21. Цінова еластичність попиту та пропозиції

Залежність обсягів попиту до зміни певної детермінанти попиту наз еластичність попиту за даними детермінанта.

Елестичність попиту до ціни – цінова еластичність попиту

Дослідження цінової еластичності має велике значення для маркетингової політики

Попит за ціною може бути абсолютно не еластичним

При E^D=0 – абсолютно не еластичний попит

При 0<| E^D |<1 – не еластичний попит

При E^D =1 – з одиничною елестичністю

При E^D >1 – еластичний попит

При E^D->оo – абсолютно еластичний попит

Чиники що визначають еластичність попиту:

1)Наявність субститутів (чим їх більш, ти вища елестичність)

2)Категорія товару (товари 1 необх характериз не елестичн попитом)

3)Частка витрат у бюджеті споживача на даний товар (чим частка менша ти попит не елестичніший)

4)Час. (чим більше часу для прийняття рішення тим елестичніший попит

Також на еластичність попиту впливає дохід

I – доходи

В результаті від того,як реагує попит до зміни доходу розрізняють малоціні, нормальні, високоціні товари.

Перехресна еластичність – визначає чутлив зміни обсягів попиту на 1 товару зі зміною ціни на інший

Цінова еластичність пропозиції

Пропозиція може бути абсолютно не еластична,не еластична, з 1 еластичністю, еластична, абсолютно еластична

Чиники еластичності пропозиції:

1)Фактор часу (нак коротк періоді вся пропозиція є абсолютно не еластична)

2)Еластичність пропозиції ресурсів, з яких виробляються ці товари

22. Ринкова рівновага

23. К редитна система країни. Банки. Центральний банк та його функції

24. Національний продукт. Система національних рахунків. ВВП та методи його розрахунку.

25. Макроекономічні тотожності та схеми відтворення К.Маркса

26. Циклічність економічного зростання. Фази циклу. Види циклу.

27. Державне регулювання економікою

28. Податкова система країни

29. Генезис формування світового господарства. Етапи, особливості

30. Міжнародні економічні відносини: види, тенденції

МЕВ – система господарських зв’язків фізичних та юридичних осіб на інтернаціональному рівні, на рівні держав, групи держав, міжнародних економічних організацій, які орієнтовані на реалізацію їх потреб; це особлива сфера здійснення виробничих зв’язків, які вийшли за територіальні рамки окремих держав; це сукупність суспільно виробничих зв’язків суб’єктів світового господарювання.

МЕВ відображають господарські зв´язки між державами, регіональними об´єднаннями, підприємствами, фірмами, установами, юридичними та фізичними особами для виробництва та обміну товарів і послуг, матеріальних і фінансових ресурсів. Основою їх є ринкові системи і механізми.

Становлення і розвиток міжнародних економічних відносин визначаються посиленням взаємозв'язку взаємозалежності економік окремих країн.

Поглиблення і розвиток міжнародного ринку праці, тобто і міжнародних економічних відносин залежать від природних(природних, географічних, демографічних і т. п.) і придбаних(виробничих, технологічних) чинників, а також соціальних, національних, етнічних, політичних і морально-правових умов.

У світовому господарстві розвиваються усі найважливіші форми міжнародних економічних відносин:

1) міжнародна торгівля товарами та послугами;

2) міжнародна міграція капіталу;

3) міжнародна міграція робочої сили;

4) міжнародна передача технології;

5) міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини;

6) міжнародна економічна інтеграція;

7) міжнародні зусилля у вирішенні глобальних економічних проблем.

8)створення і розвиток транснаціональних корпорацій і кредитно-фінансових інститутів;

9)міждержавне регулювання міжнародних економічних відносин(регулювання ва-лютно-финансових, торгових стосунків);

10)діяльність міжнародних кредитно-фінансових інститутів(Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку) у сфері міжнародних економічних відносин;

11)науково-технічна і виробнича співпраця.