Питання №22

Закриті системи теплопостачання. В закритій водяній системі має бути не менше ніж дві паралельні лінії в залежності від характеру абонентської установки і режиму роботи теплової мережі вибирають відповідні схеми приєднання абонентських установок до теплової мережі. Абонентський ввід -(місцеві теплові пункти або підстанції)- пристрої що включають в себе запірну і регульовану арматуру і обладнання і забезпечують подавання споживачеві потрібної кількості теплоти. Використовують дві принципові різні схеми приєднання абонентів до теплової мережі:1-залежна,2-незалежна. При залежній схемі вода із теплової мережі безпосередньо надходить до пристроїв абонентської установки. При незалежній схемі вода із теплової мережі проходить через теплообмінник в якому нагріває вториний теплоносій який використовується в абонентській установці. У закритих системах теплопостачання установки ГВП приєднані до теплової мережі через водо-водяні підігрівники. Схема приєднання опалювальних установок до теплової мережі:П - кран для випускання повітря, О-опалювальний прилад, Д- діафрагма, Р- розширювальний бак,Е-елеватор,ПО-підігрівник місцевої опалювальної системи,РВ- регулятор витрат, РТ- регулятор температури,r1-r2-подавальний і зворотні трубопроводи теплової мережі,r01-r02-r03-подавальній зворотній і змішувальний трубопроводи місцевої опалювальної системи.

РИС 3.5 в зошиті.

Питання №23

Основним типом відкритих систем теплопостачання двох трубна система. Опалювальні установки у відкритих системах приєднуються до теплової мережі так як і в закритих системах, але особливістю є безпосередній розбір води з теплових мереж для гарячого водопостачання.

Вразі застосування схеми з з верхнім розташуванням акумуляторна гарячої води, мережна вода із подавальної лінії мережної води надходить через регулятор температури через змішувач. Сюди ж поступає вода вз зворотної лінії теплової мережі через зворотній клапан. Регулятор температури, змінюючи витрату води із подавальної магістралі підтримує у змішувачі потрібну температуру близько 60С.

Із змішувача гаряча іода поступає у місцеву систему гарячого водопостачання. Зворотній клапан запобігає перетіканню води із подавальної лінії мережі у зворотню. Питання №24

Парові системи теплопостачання. Мал. 3,14;3,15.Парові системи теплопостачання бувають одно і багато трубними,високого і низького тиску з поверненням і без поверненням конденсату.

В промисловості теплоенергетиці найчастіше застосовується однотрубна парова система з поверненням конденсату мал 3,14Схеми приєднань:

а)парові опалювальні установник по залежній схемі; б)водяної опалювальної установки по не залежній схемі;

в)установки гарячого водопостачання; г)технологічний апаратів; д)установки механічного термокомпресора.

І – паропровід ; ІІ – конденсато провід.

1)турбіна.2)редукційно охолоджувальна установка.3)повітряний кран.4)нагрівальний прилад.5)конденсато відвідник.6)зворотній клапан.7)конденсато забірник.8)насос.9)регулюючий клапан10)підігрівник.11)резервуар розширювач.12)регулятор температури.13)водо водяний тепло обміник.14)акумулятор гарячої води.15)водо розбірний кран.16)тепло використовуючий апарат.17)механічний теплокомпресор.18)редукційна установка.

19)конденсатор.

Пара із відбору турбіни надходить в однотрубну парову мережу І і транспортується по ній до споживачів. Витрату пари на опалення дозволяється регулювати вручну шляхом відкриття або прикриття регулювального клапана. Витрата пари на вентиляцію,гаряче водопостачання і технологічні потреби (апарата) регулюється автоматично за допомогою регуляторів.

Схема приєднання технологічних апаратів і установок до мережі залежить від характеру установок. Можуть бути виконані безпосередньо або через редукційно охолоджувальні установки,це залежить від конкретного характеру технологічного процесу. Конденсат повертається на станцію по єдиному конденсато проводі ІІ. На випадок зупинки турбіни або недостатньої потужності відбору передбачається пара в мережу через РОУ.

Системи без приєднання конденсату мал 3,15

В опалювально вентиляційній техніці на промислових підприємствах практично не застосовується. Таке теплопостачання допускається для невеликих підприємств. Кількість трубопроводів в парових системах залежить від характеру роботи підприємства,його потужності і призначення Питання №25

Схема теплової мережі визначається розташуванням джерел теплоти (ТЕЦ чи котелень) по відношенню до району теплоспоживання, характером теплового навантаження споживачів району і видом теплоносія.

Головні вимоги, якими слід керуватись під час вибору схеми ТМ, це надійність І економічність за найпростіших рішень і найменшої довжини теплопроводів.

Якщо пара використовується як теплоносій, головним чином, для задоволення технологічних навантажень промислових підприємств, то головне навантаження парових мереж концентрується зазвичай в порівняно невеликій кількості вузлів, якими є цехи промислових підприємств. Через це питома протяжність парових мереж на одиницю розрахункового теплового навантаження, як правило, невелика. Якщо за характером технологічного процесу допустимі короткочасні (до 24 год.) перерви у подачі пари, то найекономічнішим і разом з тим достатньо надійним рішенням є прокладка однотрубного паропроводу з конденсатопроводом.

Складнішим завданням є вибір схеми водяних ТМ, оскільки їх навантаження менш концентроване. Кількість споживачів водяних ТМ у сучасних містах вимірюється тисячами, а більшість приєднаних споруд розташовані на території, що вимірюється багатьма квадратними кілометрами. Водяні мережі не такі довговічні, як парові, через більшу зовнішню корозію стальних трубопроводів, чутливіші до аварій через більшу питому густину теплоносія. Під час вибору схем ТМ питанням надійності і резервування теплопостачання приділяється особлива увага.

Водяні ТМ розділяються на магістральні і розподільні. Магістральні - це теплопроводи, що з'єднують джерела теплоти з районами теплоспоживання, а також джерела теплоти між собою.

Теплоносій надходить із магістральних мереж у розподільні і по них через ЦТП, ГТП чи М'ГП - до теплоспоживаних установок і абонентів.

У вузлах приєднанні» розподільних мереж до крупних магістральних доцільно споруджувати так звані секційні камери (СК), в яких установлюються секційні засувки (СЗ), головні засувки розподільних мереж, засувки на блокувальних зв'язках (БЗ) між суміжними магістралями і резервними джерелами теплопостачання. Секційні засувки ставляться через 2...З км (для парових мереж через малу масу пари у цьому немає потреби).

Всі засувки в СК обладнуються електро- і гідроприводом і повинні мати телемеханічний зв'язок з центральним диспетчерським пунктом.

Блокувальні зв'язки між магістралями можуть виконуватися однотрубними. Відповідною схемою їх приєднання до магістральної мережі може бути передбачено використання блокувального зв'язку як для подавальної, так і для зворотної лінії. Насосні станції суміщають із СК.

Розподільні ТМ діаметром 700 мм і менше, які відводяться від СК, а також магістральні лінії діаметром 700 мм і менше виконуються, як правило, тупиковими, оскільки максимально допустима тривалість аварійного припинення теплопостачання водяними ТМ для більшості абонентів може бути встановлена до 24 год. Вона не перевищує тривалості ліквідації аварії на підземних теплопроводах діаметром 700 мм і менше при сучасному рівні механізації ремонтних робіт і експлуатації. Сюди входять: локалізація аварійної дільниці, проведення ремонтно-відновних робіт, заповнення ділянки водою і включення її у роботу.

З гідно зі СНІП И-36-73 допускається зменшення подачі теплоти в аварійних умовах до 70% сумарної розрахункової витрати (максимально - годинної на опалення і вентиляцію і середньогодинної на ГВП).

При теплопостачанні великих міст від кількох ТЕЦ доцільно передбачити взаємне блокування ТЕЦ з'єднанням їх магістралей блокувальними зв'язками. Тобто може бути створена об'єднана кільцева теплова мережа з кількома джерелами живлення (рис. 5.1). Нарівні з резервуванням теплопостачання це дає змогу зменшити сумарний котельний резерв на ТЕЦ і збільшити ступінь

в икористання найбільш економічного обладнання за рахунок оптимального розподілу навантаження між джерелами теплоти.

Рис.5.1 Кільцева теплова мережа від трьох ТЄЦ

Незалежно від блокувальних зв'язків між магістралями доцільно у містах з розвинутим тепловим навантаженням ГВП передбачати перемички порівняно невеликого діаметра між суміжними радіальними відгалуженнями внутрішньоквартального розведення (розгалуження) для резервування ГВП (рис. 5.2,5.3).

І

Рис.5.2 Радіальна теплова мережа