Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
admin_protses.rtf
Скачиваний:
1
Добавлен:
04.08.2019
Размер:
934.91 Кб
Скачать

5. У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним

виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або

встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження

боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не

поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що

майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на

території, на яку поширюється компетенція державного виконавця,

державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли

йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий

документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника,

місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що

повідомляє стягувачу.

6. У разі якщо у процесі виконавчого провадження з'ясувалося,

що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо

для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно

боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої

служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в

порядку, передбаченому цим Законом, за погодженням з начальником

відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та

за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення

виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого

органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє

начальникові такого органу. У разі якщо стягувач не здійснив

авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій на

території іншого органу державної виконавчої служби, державний

виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після

розподілу стягнутих коштів, якщо їх обсяг недостатній для

задоволення в повному обсязі вимог стягувача, надсилає виконавчий

документ до органу державної виконавчої служби за

місцезнаходженням іншого майна боржника.

7. Виконавче провадження може бути передано від одного органу

державної виконавчої служби до іншого, від одного державного

виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції

України.

8. Спори про місце здійснення виконавчих дій між органами

державної виконавчої служби не допускаються.

34. Дозвільна система є важливим засобом забезпечення громадського порядку і громадської безпеки в країні, боротьби із злочинністю та іншими правопорушеннями. Вона становить систему суспільних відносин, які виникають в процесі реалізації правил виготовлення, придбання, продажу, обліку, зберігання і використання чітко визначених предметів, а також відкриття та функціонування певних підприємств, майстерень та інших об'єктів. Дозвільна система як форма виконавчо-розпорядчої діяльності здійснюється багатьма органами виконавчої влади і поширюється на значне коло суспільних відносин.

Нормативне визначення дозвільної системи дається в Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. Відповідно до п.1 цього Положення доівільпа система - це особливий порядок виготовлення, придбання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян. В п.2 Положення наведено також перелік об'єктів, на які поширюється дозвільна система'.

Виходячи із змісту зазначеного Положення, а також інших нормативних актів, дозвільну систему можна розглядати в двох аспектах - широкому і вузькому. В першому випадку мова йде про особливий порядок вчинення різними суб'єктами будь-яких дій, на що потрібно одержати спеціальний дозвіл2. Дозвільна система у вузькому розумінні поширюється лише на об'єкти, перераховані в Положенні.

На органи внутрішніх справ покладається здійснення дозвільної системи на такі предмети, матеріали, об'єкти, безконтрольне володіння і користування якими може завдати шкоди громадському порядку, особистій безпеці громадян, може бути використано із зло-

"Див.: Іменем закон) 1992 N 44

^ив., наприклад, сг. 11 Закону України "Про караіпин рослин" (І олос України. 1993. 13 серпня), яка ііире;ібачае обоп"язкоиісіь одержання карангинного до'іволу на імпорт при ннизенні в Україну ііі;ік<іраіііиііии\ магсріалів 194

чинною чи іншою протиправною метою. Чинним законодавством до таких об'єктів віднесено вогнепальну зброю (нарізну військових Зрізків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну) та боєприпаси до неї, пневматика», холодну зброю, вибухові матеріали, газові пістолети і револьввДІ та патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої і дратівної дії, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної і холодної зброї, піротехнічні майстерні, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та боєприпасів до неї, штемпельно-граверні майстерні, печатки і штампи. Контролюючі функції (без видачі відповідних дозволів) органи внутрішніх справ виконують також щодо деяких інших об'єктів дозвільної системи: наркотичних засобів, радіоактивних, сильнодіючих отруйних речовин, організацій, що займаються їх збутом, та лабораторій, які проводять аналізи цих засобів та речовин, тощо.

Правову основу здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи становлять численні нормативні акти різної юридичної сили. Так, Закон України "Про міліцію" закріпив обов'язок міліції видавати відповідні дозволи, контролювати додержання правил дозвільної системи, а також повноваження щодо попередження та припинення виявлених порушень цих правил. Закон України "Про підприємництво" (ст. 4) встановлює види підприємницької діяльності, що не можуть здійснюватись без спеціального дозволу (ліцензії), серед яких також ті види діяльності, ліцензії на займання котрими видають органи внутрішніх справ'. Постановою Верховної Ради^України від 17.06. 1992 р. "Про право власності на окремі види майна" визначено види майна, що не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав, а також спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна (зокрема, вогнепальну та газову зброю)2. Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене розпорядженням Президента України від 7.10.1992 р.,3 закріплює повноваження міністерства щодо здійснення дозвільної системи, в тому числі право приймати

' Див.: Відомості Верховної Ради України. 1991. N 14. Ст. 168 ( з наступними змінами та доповненнями).

2 Там же. 1992. N 35. Ст. 517.

3 Див.: Голос України. 1992. 20 жовтня.

195

рішення, обов'язкові для центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також підприємств, установ, організацій. Кабінетом Міністрів України також видано ряд нормативних актів з питань дозвільної системи (наприклад, вже згадане Положення). Детально порядок здійснення дозвільної системи органами внутрішніх справ врегульовано наказами МВС України.

До основних завдань органів внутрішніх справ у сфері здійснення дозвільної системи належать попередження порушень порядку виготовлення, ремонту, придбання, продажу, зберігання, обліку, перевезення, використання предметів і матеріалів, на які встановлено особливий режим користування, відкриття і функціонування окремих підприємств та інших об'єктів; припинення виявлених порушень; недопущення випадків втрати, розкрадання зазначених предметів та матеріалів, а також використання їх не за призначенням або з протиправною метою; виявлення і усунення (нейтралізація) причин та умов, що сприяли порушенням правил дозвільної системи: зміцнення законності

Органи внутрішніх справ організують роботу щодо здійсненню дозвільної системи через структурні підрозділи міліції громадської безпеки (відділ дозвільної системи Головного управління адміністративної служби міліції МВС України, управління (відділи) адміністративної служби міліції управлінь (головних управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті в складі яких створено відділення (групи) дозвільної системи), управління МВС України на транспорті, відділ спеціальної міліції МВС України, старших інспекторів, інспекторів дозвільної системи, а також дільничних інспекторів міліції міськрайлінорганів внутрішніх справ.

За своїм змістом організація діяльності органів внутрішніх справ щодо здійснення дозвільної системи включає прийняття і реалізацію комплексу управлінських рішень, які забезпечують повноту обліку об'єктів дозвільної системи, суворе дотримання правил виробництва, перевезення, зберігання та використання предметів і матеріалів даної категорії, попередження їх розкрадання та випадків протиправного застосування.

Дозволи видаються:

- Головним управлінням адміністративної служби міліції МВС України: на право придбання, ввезення з-за кордону і вивезення з України вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів юридичними особами; придбання, зберігання, носіння, і вивезення за межі України вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і боєприпасів до зброї іноземними гро-

мадянами, а також ввезення в Україну ними зброї і боєприпасів за клопотаннями міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; відкриття і функціонування баз, складів вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів;

зберігання і носіння нагородної зброї (це управління, здійснюючи в повному обсязі функції дозвільної системи, може видавати і інші дозволи);

- управліннями (відділами) адміністративної служби міліції управлінь (головних управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі: на відкриття і функціонування складів вибухових матеріалів і піротехнічних майстерень; право ввезення з-за кордону і вивезення з України мисливської, пневматичної, холодної зброї і боєприпасів до зброї громадянами України; придбання, зберігання і носіння мисливської нарізної вогнепальної зброї громадянами України; придбання та зберігання відомчої вогнепальної, пневматичної, холодної зброї та боєприпасів до зброї підприємствам, установам, організаціям (зазначені управління (відділи) видають також дозволи з інших питань, крім тих, що належать до компетенції Головного управління МВС);

- міськрайорганами внутрішніх справ: на носіння і перевезення відомчої вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і боєприпасів до неї; придбання і перевезення вибухових матеріалів та засобів підривання; придбання, зберігання і носіння громадянами мисливської гладкоствольної вогнепальної пневматичної, холодної зброї;

- органами внутрішніх справ на транспорті і органами, підпорядкованими відділу спеціальної міліції: відкриття та функціонування об'єктів, які ними обслуговуються, а також на придбання та зберігання, носіння і перевезення вогнепальної зброї і боєприпасів до неї.

Дозвільна система - це особливий порядок виготовлення,

придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання

спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також

відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і

лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]