2.2. Принципи, форми та джерела фінансової підтримки розвитку сільського господарства

Основними принципами державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства є:

- системність та комплексність механізмів державного фінансового регулювання розвитку сільського господарства;

- внутрішньо- і зовнішньоекономічний аграрний протек­ціонізм;

- сумісність економічних і соціальних цілей та поєднання індикативності і директивності;

- цілеспрямованість, адресність й обумовленість гаранто­ваної фінансової підтримки суб'єктів аграрного бізнесу та соці­альної сфери шляхом вибору підприємств і організацій та концентрації фінансових ресурсів для їх реалізації;

-програмний підхід, тобто виділення коштів під реалізацію затверджених державних, територіальних і галузевих програм соціально-економічного розвитку агропромислового ви­робництва і сільської місцевості;

- компенсаційно-дольовий принцип, який передбачає відшкодування підприємствам дійсних витрат чи субсидій або певної, раніше встановленої частини при суворому дотриманні сформульованих в рамках програм умов;

- дольова участь фінансових ресурсів загальнодержавного і місцевих бюджетів та грошових коштів господарств аграрної сфери;

-рівний доступ сільськогосподарських суб'єктів господарювання усіх форм власності до фінансових, кредитних, матеріально-сировинних та інших ресурсів;

- надання цільової допомоги соціально вразливим групам сільського населення.

У сфері бюджетного фінансування політика держави спрямована на використання її фінансових ресурсів для підтримки сільськогосподарських товаровиробників методами, формами і способами, адекватними умовам ринкової економіки.

Держава застосовує пряму і непряму підтримку розвитку сільського господарства.

Основними формами прямої державної фінансової підтримки є:

- пряме фінансування;

- бюджетні інвестиції;

- субсидії;

- дотації;

- субвенції;

- державний кредит;

- створення державних цільових фондів;

- створення регіональних позабюджетних фондів;

- формування спеціалізованих кредитних установ. Основними формами непрямої державної фінансової

підтримки є:

- податкові пільги;

- прискорена амортизація;

- фінансування науково-дослідних робіт, витрат загально­державного чи регіонального значення для підготовки кадрів для виробничої і соціальної сфер села тощо.

Бюджетні асигнування можуть здійснюватися на безповоротній основі, безпроцентній поворотній основі і платній поворотній основі залежно від напрямку державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства.

Форми і способи фінансової підтримки сільського господарства мають суттєво варіювати на різних етапах еконо­мічної реформи в умовах дефіциту продовольства і сільськогос­подарської сировини, відносної достатності та перевиробництва.

Стосовно нинішніх завдань розвитку сільського господар­ства метою державного впливу є нарощування сільськогосподар­ського виробництва, розвиток інфраструктури ринку, підтримка соціально слабих структур на селі.

Реалізація державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства здійснюється в межах державних, регіональних і галузевих цільових програм. Це дасть змогу сконцентрувати ресурси для підтримки найважливіших сфер функціонування аграрного бізнесу, що відповідають державним, регіональним і галузевим інтересам.

Державні, регіональні і галузеві програми розробляють з урахуванням конкретної фінансово-господарської ситуації та приймаються відповідно урядом та регіональними органами державної виконавчої влади.

Адресний характер таких програм, їх орієнтованість на конкретний сектор аграрної економіки або локальну територію регіону з урахуванням його природно-кліматичного, виробни­чого потенціалу, стану виробничої інфраструктури, соціальної сфери та економічної ситуації дадуть змогу поетапно розв'язу­вати проблеми розвитку регіону, сприяти нарощуванню його економічного потенціалу.

Джерелами отримання фінансових ресурсів для підтримки аграрної сфери є:

- державний бюджет;

- бюджет Автономної Республіки Крим;

- місцеві бюджети;

- Український фонд підтримки підприємництва;

- Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств;

- Державний інноваційний фонд України;

- інші фонди.

Мінекономіки і Мінфін визначають механізми виділених коштів для державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства та контролюють за їх використання.