Характеристики змісту культури

• Розуміння людиною свого місця в організації

• Взаємовідносини між людьми

• Збереження цінностей організації, які підтримуються

• Внутрішня віра людини в ідеали організації

• Внутрішня віра людини в ідеали організації

• Норми комунікації, які сприймаються

• Зовнішній вигляд працівника

• Подання працівником себе в оточенні

Корпоративна культура сприймає організацію як живий організм, життєздатність якого є більш важливою долі окремої людини. Організм живе за власними законами і об’єднує людей на засадах спільних норм і цінностей в єдину «сім’ю». Це виключає (обмежує) автономію (свободу) працівників, які підкоряються жорсткої необхід­ності досягати цілей організації

Громадянська культура передбачає, що ринок - це простір конструктивної взаємодії з рівноправними партне­рами. Змагання тут є другорядними. Головним для органі­зації є не панування, або перемога над слабким супротив­ником, а розширення простору для співпраці, створення умов для самореалізації працівників

Корпоративна культура - це культура конкуренції і бо­ротьби (за панування на ринку). Для реалізації своїх інтересів фірма здатна поступитися будь-якими морально- психологічними нормами, які не торкаються безпосе­редньо економічних і правових засад власного

Громадянська культура характеризується критичним ставленням до дійсності, демократичністю, толерант­ністю, плюралізмом. В ній відсутні єдині вимоги і норми, які визначаються «зверху», крім моральних, загально­людських. Відповідаючи інтересам людей, вона .не стільки підкоряє свої норми і цінності вимогам особистої свободи, скільки створює умови розвитку людини

Типізація організаційних культур

Ієрархічна (бюрократ) к-ра - притаманна орієнтація на стратегію всередині орга­нізації і послідовні дії у стабільному зовнішньому середовищі. Символи, зразки наслідування підкрес­люють важливість співпраці, традицій і відповід­ності затвердженої політиці.

Організація є успішною завдяки внутрішній інтегра­ції і економічності. Ключовими цінностями є чіткий розподіл повноважень з прийняття рішень, стандар­тизовані правила і процедури, механізми обліку і контролю

Ринкова к-ра - це організація, що функціонує як ринок, тобто зорієнтована на зовнішнє середовище.

Зовнішнє оточення - ворожий виклик, споживачі розбірливі, організація здійснює бізнес з метою по­силення свого становища в конкурентному середо­вищі. Організацію об’єднує прагнення перемогти. Успіх визначається рівнем проникнення на ринок. Важливим є випередження суперників і лідерство на ринку

Кланова к-ра - усі працівники поділяють цінності та ціпі організації. Загальні риси: згуртованість, співучасть, індиві­дуальність, відчуття організації як «ми». Підгрунтям є припущення, що із зовнішнім оточенням краще справитися бригадною роботою (командою) і турботою про підвищення кваліфікації найманих працівників. Споживачі сприймаються як партнери. Головним завданням менеджерів є делегування повноважень і полегшення умов участі у бізнесі, створення можливостей демонстрації відданості справі і організації

Адхократична к-ра - головною метою адхократії є підсилення адаптив- ності організації, забезпечення її гнучкості і твор­чого підходу' працівників до справи у ситуаціях невизначеності, двозначності та перевантаженості інформацією. Цю культуру характеризує динамічне, підприємницьке і творче місце роботи, коли люди готові жертвувати собою і схильні до ризику. Сут- ністю є відданість експериментуванню і новаторству

Японський та європ менталітет

Сприйняття світу: Я-монізм, інтуїція; Є-дуалізм, логіка.

Ставл до природи й долі: Я-покірність долі, згода, стійкість; Є-домінування,виклик.

Форми поведінки: Я-група, ситуація, настанови особистості; Є-індивід, наук принципи, інтелект

Соц відносини: Я-компроміс між особистостями, ідентифік індивіду з о-цією; Є-конкур між індивідами, протистояння існув індивіда о-ції

За критерієм часу к-ри поділ:

Моноактивні – к-ри, в яких заведено планувати своє життя, складати, розкладати, організ свою д-ть в певній послідовн

Полдіактивні – рухомі товаристські народи, які звикли робити багато справ одночасно

Реактивні-надається найб значення ввічливості й повазі, перевага надається мовчки слухати співрозмовника, обережно реагуючи на пропоз ін сторони

ОК в укр. комп.

-повільне впровадж к-ри; -значна дистанція влади; -невміння(небаж) застос нові тхл; -нехтування стратегічністю; -високий рівень пасивності, брак ініціативи; -достатньо вис рівень індивідуалізму, конкурентності, небаж обговор і спільно виріш управл проблеми; -вис рівень залежності ОК від керівництва; -відносно високий рівень конфліктності, наявн «контр культур»

Закони організації

Закони відображають необхідні, істотні, стійки і таки, що повторюються відносини між явищами в природі та суспільстві

• Утворюють теоретичне підґрунтя

• Орієнтують пізнання від емпіричного до науково обґрунтованого

• Сприяють правильному оцінюванню проблеми

• Спрямовують на об’єктивне аналізу­вання проблем, та досвіду завдання

• Розвивають управлінську культуру

Закони організації відображають необхідні, істот­ні, стійки і такі, що повторюються, відносини між явищами та процесами у функціонуванні та роз­витку організацій.

Загальні (універсальні) закони діють у всіх системах (організаціях):

З синергії: загальний потенціал ресурсів будь-якої системи може бути більше, або менше простої суми усіх потенціалів ресурсів системи

З самозбереження: кожна система прагне зберегти себе як ціле, використовуючи для цього весь свій потенціал

З розвитку: кожна система прагне досягти найбіль­шого сумарного потенціалу впродовж всіх етапів її жит­тєвого циклу

З найменших: структурна стійкість цілого (системи) визначається його найменшою частковою стійкістю (компонентів)

З онтогенезу : кожна організація прохо­дить у своєму розвитку кілька фаз життєвого циклу: становлення, розцвіт, угасання

Часткові закони діють у певних сферах функціонування організації

З безперервності та ритмічності означає забез­печення безперервності та ритмічності у функціонуванні усіх підсистем організації

З змагальності (конкуренції) персоналу вимагає відкрите прозоре оцінювання та просування персоналу організації

З пріоритету цілого над частиною: інтереси цілого (системи) в його функціонуванні та розвитку є більш важливими інтересів його частин (елементів)

З врахування потреб системи: система розви­вається та функціонує успішно, якщо задовольняються її потреби та потреби її частин

З оптимального завантаження: кожен компонент організації повинен мати оптимальний обсяг заван­таження

З інформованості-впорядкованості: рівень порядку, організованості системи визначається рівнем її інфор- мованості

З пропорційності та композиції полягає у необ­хідності певного співвідношення між частинами цілого, їх та відповідність

З єдності аналізу та синтезу: процеси розподілу, спеціалізації, диференціації необхідно доповнювати про­тилежними процесами - поєднання, кооперації, інтеграції

З своєрідності: кожна організація має властиву тільки їй структуру

Специфічні закони діють у певних ситуаціях та видах діяльності

З соціальної гармонії: соціальний розвиток органі­зації та соціальна узгодженість збільшують ефективність її функціонування

З відповідності різноманітності керуючої системи різноманітності керованої системи: різноманітність (невизначеність) поведінці керованої системи може бути зменшена шляхом відповідного збільшення різноманіт­ності керуючої системи