат, передбачених планом економічного і соціального розвитку. Фінансування ведеться по статтях бюджетної класифікації та статтях витрат і здійснюється по мірі виконання робіт і здійснення витрат, передбачених фінансовим планом (бюджетом) міністерства, відомства чи установи, і має програмний (плановий), цільовий і безповорот­ний характер. Важливе місце у бюджетних асигнуваннях сільського господарства займають витрати на відшкодування приросту нормативу власних оборотних засобів, по державних програмах селекції у рослинництві та тваринництві і операційних статтях. Причому, операційні і селекційні витрати, які пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, не беруть безпосередньої участі в забезпеченні виробництва фінансовими ресурсами.

Аналіз витрат по цих бюджетних ататтях за 1997-1999 рр. показує, що обсяги державного фінансування на ці заходи

збільшились за останні три роки в 60,2 раза, особливо на виконання програм селекції у тваринництві і рослинництві. Одночасно бюджетні витрати на приріст нормативу власних оборотних засобів та на заходи по боротьбі з хворобами і шкідниками рослин майже не здійснюються.

Із державного бюджету фінансується утримання дитячих дошкільних закладів, оздоровчих таборів та підготовка кадрів для сільськогосподарських підприємств різних форм власності і господарювання. Обсяги асигнувань із бюджету за цими напрямами наведені в табл. 2.4. За досліджуваний період бюджетні витрати на утримання середніх спеціальних закладів освіти збільшились на 9,9%, підвищення кваліфікації- на 59,6%, а дитячих дошкільних закладів зменшилися на 92%. Асигнування із бюджету на утримання вищих закладів освіти зросли за цей період на 20,7%.

Таблиця 2.4

Бюджетне асигнування підготовки кадрів для сільського господарства, млн. грн.

Показники	Роки				2000 р. в %ДО 1997 р.
	1997	1998	1999	2000
Дитячі дошкільні заклади	20,8	15,1	12,4	0,1	0,6
Оздоровчі табори	2,4	3,1	3,0	-	-
Навчальні заклади по підготовці кадрів:	123,4	106,2	109,6	129,2	104,7
середні спеціальні	56,3	48,5	50.6	56,1	99,7
вищі	58,9	52,2	56,0	67,6	114.8
підвищення кваліфікації	6,7	4,2	1,7	4,2	62,7
інші	1,5	1,3	1,3	1,2	80,0
Разом	146,6	124,4	125,0	129,3	88,2

У бюджетних асигнуваннях в аграрну сферу значною є частка витрат на державні капіталовкладення в госпрозрахунко-ішх підприємствах і організаціях (табл. 2.5), які займали 79,8% у І ⁽'⁽)7 р. і 32,9% у 1999 р. в їх загальному обсязі. Динаміка загаль

ного обсягу державних капітальних вкладень у сільське госпо­дарство свідчить про чітко виражену тенденцію їх зростання.

Таблиця 2.5

Обсяги державних капітальних вкладень в сільське господарство, млн. грн.

Показнцки	Роки			1999 р. в % до 1997 р. (1998 р.)
	1997	1998	1999
Державні капіталовкладення	95,2	48,4	171,1	179,7
Відшкодування вартості будівельних об'єктів вироб­ничого призначення за рахунок надходження податку на прибуток		16,8	338,0	в 20,1 раза
Державні капітальні вкладення на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС		11,8	10,5	оо о оо,о
Державне кредитування капіталовкладень	25,3
Разом	120,5	77,0	519,6	в 4,3 рази

Проте за останні два роки зросла питома вага централізованих фінансових ресурсів у витратах на фінансування капітальних вкладень сільськогосподарських підприємств (табл. 2.6). Так, у 1999 р. частка бюджетних і позабюджетних коштів у степовій зоні збільшилась в 1,24 раза, лісостеповій — у 1,31, поліській — в 1,12, а по Україні — в 1,31 раза проти 1997 р. Така тенденція має місце по всіх областях, за винятком Миколаївської, Тернопільської, Чернігівської і Рівненської. Це пояснюється тим, що використання власних фінансових ресурсів на оновлення засобів виробництва зменшується вищими темпами, ніж бюджетні капітальні вкладення.

В Україні здійснюються перші важливі кроки щодо формування нових принципів фінансового забезпечення умов життя сільського населення. їх суть полягає в тому, що центр ваги у формуванні фінансових ресурсів на створення розгалуженої мережі соціальної інфраструктури певної території переноситься на місцеві державні адміністрації. Одночасно з цим узгоджується співвідношення централізованих та госпрозрахункових джерел їх формування. Механізм фінансування та інвестування соціальної сфери села в умовах багатоукладної економіки передбачає і таку складову, як державні асигнування. Проте роль їх суттєво змінюється одночасно зі зміною соціально-економічної ситуації і механізму господарювання.

Таблиця 2.6

Питома вага бюджетних та позабюджетних коштів у

витратах на фінансування капітальних вкладень

сільськогосподарських підприємств, %

Регіон	1997 р.	1998 р.	1999 р.
АР Крим	4,1	21,7	6,1
Дніпропетровська	5,3		4,5
Донецька	8,4	12,0	0,5
Запорізька	3,2	4,8	1,0
Кіровоградська	0,7	17,4	0,0
Луганська	5,5	17,7	19,0
Миколаївська	9,8	9,4	6,8
Одеська	4,2	26,5	15,3
Херсонська	6,5	18,4	15,6
СТЕП	5,0	14,6	8,2
Вінницька	11,0	27,3	20,5
Київська	15,5	36,3	10,1
1 Іолтавська	7,6	23,2	6,9
(.'умська	10,0	10,6	5,9
Тернопільська	22,2	18,4	23,4
Харківська	12,3	25,3	10,7
Хмельницька	1,5	3,5	3,1
'К-ркаська	5,7	29,9	15,9
Чернівецька	8,0	8,9	16,1
ЛІСОСТЕП	10,0	23,2	13,1
Волинська	19,0	45,1	22,0
Житомирська	18,0	30,4	22,9
Іакарпатська	23,0	31,0	4,5
Ішшо-Франківська	16,2	23,7	25,3 1
Пі.мінська	11,5	12,5	9,4
ІМвнеиська	8,1	6,7	14,3
1 Ісриігінська	15,9	5,3	17,1
ПОНІССЯ	15,3	18,1	17,1
По Україні	8,8	19,3	11,6

В умовах загострення економічної кризи, яка завдає великих збитків сільському господарству, держава підтримує розвиток соціальної сфери села (табл. 2.7),

Таблиця 2.7

Фінансування соціальної сфери села із державного бюджету,

млн. грн.

Показники	Роки				2000. в%до
	1997	1998	1999	2000	1997 р.
Будинки культури, клуби та інші заклади клубного типу	2,3	1,6	1,0	1,6	69,6
Заклади з охорони здоров'я	8,7	7,9	3,0	4,1	47,1
Будинки-інтернати для літніх осіб та інвалідів	0,7	І 0,5	0,2	0,00 14	0,2
Разом	11,7	10,0	4,2	5,7	48,9

Аналіз наведених у таблиці даних свідчить, що має місце загальне скорочення фінансування із державного бюджету функціонування соціально-культурних закладів. Одночасно центр ваги переноситься на місцеві бюджети.

Рівень розвитку соціальної сфери села безпосередньо залежить від умов формування та використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Якщо раніше кошти місцевих бюджетів формувалися на основі використання нормативного принципу із консолідованого бюджету, то нині цей процес головним чином залежить від фінансових результатів виробничої діяльності галузей економіки, структури податкової системи і рівня податків. Про це свідчить структура бюджету Золотоніського району Черкаської області за 1998 р. (табл.2.8).

Таблиця 2.8

Структура бюджету Золотоніського району Черкаської області

у 1999 р., %

Види доходів	Бюджет району	У тому числі бюджети
		районний	сільський
Податок на додану вартість	27,8	31,6	12,7
Акцизний збір	0,2	0,4	-
Податок на прибуток підприємств	1,3	26,5	4,6
Прибутковий податок з	13,9	8,9	22,5
Плата за землю	2,6	0,7	4,2
Податок з власників транспортних засобів	0,2	0,1	0,4
Місцеві податки	0,2	0,2	-
Інші податки і надходження	1,9	2,1	3,2
Всього	68,4	70,5	3,2
	31,6	29,5	52,4
Разом	100,0	100,0	100,0

Із наведених даних видно, що основними джерелами фінансових ресурсів є податок на додану вартість, податок на доходи підприємств та прибутковий податок з громадян. Це характерно для всіх рівнів місце вих бюджетів. Але значне місце в їх структурі займають субвенції грошових коштів бюджетів вищого рівня. Особливо важлива роль цього джерела фінансових ресурсів для сільського бюджету, де частка субвенцій становить більше половини його обсягу.

Зазначимо, що у розпорядженні районного бюджету залишається лише 61% податку на додану вартість і 44% акциз­ного збору, а інша їх частина надходить до бюджетів вищого

рівня.

Напрями витрат фінансових ресурсів місцевих бюджетів та їх структура по району характеризуються такими даними: на розвиток виробничих галузей використовується 8,4% бюджетних коштів; на утримання соціально-культурних закладів і заходів спрямовується 5,2% наявних фінансових ресурсів, в тому числі на освіту — 32,5%, охорону здоров'я — 26,7%, культуру — 4,2%, соціальне забезпечення населення — 6,9%, на управління соціальною сферою — 4,9% бюджетних коштів.