18. Розпорядники бюджетних коштів, їх види та функції. Закони, якими визначаються розпорядники бюджетних коштів.

Розпорядники бюджетних коштів це бюджетні установи та організації, в лиці їх керівників уповноважених на одержання державних асигнувань та взяття бюджетних забов?язань. Залежно від ступеня підпорядкованості обсягу наданих їм прав, відповідальності та обов’язків, а також залежно від структури управління міністерств, відомств, вони поділяються на головних і нижчестоящих.За державним бюджетом розпорядники бюджетних коштів поділяться на головних та нижчестоящих і які мають підвідомчих установ, підприємств та організацій.За місцевими бюджетами – на головних і нижчестоящих які не мають у своєму підпорядкуванні підвідомчих установ, під-в, організацій.Нижчестоящі розпорядники коштів поділяються на розпорядників коштів 2-го і 3-го ступенів.За місцевими бюджетами розподіл розпорядників бюджету здійснюється за 2-ма категоріями, що обумовлено тим, що місцеві органи управління галузями поділяються на 2 ланки. ( районний відділ освіти поділяється на районний апарат управління і безпосередньо підпорядковані йому школи та інші заклади). Керівник відділу є розпорядником коштів бюджету 2-го ступеня і має у своєму веденні школи які не мають підпорядкованих установ. Керівник школи нижчестоящим розпорядником коштів 3-го ступеня яких одержує кошти для безпосереднього витрачання і не має підпорядкованих закладів.Головні розпорядники коштів у порівнянні з нижчестоящими мають більше прав, обов’язків і відповідальності,вони розглядають і затверджують, складають зведені кошториси видатків на рік у цілому в міністерстві, відомстві, управлінні, здійснюють пересування бюджетних асигнувань з одного кошторисного підрозділу в інший. Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між нижчестоящими розпорядниками а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління. Також вони мають право збільшити асигнування за кошторисом одних установ за умови зменшення їх на таку ж суму за цими ж статтями кошторису в інших аналогічних установах. Нижчестоящі розпорядники несуть відповідальність за використання бюджетних коштів перед головним розпорядником. Головним чинником розпорядження 2-го ступеня є обласні установи і організації в яких є підвідомчі підрозділи. На обласному рівні розподільниками коштів другого ступеня є управління освіти і т.д. Нижчестоящі розпорядники 3-го ступеня мають свій кошторис, ведуть самостійно бухгалтерський облік виконання кошторису і складають звітність.

18. Нормування видатків бюджетних установ, види норм, характеристика натуральних та грошових норм.

Нормирование расходов -это определение объема расходов на расчетную плановую единицу, которая характеризует объем деятельности определенной бюджетной организации(пример, на 1 класс в школе).

Данный метод является основным при определении расходов на текущее содержание б-ных организаций.

Норма расходов-это величина на плановую расчетную единицу(класс, кв.м).в зависимости от того в каких единицах измерения отображаются нормы выделяют 2 основные группы норм: натуральные(материальные) и денежные(финансовые).

Натуральные(материальные ) нормы- определяют расходы натуральных ресурсов на расчетную единицу в натуральном выражении(состав и качество продуктов питания на 1 ребенка в детсаде);

Финансовые нормы- это денежное выражение натуральной нормы исходя из действующих гос-х цен,при рассмотрении фин-ой нормы необходимо отметить такое понятие как бюджетная норма. Если ф.норма отражает всю сумму денежных затрат на расчетную единицу,то бюджетная норма отражает ту часть расходов ,которые покрываются за счет б-ных средств.

Существуют следующие виды норм:

Натуральные;

Финансовые (денежные);

В зависимости от метода построения денежные нормы делятся на :

Индивидуальные – отражают расходы по отдельным видам расходов на расчетную единицу;

Комбинированные-показывают сумму затрат в целом по виду расходов на расчетную единицу;

Укрупненные-отражают всю сумму затрат на расчетную единицу;

Так же нормы затрат делятся еще на обязательные и расчетные.

Обязательные-нормы,величина которых установлена ,как правило, правительством.

Расчетные нормы как средние нормы расходов на расчетную единицу устанавливаются ведомствами по соглашению с финансовыми органами.