Основні задачі служб маркетингу по вивченню коньюнктури:

1.Забезпечення формування асортименту у відповідності зі змінами попиту

2.Виявлення тенденцій, масштабів та причини зміни попиту

3.Визначення розміру попиту на товар

4.Моніторинг за товарами основних фірм на ринку

Теорія і практика економічної коньюнктури вивчає:

1.Співвідношення попиту, пропозиції та платоспроможність

2.Формування та використання бюджетних та кредитних ресурсів

3.Функціонування ринку цінних паперів і грошового обігу

4.Співвідношення оптових і роздрібних цін

5.Співвідношення номінальних та реальних доходів

6.Еквівалентність цін

7.Динаміку продуктивності праці і ефективності виробництва

Складовою частиною коньюнктури ринку є ТОВАРНА КОНЬЮНКТУРА

Торгова коньюнктура - це конкретна ситуація на ринку окремого товару.

Головна мета вивчення коньюнктури ринку - визначити характер і ступінь його збалансованості, насамперед попиту і пропозиції.

Розрізняють такі цілі коньюнктурного аналізу:

1. Стратегічні - зводяться до виявлення і моделювання закономірностей дії ринкового механізму, тобто передбаченого розвитку ринку

2. Оперативно-функціональні - зводяться до задоволення потреб маркетингового менеджменту

Процес вивчення та дослідження коньюнктури ринку та її прогнозування:

1. Аналіз стану економічної ситуації підприєсмтва за попередній термін

2. Аналіз виробництва конкретної продукції (динаміка, виробничі потужності, поява нових товарів, виробничі витрати...)

3. Величина попиту і пропозиції

4. Аналіз збуту конкретної продукції (конкурентноспроможність, товари-конкуренти, інтенсивність новинок, методи збуту...)

5. Вивчення ринку, динаміки цін, цінової політики конкурентів

6. Коньюнктурний прогноз

Коньюнктура ринку характеризується варіабельністю, циклічністю та динамічністю, це зумовлено тим, що ринок не характеризується постійністю. На ньому постійно відбуваються зміни під впливом сукупності факторів, що обумовлює постійну варіацію, відхилення від основної тенденції.

Для оцінки коньюнктури ринку застосовують так звані ринкові індикатори. Такими індикаторами є: ціна, товарні запаси та показники ділової активності.

Оцінку ринку починають із встановлення динамічних змін та структурних зрушень, при цьому важливим є використання функцій та встановлення зміни показників, насамперед обсягів продажу товарів, цін на товари, товарних запасів. На основі співставлення цих показників можна зробити висновки про збалансованівсть чи розбалансованість ринку, оцінити його, як перспективний чи регресуючий, проаналізувати рівновагу попиту та пропозиції.

Збалансованість ринку - це ринкова ситуація, коли нема ні перенасичення ні недостатку в товарах.