Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва
Товарне господарство – така форма організації виробництва, при якому блага виготовляються для обміну або продажу.
Причини існування:
1. Висока продуктивність праці, що зумовила появу надлишку продуктивності відносно потреб виробництва. Можливість для обміну
2. Розвиток та поглиблення суспільного поділу праці. Що і спричинило створення спеціалізації на певні види виробництва. Для задоволення всіх потреб потрібно вступати в обмін з іншим господарством.
3. Ресурси та продукція, що виготовляється з цих ресурсів знаходиться у власності окремих суб’єктів і обмін між ними можливий тільки в еквівалентних пропорціях.
2 форми товарного господарства:
1. Просте (виробн. Благ для обміну їх на інші блага)
2. Розвинене (виробництво благ для отримання прибутку)
Риси тов. госп:
1. Спеціалізація на виробництво певної продукції
2. Відкрите (вступає в екон стосунки з інш госп)
3. Іноваційне (використ запозич ресурс)
4. Розширене відтворення, що зазнає спадів
5. Опосередковані зв’язки між виробником і споживачом (обмін)
Тов госп є домінуючою формою організації виробництва, де товаром є все.
Товар та його властивості
Товар – благо, виготовлене для обміну або продажу. Здатність товару до обміну обумовлює його властивості:
- Споживча вартість (здатність товару задовольняти потреби споживача)
- Корисність (суб’єктивн-психологічна оцінка цінності даного товару для споживача. Корисність блага залежить від ступеня насиченості цього товару в певному місці. По мірі насиченості, корисність блага зменшується. Говорять про спадну граничну корисність)
- Вартість (Суспільно-необхідні витрати праці для виробництва товару) (вимір в людиногоднами)
- Мінова вартість – пропорція в яких обмінюються товари (на думку класичної політекономії в основі мінових пропрцій лежить вартість товарів…. )
(1 чобіт – 10 год , 1 тяпка – 15 год => 1 тяпка = 1.5 чобота)
- Ціна – грошове вираження вартості (На думку класичної школи основа ціни – вартість, на думку неокласичної - ціна формується внаслідок взаємодії попиту і пропозиції. Ціна у них визначається, як певна кількість грошей яку потрібно сплатити за придбання товару)
Альтернативні теорії цінності товару
1. Теорія трудової вартості (Петті) – мала подальший розвиток у праціях Адама Смітта, Карла Маркса. За даною теорією ціність товару визначається вартістю. Представники даного напрямку розрізняють природню та ринкову ціну. Природня визначається вартістю. На природню діє багато чиників ринк. В довгостроковій перспективі ціна тяжіє до природньої.
2.
Теорія факторів виробництва ( Жан Батист
Сей) розгляд ціність товару як результат
витрат на фактори виробництва. Ціна –
сума витрат на виробництво . Витрати
виробників стають доходами власників
факторів виробництва. (Тобто ціність
товару буде визначати суми факторів
доходів)
3. Теорія граничної корисності (австрійська школа, Бен Бавек, Візер, Мізес) ціність товару буде залежити від граничної корисності даного блага. Сама корисність знаходиться в оберненій залежності від кількості даного блага в абсолюті та його ступеня насичення в споживанні.
4. Теорія попиту та пропозиції (Альфред Маршаль) ціність товару формується в результаті взаємодії чиників з боку покупця і продавця. З боку продавця – витрати виробництва, що формують пропозицію. З боку покупця – гранична корисність, що впливає на формування попиту.