Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы гос БС.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.07.2019
Размер:
743.72 Кб
Скачать
  1. Бюджетний дефіцит, причини його виникнення та джерела покриття. 33

Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків. Бюджетний дефіцит є наслідком певного стану економічних відносин, які виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання фінансових ресурсів понад їх наявну величину. Для покриття витрат понад наявну масу фінансових ресурсів застосовують грошову емісію, внутрішні й зовнішні позики.

Причинами дефіциту бюджету в Україні є:

-Зменшення приросту національного доходу.

-Збільшення бюджетних витрат.

-Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками.

-Відсутність чіткої фінансової стратегії.

-Інфляційні процеси.

Бюджетні процеси, пов'язані з дефіцитом державного та місцевих бюджетів, урегульовані Бюджетним кодексом.

Прийняття Державного бюджету України або бюджету Автономної Республіки Крим, міського бюджету на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету з урахуванням особливостей, визначених Бюджетним кодексом.

У ст. 15 Бюджетного кодексу визначені джерела фінансування дефіциту бюджету. Такими джерелами є:

-державні внутрішні та зовнішні запозичення;

-внутрішні запозичення органів влади Автономної Республіки Крим;

-внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування з дотриманням умов, визначених Бюджетним кодексом.

Кабінет Міністрів України може брати позики в межах, передбачених Законом про Державний бюджет України. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.

  1. Бюджетний дефіцит та державний борг, їх взаємозв’язок. Граничний розмір державного боргу та його регулювання.

Бюджетний дефіцит – це перевищення видаткової частини над доходною. В умовах ідеального стану економіки таке явище практично відсутнє, оскільки держава може оптимально порівнювати обсяги своїх видатків відповідно до фінансових можливостей без будь-якої шкоди для суспільства.

Бюджетний дефіцит є складним явищем, яке не може мати однозначної оцінки.

Існування державного боргу на сьогодні є об’єктивно обумовленим явищем для країн з ринковою економікою. В період трансформації економіки питання державного боргу є актуальним і для України.

Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності. Величина боргу характеризує стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур.

Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту країни. Держава не несе відповідальності за зобов’язаннями та запозиченнями до місцевих бюджетів.

Обслуговування боргу – це комплекс заходів держави з погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. Погашення позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів. В окремих випадках держава вдається до рефінансування державного боргу, тобто погашення заборгованості шляхом випуску нових позик.

Обслуговування державного внутрішнього боргу України здійснює Міністерство фінансів України через банківську систему України шляхом проведення операцій з розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхнього погашення і виплати доходу за ними у вигляді процентів в іншій формі.

Для фінансування витрат з розміщення, рефінансування, виплати доходу та погашення боргових зобов’язань України у складі Державного бюджету України створюється фонд обслуговування внутрішнього боргу України. До нього зараховують кошти у розмірі 50%, одержаних від приватизації майна державних підприємств. Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10% видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу.

Методами управління державного боргу є:

- Конверсія – зменшення розміру відсотків, які мають виплачуватись за позиками

- Консолідація – збільшення строків дії випущеної позики

- Уніфікація – об’єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики

- Відстрочення погашення позики

- Анулювання позики.