- •Принципи системного підходу
- •Типи зв’язків
- •Вимоги до організац структур:
- •Характеристики змісту культури
- •Типізація організаційних культур
- •Принципи організації
- •Збереження рівноваги організації та її цілісності
- •Організаційні теорії
- •Сучасна організаційна парадигма
- •Системний підхід
- •Соціальна організація
- •Збалансованість організації
- •Організаційна форма управління (офу)
Збалансованість організації
Важливою властивістю організації вважається її збалансованість та стійкість. Вони виникають внаслідок здатності організації до самопідтримки й саморегуляції, що обумовлено розвитком і вдосконаленням соціальних функцій
Стійкість системи - це її здатність повертатися до рівноважного стану та зберігати цілісність після дії внутрішніх і зовнішніх збурень. Стійкість - явище динамічне
Стійкість організації - це її рівноважний (рухомий) стан, що передбачає адаптивність (із збереженням незмінними ряду її структур протягом певного часу) до зовнішніх змін, а також здатність зберігати ефективність за змінами зовнішнього середовища
Статична стійкість організації забезпечується зусиллями, які спрямовані на утримання її рівноважного стану шляхом придушення будь-яких збурень
Динамічна стійкість організації допускає її коливання стосовно рівноважного стану
Динамічна стійкість організації формує її збалансова ний розвиток
Збалансований розвиток організації характеризується її здатністю адекватно реагувати на нинішні і можливі майбутні виклики зовнішнього середовища
Типи динамічної стійкості: зн( досягається зн впливом (д-вою), вн( визнач своєчасним реагув на зміни зн середов), спадковий (досяг шляхом формув, розвитку та збереж вн потенціалу)
«Гнучкість» - близька до керованості.Гнучкість забезпечується: Принципами побудови організаційної структури, Виробничою (технологічною) гнучкістю, Сучасними засобами комунікації, Характером виробничих відносин, у тому числі: стиль керівництва, організаційна культура, соціально- психологічний клімат, існування неформальних груп, Рівнем кваліфікації і можливістю навчання працівників.
Організаційна форма управління (офу)
Поняття «організаційна форма управління» (ОФУ) використовується для визначення організаційних структур, створених для здійснення певної цільової діяльності організаційним утворенням для досягнення визначеної мети.
Структура - організаційна характеристика системи, що уявляє собою сукупність сталих, утворюючих систему зв’язків і відносин, які забезпечують стабільність та рівновагу системи, взаємодію, підпорядкованість та пропорційність складових
Організаційна структура управління (ОСУ) - це склад, взаємозв’язок і упорядкованість самостійних управлінських підрозділів і окремих посад, які виконують функції управління
Ланка управління - відокремлений підрозділ з точно визначеними функціями
Відносини між ланками управління підтримуються завдяки зв’язкам, взаємовідносинам, комунікаціям.
Організаційне проектування - це процес вибору організаційної структури, яка найкраще відповідає цілям і завданням організації, а також зовнішнім та внутрішнім чинникам, що на неї впливають
Відносини між ланками управління підтримуються завдяки зв’язкам, взаємовідносинам, комунікаціям.
Чинники прямої дії(мікрооточення): постачальники, споживачі, населення, прир умови, профспілки, конкуренти, держ органи; чинники непрям дії(макрооточення): міжнар події, тан економіки, правове поле, соціокульт чинники, політ чинники, науково-тхн прогрес
Адміністрування – управління наказами й командуваннями замість конкретного керівництва, в поєдн з виховною і роз’яснюв роботою
Аналогія – подібність, схожість в цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або відношеннями
Аттрактори-відносно сталий стан с-ми,який якби притягує безліч «траєкторій с-ми», які визначаються різними початк умовами
Бізнес-процес - сукупність різних видів діяльності, в межах якої «на вході» - ресурси, на «виході» - продукт цінний для споживача (суспільства), тому організація - динамічна система зі «входом» і «виходом» ззовні і всередині
Біфуркація-т біф- тотчка розгалуження шляхів еволюції с-ми
Бюрокрáтія— адміністративна система організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади і пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами і обов'язками, що визначають їх дії і відповідальність.
Властивості системи - сукупність параметрів, які визначають поведінку системи
Генотип - сукупність генів даного організму, яка, на відміну від понять геному і генофонду, характеризує особина, а не вид
Гнучкість о-ції – організац здатність адаптуватися до змін середовища
Детермінований хаос- випадковість(флуктуація)як творчий, конструктивний початок, здатний грати роль механізму що виводитьс-му на ат трактор, на вн тенденцію її організації.
Дія - подія, що відбувається із системою і яка викликана іншою подією
Ентропія – міра безпорядку, безладдя
Збурення – будь-яка дія, що намагається порушити необх ф-ціон зв’язок
Ієра́рхія — поділ на вищі й нижчі посади, чини; суворий порядок підлеглості нижчих щодо посади або чину осіб вищим.
Імідж – штучна імітація або подання зн форми будь-якого об’єкта, особливо особи
Імідж фірми — це думка про дану організацію у групи людей на основі сформованого у них образу цієї фірми, що виник унаслідок або прямого контакту з цією фірмою, або в результаті інформації, отриманої про цю фірму від інших людей
Інститути - це: 1) формальні (закони); 2) неформальні (добровільно прийняти норми поведінки) обмеження, а також фактори примусу, які структурують взаємовідносини (стосунки) людей.
Керована с-ма – підсистема управл о-цією, яка під впливом управл рішень забезпеч досягнення цілей о-ції
Керуюча с-ма – с-ма, призначеня для ініціювання дій тхл с-ми, здійсненн контролю і керування ними в процесі виконання заданих ф-цій
Корпорати́вна культу́ра — це система цінностей та переконань, які розділяє кожен працівник фірми та передбачає його поведінку, обумовлює характер життєдіяльності організації. Корпоративна культура це також спосіб і засіб створення організації, яка самостіно розвивається.
Ланка управління - відокремлений підрозділ з точно визначеними функціями
Лінíйне програмувáння— один з важливих розділів дослідження операцій, що зводиться до оптимізації лінійної цільової функції на множині, яка описується лінійними рівняннями і нерівностями.
Макрооточення – створ заг умови д-ті о-ції і переважно не має специф впливу на конкретну о-цію, однак рівень впливу оточення на організації різний
Менеджеризм - течія, напрям економічної думки, що вивчає і розглядає роль управління, менеджерів в економіці
Мікрооточеня – складна с–ма, що безпосер впливає на фірму, або схильні до її прямої дії
Місія – роль, яку надає собі о-ція в с-ві або ставить перед собою індивідуальна особистість
Моніторинг - стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку. Методологічно моніторинг це проведення ряду однотипних замірів при цьому головна інформація полягає навіть не в самих значеннях результатів, а в їх зміні, динаміці від одного заміру до іншого
Нелінійність – властивість с-м або процесів, заключ в відсутності лінійної залежності одних параметрів від ін.
Організаційна культура - сукупність найбільш важливих припущень, що сприймаються членами організації і відображаються декларованими організацію цінностями, які визначають орієнтири поведінки членів організації
Організаційна структура управління – один з видів моделей, сукупність яких має назву організац структур п-ва
Організаційна структура управління (ОСУ) - це склад, взаємозв’язок і упорядкованість самостійних управлінських підрозділів і окремих посад, які виконують функції управління
Організаційне проектування - це процес вибору організаційної структури, яка найкраще відповідає цілям і завданням організації, а також зовнішнім та внутрішнім чинникам, що на неї впливають
Парадигма - сукупність фундаментальних наукових установок, уявлень і термінів, приймається і колективна науковим співтовариством і об'єднує більшість його членів. Поведінка системи - реальна або потенційна дія системи
Подія - зміна хоча б однієї властивості системи
Саморегуля́ція— властивість природної системи до відновлення внутрішніх параметрів і структур після яких-небудь природних або антропогенних змін
Система - це цілісна сукупність взаємопов’язаних елементів, яка має певну структуру і взаємодіє із зовнішнім середовищем в інтересах досягнення мети
Системний аналіз – наук метод пізнання, що являє собюпослідовність дій з установлення структурних зв’язків між змінними або ел дослідж с-ми
С-ма управління – упоряди сукупн взаємопов’язаних елементів, які відрізн ф-ціон цілями, діють автономно, але спрямовані на досягнення аг мети
Соціум - суспільство як цілісна соціальна система
Стан системи - упорядкована безліч істотних властивостей, які вона має в певний момент часу
Стійкість організації - це її рівноважний (рухомий) стан, що передбачає адаптивність (із збереженням незмінними ряду її структур протягом певного часу) до зовнішніх змін, а також здатність зберігати ефективність за змінами зовнішнього середовища
Стійкість системи - це її здатність повертатися до рівноважного стану та зберігати цілісність після дії внутрішніх і зовнішніх збурень. Стійкість - явище динамічне
Стохастичність – означає, що зміна станів с-ми відбувається відповідно до визначеих ймовірностей
Структура - організаційна характеристика системи, що уявляє собою сукупність сталих, утворюючих систему зв’язків і відносин, які забезпечують стабільність та рівновагу системи, взаємодію, підпорядкованість та пропорційність складових
Технократизм – принцип пояснення сусп. Розвитку, згідно з яким влада в с-ві повинна належати технократам-носіям тхн прогресу, вищим шарам тхн спеціалістів
Фенотип - сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку.
Фрактал – об’єки, які мають властив само подібності
Хаос – відсутність будь-якої структури.