Економічні передумови виникнення журналістики.

Реформація дала могутній поштовх підприємництву; з'явилися підстави для перетворення ремесла в мануфактуру, яка в свою чергу стала згодом основою виникнення промисловості. Розвиток первісного капіталістичного виробництва в ренесансній Європі спричинився до руйнування феодальної замкнутості й роз'єднаності земель. Відійшло в минуле натуральне господарство, яке виключало потребу в інформації про виробництво товарів та послуг навіть у сусідніх містах. Унаслідок розвитку торгівлі в європейських країнах почав складатися внутрішньо національний ринок, а самі вони перетворювалися на централізовані національні держави.

Експедиція Колумба в Америку (1492) поклала початок епосі великих географічних відкриттів. Винайдення магнітної стрілки й вертикального руля надало нового поштовху мореплаванню, з'явилася можливість долати великі океанські відстані й точно прибувати в призначене місце. Був відкритий морський шлях в Індію навколо Африки. Змінилися самі уявлення людини про світ, він розширився до поняття Земної кулі. Утворення колоній та їх грабіжницьке використання спричинило бурхливий розвиток метрополій, сприяло вдосконаленню економічних відносин усередині європейських держав. Була девальвована роль Середземномор'я як центру світової торгівлі й спілкування; піднеслося значення великих морських держав (Іспанії, Англії, Голландії), що змагалися за панування на Атлантичному океані й захоплення морських шляхів до Америки. В епоху Відродження були закладені основи і структура сучасної світової торгівлі.

Змінювалася структура сільськогосподарського виробництва. Нових якостей набула раніше консервативна шляхта. Можливість збагачення не за рахунок варварської експлуатації кріпацької праці, а застосування капіталістичних методів господарювання приводить до появи в Англії «нового дворянства». Процеси «обгороджування» перетворювали селян на пауперів, виштовхували їх у міста, де вони шукали можливості стати ремісниками або робітниками мануфактури. Інша частина англійських селян шукала щастя за океаном, відправляючись на еміграцію в Америку.

З середини XVI століття панівною формою капіталістичного виробництва в Західній Європі стала мануфактура — підприємство, засноване на використанні найманих робітників, ремісничій техніці й поділі праці. Мануфактура могла існувати за умови наявності ринку вільної робочої сили. Його утворення стало можливим тому, що в цей час практично в усіх країнах Європи вже було скасоване кріпосне право. Мануфактура діяла на таких засадах: підприємець наймав робітників, постачав ремісникам сировину і знаряддя виробництва, розміщав у спеціально обладнаному для праці приміщенні, отримував у них продукцію і займався її збутом, а з отриманих коштів виплачував найманим робітникам заробітну плату. Поступово мануфактури розросталися, у них запроваджувався поділ праці — окремі операції закріплювалися за конкретними виконавцями. Збільшення кількості і якості товарів приводило до розширення ринку, зростання торгівлі. Найбільший розвиток мануфактурне виробництво здобуло в Голландії, Англії, Італії, зосереджуючись у містах, що мали статус центрів міжнародної торгівлі.

На цій підставі зростала господарська активність населення, яке дедалі ширшими колами втягувалося у виробництво товарів та торгівлю ними, лихварство і т. п. 3 лихварства ще в XIV столітті в містах Північної Італії, Нідерландів, Німеччини виникли зародки банківської справи. Молоде капіталістичне виробництво потребувало кредитування, налагодження стабільного грошового обігу.

3 розвитком ремісництва й мануфактури, банківської справи й торгівлі розросталися міста, які прощалися з своїм минулим відокремлених від світу, обнесених мурами середньовічних фортець, а набували нового статусу — центрів промислового виробництва й культурного життя.

У містах активно формувався так званий «третій стан», що в майбутній історичній перспективі розщепився на антагоністичні верстви — буржуазію і пролетаріат. Але в добу його формування він був носієм революційного світогляду, палко прагнув суспільних змін, демократизації світського й релігійного життя, протистояв консервативній феодальній верхівці й виношував мрії узяти участь у боротьбі за владу.

У другій половині XVI століття в Європі розгорнулася перша буржуазна революція. Розпочалася вона в Нідерландах 1566 року

і мала не лише соціальний, але в більшій мірі національно-виз-вольний характер. Потрапивши в 1516 році під владу католицької абсолютистської Іспанії, Нідерланди опинилися у винятково важкому становищі. Від кінця XV століття тут особливо бурхливо розвивалися міста, у них зароджувався торгово-ремісничий устрій, налагоджувалася міжнародна торгівля, з'явилися перші в Європі мануфактури. Іспанська адміністрація намагалася повернути країну до феодалізму, але наштовхнулася на запеклий опір не лише народних мае, але й ліберального дворянства. Повстання очолили графи Егмонт, Горн, принц Вільгельм I Оранський. Унаслідок перемоги революційних сил, згідно з Утрехтською унією 1579 року, була утворена нова держава — Республіка Сполучених провінцій, яка в XVII столітті дістала назву Голландія. Верховна влада в ній належала виборному органу — Генеральним штатам. Голландія стала першою буржуазною державою в світі, яка подала іншим народам приклад, як благотворно впливають на добробут народу і розвиток країни нові економічні відносини. Голландія як буржуазна республіка відзначалася найвищим рівнем економічного розвитку й особистої свободи. Сюди, наприклад, заховався від суспільних бур вже в XVII столітті Рене Декарт і прожив двадцять років (1628-1648), написавши тут свої найвидатніші твори.

Це був час, коли руйнування феодального суспільства і духовної диктатури церкви ще не супроводжувалося уярмленням людини за допомогою розподілу праці і виробничих відносин, коли людина ще почувала себе повноцінним центром світу, віднаходила джерела особистої гідності й незалежності в успішній економічній діяльності, виробництві, торгівлі.

Самий спосіб буття суспільства поступово змінився. Потреба в інформації стала важливою нагальною необхідністю багатьох громадян. Від повідомлень про ціни на товари залежав їх рух шляхами економічних комунікацій, визначення потреби в їхній кількості й асортименті. Від інформації про фінансові справи залежали обмінні курси валют у лихварів. Від повідомлень про наукові й технічні відкриття та винаходи залежали виробничі успіхи перших промислових підприємств і здатність товаровиробників конкурувати між собою.

А відтак, в епоху раннього капіталізму різко зросла кількість людей, зацікавлених в отриманні достовірної економічної інформації. Сама інформація перетворилася на товар, стала предметом торгівлі. У суспільній свідомості небезпідставно вироблялася думка, що володіння новинами створює підстави для успішного ведення господарства, дає можливість мати стабільні прибутки, гарантує майновий добробут.

Усе це разом узяте й породило попит на інформацію, що спричинило виникнення спершу рукописної переджурналістики, а потім і друкованих газет і журналів.