2. До предметів, матеріалів і речовин, підприємств,

майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система,

належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна

стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і

гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети,

мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5

міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду,

пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів,

споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями

метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони,

вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини I - II

класу безпечності, збудники інфекційних захворювань I - II групи

патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони

зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні

стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту

вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти

вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил

поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких

здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї,

організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і

лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють

із збудниками інфекційних захворювань I - II групи патогенності і

токсинами*).

Дозвільні провадження

   Серед дозвільних проваджень доцільно виділити провадження щодо видачі дозволів (у тому числі узгодження) на заняття певною діяльністю. До них, зокрема, належать:
   - видача свідчень про право на заняття нотаріальною діяльністю;
   - дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
   - дозвіл на вивіз з території України документів Національного архівного фонду з метою тимчасового їхнього експонування або реставрації;
   - дозвіл на виконання міжнародних польотів цивільних повітряних суден в аеропорти України або з аеропортів України;
   - дозвіл на проведення підривних робіт і виготовлення непромислових вибухових речовин на місцях;
   - дозвіл на право управління транспортними засобами і видача свідоцтв про право управління цими засобами;
   - дозвіл на діяльність інвестиційних фондів та інвестиційних компаній;
   - дозвіл на діяльність з випуску й обороту цінних паперів;
   - узгодження проектів конструкцій транспортних засобів у частині дотримання вимог забезпечення безпеки дорожнього руху;
   - узгодження технічних умов щодо розробки нової автомобільної техніки, а також технічних засобів, що використовуються для обслуговування і ремонту автотранспортних засобів;
   - узгодження лімітів на використання природних ресурсів загальнодержавного значення;
   - затвердження технічних умов, технологічних інструкцій і рецептур виробництва спирту етилового, горілки, лікеро-горілчаних виробів, що є обов'язковими для підприємств усіх форм власності, які виготовляють зазначену продукцію;
   - дозвіл щодо надання в користування мисливських угідь;
   - організація промислового видобутку риби, інших водних живих ресурсів, а також аматорського і спортивного рибальства.
   Можна також виділити значне число проваджень, пов'язаних з видачею ліцензій на певний вид діяльності. Це, наприклад, ліцензії на:
   - пошук (розвідку) і експлуатацію родовищ корисних копалин; 
   - провадження, ремонт і реалізацію спортивної, мисливської вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, а також холодної зброї, пневматичної зброї калібру більше 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/сек; створення і утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів; 
   - виготовлення й оптову реалізацію лікарських коштів; 
   - виготовлення і реалізацію особливо небезпечних хімічних засобів відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України; 
   - видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів; 
   - оптову та роздрібну торгівлю спиртом етиловим, алкогольними напоями і тютюновими виробами;
   - ветеринарну практику;
   - медичну практику; 
   - юридичну практику; 
   - судово-експертну діяльність; 
   - страхову діяльність.
   Можна виділити також провадження, пов'язані з видачею дозволів на певні об'єкти й операції з ними:
   - на придбання, збереження, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо збереження і використання яких установлені спеціальні правила; 
   - на рух транспортних засобів із великогабаритними, великоваговими, небезпечними вантажами; 
   - на придбання вибухових матеріалів підприємствами й організаціями.
   В окремих випадках провадження пов'язане з одержанням дозволу на проведення окремих заходів. Прикладом є дозвіл на проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, а також на проведення спортивних, видовищних та інших масових заходів. Відповідний дозвіл дається і на розміщення певних об'єктів. Зокрема, йдеться про дозвіл на спорудження об'єктів міськбуду, узгоджені проекти землевпорядкування, будівництва підприємств і споруд.

суб’єкт дозвільного провадження– певна структурно окреслена спільнота людей та її представники, які мають державно-владні повноваження у сфері дозвільного провадження.

33. дозвільна система у сфері господарської діяльності — сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб’єктами господарювання у зв’язку з видачею документів дозвільного характеру;

дозвільні органи — органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також підприємства, установи, організації, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру;

документ дозвільного характеру — дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб’єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення, господарської діяльності;

місцеві дозвільні органи — міські ради та їх виконавчі органи, районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, що у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертизи та обстеження, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

об’єкт, на який видається документ дозвільного характеру, — земельна ділянка, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга;

спеціально уповноважений орган з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності (далі — уповноважений орган) — центральний орган виконавчої влади, який забезпечує ре­алізацію державної політики у сфері підприємництва;

декларативний принцип — принцип, згідно з яким суб’єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Форма та порядок повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням дозвільного органу.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб’єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність, і не поширюється на відносини у сфері ліцензування господарської діяльності, захисту економічної конкуренції, а також на дозвільну систему, яка поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії.

Стаття 3. Основні принципи державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності

1. Основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є:

захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, життя громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

розвиток конкуренції;

прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру;

додержання рівності прав суб’єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру;

відповідальність посадових осіб дозвільних органів, адміністраторів та суб’єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;

зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності;

установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.