11. Абсолютні величини,їх суть, одиниці вимірювання та значення.

Абсолютні величини є основою всіх статистичних і планових розрахунків.Вони необхідні для обліку контролю виконання завдання розвитку підприємств, організацій, аналізу різних чинників, які впливають на обсяг виробництва продукції. 1. Відносна величина динаміки (ВВД). Цей показник використовують для аналізу інтенсивності розвитку і визначають як відношення фактично досягнутого рівня до базисного: 2. Відносна величина планового завдання (KП.3):де yл — плановий рівень показника; yо — фактичний рівень базисног о (попереднього періоду) показника.Цей показник показує, у скільки разів планове значення того чи іншого показника перевищує фактичне його значення в базисному періоді. 3. Відносна величина виконання плану (KВшП) (виконання договірних зобов'язань):Цей показник показує, у скільки разів фактичне значення показника більше або менше за його планове значення.Відносна величина структури (ВВС). Цей показник застосовують для аналізу структури сукупності і визначають як відношення частки до цілого в межах однієї сукупності:

12,Відносні величини, їх суть, одиниці вимірювання, застосування.

Відносні величини –це показники, які виражають кількість співвідношення між явищами соціально-економічного життя, їх одержують, як частку відділення однієї відносної величини на іншу. Відносні величини мають велике значення в роботі, оскільки дозволяють оцінити явища з точки зору їх динаміки, складу, інтенсивності. Відносні величини можуть бути виражені у формах коефіцієнтів, процентів, промілах.

13. Розрізняють такі види відносних величин:

. Розрізняють такі види відносних величин: динаміки, виконання плану, планового завдання, структури, інтенсивності, координації, порівняння.

Найбільш поширеними є відносні величини динаміки (темпи росту) одержані шляхом рівняння абсолютних або середніх величин порівнюваного періоду (поточного або звітнього ) з аналітичними показниками базисного.

Тут порівнюють явища за ряд послідовних періодів з однією постійною базою або наступного рівняння з попереднім. У першому випадку розраховують базисні відносні величини, динаміки, у другому –ланцюгові (змінні) величини. За базу порівняння приймають останній або перший рік.

14, Середні величини,їх поняття і значення.

Середня величина є узагальнюючою мірою ознаки, що варіює, у статистичній сукупності. Показник у формі середньої характеризує рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності. Як уже зазначалося, значення ознаки j-го елемента поєднує в собі як спільні для всієї сукупності типові риси, так і притаманні лише цьому елементу індивідуальні особливості. Абстрагуючись від індивідуальних особливостей окремих елементів, можна виявити те загальне, типове, що властиве всій сукупності.Саме в середній взаємно компенсуються індивідуальні відмінності елементів та узагальнюються типові риси. Типовість середньої пов’язана з однорідністю сукупності. Середня характеризуватиме типовий рівень лише за умови, що сукупність якісно однорідна. У неоднорідній сукупності, за влучним висловом П. Самуельсона, осереднюються «тигри та кицьки», що лише створює ілюзію «благоденствія» і не віддзеркалює реалій.Взаємозв’язок індивідуальних значень ознаки та середньої — це діалектична єдність загального і окремого. Замінюючи множину індивідуальних значень, середня не змінює визначальної властивості сукупності — загального обсягу явища. Зв’язок визначальної властивості з елементами сукупності описується функцією f (x1, x2, ... xn), яка виражає певну математичну дію над емпіричними значеннями ознаки (підсумовування, множення, степенювання, коренювання) і визначає вид середньої. Так, у разі підсумовування значень ознаки визначальну властивість забезпечує середня арифметична, при множенні — середня геометрична і т. д.Отже, при обчиᑁленні середніх у соціально-економічних дослідженнях необхідно чітко усвідомити визначальну властивість сукупності та логіко-математичну суть — логічну формулу — по¬казника. Наприклад, логічна формула середнього вкладу в банк:Чисельник логічної формули середньої являє собою обсяг значень (визначальну властивість) ознаки, що варіює, а знаменник — обсяг сукупності. Як правило, визначальна властивість — це реальна абсолютна чи відносна величина, яка має самостійне значення в аналізі. У кожному конкретному випадку для реалізації логічної формули використовується певний вид середньої, зокрема:а) середня арифметична;б) середня гармонічна;в) середня геометрична;г) середня квадратична і т. д.Залежно від характеру первинної інформації середня будь-якого виду може бути простою чи зваженою. Позначається середня символом (риска над символом означає осереднення індивідуальних значень) і вимірюється в тих самих одиницях, що й ознака.