2. Організація складського господарства:

Через склади підприємства проходить вся кількість сировини, матеріалів, палива, інструментів,обладнання, запчастин,спецодягу і інших виробів, а також готової продукції, напівфабрикатів, відходів виробництва.

Складське господарство – це сполучна ланка між службою МТЗ і виробничими підрозділами, між цехами, які випускають продукцію і збутовими органами, а також між підрозділами підприємства. Його діяльність впливає на безперебійну і ефективну роботу основного в-ва, на ритмічний випуск і відгрузку товарної продукції.

Складське господарство виконує функції:

• прийом матеріальних цінностей з їх кількісною і якісною перевіркою, включаючи перевірку тари і упаковки, облік і оформлення документів, створення необхідних умов для зберігання грузів, розвантаження, переміщення і розміщення на складах;

• підготовка і випуск матеріальних засобів виробництва і відправка за межі підприємства;

• підготовка складських приміщень і площадок, внутрішньоскладське переміщення вантажів з метою більш раціонального використання площ складів;

• прийом від виробничих підрозділів готової продукції по кількості, асортименту і сортах, оформлення документів, розміщення на складах продукції і забезпечення її збереження, підготовка продукції до відгрузки споживачам;

• відпуск продукції споживачам по номенклатурі, асортименту, якості і кількості з оформленням відповідної документації;

• вдосконалення тарно-складського господарства, навантажувально-розвантажувальних робіт, по механізації і автоматизації складів.

Організація складського господарства складається у виборі і обгрунтуванні виду і складу складів, їх розміщення, розміри, обладнання, а також у визначені порядку роботи складів в залежності від функцій, які вони виконують.

Склад і види складів залежать від виробничої потужності, спеціалізації підприємства, номенклатури випускаючої продукції, видів і об’ємів матеріальних запасів.

Для зменшення затрат на утримання внутрішньозаводського транспорту, необхідно забезпечити повну комплексну механізацію і використовувати малогабаритні і маневренні засоби транспортування в конвеєрах, збільшувати оборотність тари, не допускати зустрічних перевезень, скорочувати порожні пробіги рухомого складу і покращувати показники роботи, впроваджувати нові методи наукової організації праці і виробництва.

3. Організація інструментального господарства:

Інструментальне господарство на підприємстві створюється для виконання робіт із забезпечення виробництва інструментом та технологічним оснащенням, організації їх зберігання, експлуатації і ремонту. Структура та організаційні форми інструментального господарства вельми різноманітні і залежать від типу виробництва, виду продукції, що випускається, її конструкторської та технологічної складності та обсягу виробництва.

Інструментальне господарство на підприємстві включає промислові ділянки, з виготовлення інструментів, складські та комплектуючі підрозділи (центральний інструментальний склад, цехові інструментально-роздавальні комори); підрозділу з відновлення й ремонту інструментів.

Завдання та обсяг робіт з організації інструментального господарства визначаються особливостями основного виробництва складністю продукції, що випускається, використовуваним обладнанням, масштабами виготовлення однотипної продукції та ступенем її новизни.

Разом з тим від рівня організацій цього господарства та якості інструменту залежать інтенсивне використання обладнання, технологічні параметри його роботи, рівень продуктивності праці і в цілому результати роботи всього підприємства.

Складність організації і планування виробництва й експлуатації інструментів обумовлюється величезною номенклатурою оснащення, високими вимогами до її якості і стійкості, великим впливом інструментального господарства на економіку підприємства . Так, на частку проектування і виготовлення технологічного оснащення при освоєнні нових виробів припадає більше 80% трудомісткості всіх робіт з підготовки виробництва. Для виготовлення і збірки нової конструкції автомобіля, наприклад, необхідний комплект інструментарію, що включає до 20 000 типів ріжучого, вимірювального і допоміжного інструменту. Показником технічної оснащеності служить коефіцієнт оснащення, який визначається як відношення кількості використовуваного інструменту до числа робочих місць.

Основними завданнями організації інструментального господарства є:

• визначення потреби та планування забезпечення підприємства оснасткою;

• забезпечення підприємства покупної оснасткою, організація і реалізація зв'язків по кооперації виробництва оснащення з підприємствами;

• підготовка виробництва та виготовлення оснащення на підприємстві, її випробування та налагодження;

• нормування витрат оснащення;

• організація експлуатації оснащення і технічний нагляд за її експлуатацією;

• забезпечення робочих місць оснасткою;

• організація обліку і зберігання оснащення;

• організація експлуатації стандартної і переналагоджуваною оснащення і забезпечення її максимально раціонального застосування;

• відновлення оснащення;

• контроль за впровадженням оснащення, облік та аналіз ефективності її використання;

• вдосконалення організації забезпечення виробництва оснасткою.