- •2.Підрозділи фізики та предмети їх дослідження.
- •Джерело гравітаційної взаємодії. Напруженість та потенціал поля точкової маси.
- •Теорією гравітації.
- •6 Гравітаційна взаємодія поблизу поверхні Землі.
- •Силу, з якою тіло притягується до Землі під дією поля тяжіння Землі, називають силою тяжіння.
- •7. Електрична взаємодія. Закон Кулона. Електрика — розділ фізики, що вивчає електричні явища: взаємодію між зарядженими тілами, явища поляризації та проходження електричного струму.
- •8. Джерело електричної взаємодії.. Потенціал і напруженість поля точкового заряду.
- •11. Маса. Зв'язок маси тіла з його Вагою, одиниці виміру Маси та Вага.
- •12. Терези. Типи терезів та вимірювання ваги.
- •13. Маса, як мірило інертності тіла, другий закон Ньютона.
- •Формулювання:
- •14. Густина,, як фізична характеристика речовини Методи визначення густини,
- •Формула ваги витісненої рідини
- •16 . Головна задача механіки. Система відліку. Система координат.
- •17. Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •18. Характеристики руку. Середня та миттгаа швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
14. Густина,, як фізична характеристика речовини Методи визначення густини,
Густина, питома маса — маса тіла одиничного об'єму, характеризує кожну речовину. Визначається як відношення маси речовини т до займаного ним об'єму У. Таким чином, густина
Густина вимірюється в кг/м3 в системі СІ. В системі СГС одиниця вимірювання густини - г/см3
Для сипких і пористих тіл розрізняють справжню густину — без урахування порожнин і явну густину — відношення маси сечовини до всього займаного об'єму.
Як правило, в разі зменшення температури густина збільшується, але є речовини, чия густина в певних температурних діапазонах веде себе, інакше, наприклад, вода і чавун.
В разі зміни агрегатного стану густина змінюється стрибкоподібно.
Найбільшу густину у Всесвіті мають чорні діри (р 1014 кг/м3) і нейтронні зорі (р 1013 кг/м3). Найнижчу густину має міжгалактичне середовище (р ІО-33 кг/м3).
В астрономії більше значення має середня густина небесних тіл, за нею можна приблизно визначити склад цього тіла.
Для визначення густини використовуючи ареометри, які являють собою скляну циліндричну посудину, верхня частина, якої закінчується трубкою, а нижня має кульку, яка містить баласт, який заставляє ареометр плавати вертикально. На трубці ареометра нанесені поділки з позначенням густини рідини. Для більшої точності використовують набір ареометрів, шкали яких охоплюють різний діапазон густин. Ареометр поміщаємо в посудину з рідиною, щоб він не торкався стінок циліндра, очікують 2-3 хв для бензину, а для в'язких продуктів до 15 хв і знімають покази на ареометрі по верхньому краю меніска. Вимірювання проводять декілька разів, поки розходження між двома параметрами визначень не перевищує 0,04
Визначення густини пікнометричним методом. Пікнометр являє. собою скляну посудину з міткою об'смами від 1 до 100 мл. Пікнометр промивають хромовою сумішшю, дистильованою водою, спиртом, висушують у сушильній шафі при темпетитурі 1 00С, охолоджують в ексикаторі і знижують до 0.0002 г до постійної маси, а потім його калібрують. Для нього наповнюють дистильованою водою витримують термостат при 20°С, доводять воду на шийці до мітки за допомогою полосок фідь'шувшіьнош намепу. накривають кришкою і зважують, із 6-7 результатів беруть такий, які відрізняються на 0.005 г, Знаходять об'єм пікнометра:
V=g2g1⁄0.99823
g1—маса пустого пікнометра:
g 2 - маса пікнометра з водою;
0.99823 —маса 1 см води при температурі 20°С,
15 Закон Архімеда. Вплив сили Архімеда На результати Вимірів ваги тіла.
Закон Архімеда (рос. закон Архимеда; англ. АгсЬітесі'8 1а\у; цім. Агспігпесіізспез Ргіпгір п) — основний закон гідростатики, згідно з яким на будь-яке тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сича, яка дорівнює вазі витісненої даним тілом рідини (газу) і за напрямом протилежна їй і прикладена у центрі мас витісненого об'єму рідини. Згідно із законом Архімеда вага всякого тіла в повітрі менша за вагу його в пустоті на величину, рівну вазі витяснепого повітря.
Якщо силя тяжіння тіла G більша виштовхувальної (Архімедової) сили Р тобто G > Р, то тіло тоне.
Якщо G = Р. то тіло знаходиться в спокої на тій глибині, на яку воно занурено.
Якщо G < Р, то тіло спливає, причому спливання припиниться тоді, коли виштовхувальна сила дорівнюватиме силі тяжіння тіла.
Сила тяжіння рідини в об’ємі рівному об’єму зануренму в неї частини тіла називається водовантажністю, а центр ваги цього об'єму - центром водовантажності.