![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Залюднення українських земель за доби палеоліту
- •Розвиток людського суспільства на українських землях за часів мезоліту
- •Перехід до відтворюючого господарства за часів неоліту
- •Українські землі за часів енеоліту. Трипільська культура
- •Зміни в житті людей протягом бронзового віку
- •Перші державні об’єднання на півдні України за часів ранньої залізної доби
- •Кіммерійці
- •Античні міста Північного Причорномор’я
- •Сармати
- •Проблема етногенезу слов’ян
- •Українські землі за доби раннього Середньовіччя (V — середина XI ст.)
- •Велике переселення народів і розвиток історичних подій на території України
- •Походження назви «Русь»
- •Утворення держави Київська Русь
- •Київська Русь у роки князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава (882—972 рр.)
- •Розквіт Київської держави за часів князювання Володимира Великого (980—1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019—1054 рр.)
- •Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •Українські землі за доби розвиненого Середньовіччя (друга половина XI—середина XVI ст.)
- •Роздробленість Київської Русі
- •Виокремлення української народності із загальноруської спільноти
- •Українські землі під владою Литви
- •Перехід Галичини під владу Польщі
- •Історична доля Буковини й Закарпаття в XIV — першій половині XVI ст.
- •Перехід Криму і Північного Причорномор’я під владу Османської імперії
- •Перехід північно-східних українськихземель до складу Московської держави
- •Передумови об’єднання Великого князівства Литовськогой Польського королівства
- •Остаточна ліквідація автономії руських князівств у складі Литви
- •Берестейська церковна унія 1596 р.
- •Реформація в Україні
- •Контрреформація на українських землях
- •Поява книгодрукування в Україні
- •Полемічна література
- •Братства
- •Києво-Могилянська академія
- •Церковна реформа Петра Могили
- •Виникнення українського козацтва
- •Запорозька Січ — козацька республіка
- •Визвольний рух в Україні в XVI — першій половині XVII ст. Козацько-селянські повстання
- •Зліт політичної кар’єри б. Хмельницького
- •Політичний і соціально-економічний лад козацької республіки — Гетьманщини
- •Заселення, політичний і соціально-економічний устрій Слобожанщини
- •Період Руїни (друга половина XVII ст.)
- •Гетьманування і. Виговського
- •Політика ю. Хмельницького (1659—1663 рр.). Розкол України на Правобережну та Лівобережну
- •Андрусівське перемир’я
- •Гетьманування п. Дорошенка. Боротьба за возз’єднання українських земель
- •Конституція п. Орлика
- •Гетьманування д. Апостола
- •Значення козацької доби в історії України
- •Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII ст.)
- •Історичний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій
- •Адміністративнотериторіальний устрій українських земель у складі Росії
- •Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії
- •Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні в XIX ст.
- •Українці в загальноросійському і польському суспільно-політичних рухах
- •Кирило-Мефодіївське братство
- •Діяльність громад
- •Концепція громадівського соціалізму
- •Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст.
- •«Руська трійця»
- •Революція 1848—1849 рp. В Австрійській iмпepiї та події на західноукраїнських землях
- •Москвофіли і народовці в Галичині
- •Політизація українського національно-визвольного руху
- •Економічний розвиток західноукраїнських земель
- •Наддніпрянщина в роки революції 1905—1907 рр. У Російській імперії
- •Політика російського самодержавства щодо України в 1907—1914 рр.
- •Столипінська аграрна реформа в Україні
- •Воєнні дії на території України
- •Національний рух у Галичині й Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни
- •Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців
- •Наслідки Першої світової війни
- •Директорія унр
- •Західноукраїнська народна республіка
- •Україна й утворення срср
- •Політика більшовиків в Україні в 1919—1921 рр. «Воєнний комунізм»
- •Голодомор в Україні в 1921 — середині 1923 р.
- •Урср в умовах нової економічної політики
- •Політика українізації (коренізації) в 1920-х рр.
- •Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні в 1920—1930-ті рр.
- •Політика суцільної колективізації та розселянювання України
- •Oсобливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні
- •Громадсько-політичне й культурне життя в Україні в 1930-х рр.
- •Українські землі у складі Чехословаччини
- •Українські землі у складі Румунії
- •Рух Опору
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Культура України в роки Великої Вітчизняної війни
- •Україна — співзасновниця оон
- •Відбудова господарства
- •Голод 1946—1947 рр.
- •Грошова реформа 1947 р.
- •Культурне життя в Україні
- •Культура і духовне життя в Україні. Виникнення дисидентського руху
- •Суспільно-політичне життя. Загострення політико-ідеологічної кризи радянського ладу
- •Опозиційний рух в Україні
- •Kультура й духовне життя України
- •Державотворчі процеси
- •Конституційний процес
- •Формування багатопартійної системи
- •Внутрішньополітичні події після 1996 р.
- •Культурне й духовне життя суспільства
- •Зовнішня політика
- •Вибори Президента України 2004 р. «Помаранчева революція»
Україна й утворення срср
Під час громадянської війни на території колишньої Російської імперії утворилося шість радянських республік — Російська Федерація, Україна, Білорусія, Азербайджан, Вірменія, Грузія та дві народні республіки — Бухарська і Хорезмська. Республіки формально вважалися незалежними, але фактично ніякого суверенітету вони не мали і управлялися єдиним центром — Центральним комітетом Російської комуністичної партії більшовиків (ЦК РКП(б)). Залежність республік від московського центру прикривалася системою двосторонніх та багатосторонніх угод, яка отримала назву «договірної федерації». Після громадянської війни постало питання про остаточне врегулювання відносин між республіками. Для цього була утворена спеціальна комісія на чолі з наркомом національностей Йосифом Сталіним. (У квітні 1922 р. Сталін зайняв посаду Генерального Секретаря ЦК РКП(б)). Комісія розробила так званий «план автономізації», який передбачав включення республік на правах автономій до складу Російської федерації. В Україні з критикою цього плану активно виступили голова уряду Х. Раковський та нарком внутрішніх справ М. Скрипник. На відміну від них, перший секретар Центрального комітету комуністичної партії більшовиків України (ЦК КП(б)У) Д. Мануїльський підтримав Сталіна. Протистояння зі Сталіним дорого коштувало Х. Раковському: 1923 р. його було замінено на посаді голови уряду УСРР Власом Чубарем, а 1936 р. — репресовано. В. Ленін відкинув сталінський план і розробив власний, за яким усі республіки, включаючи Російську Федерацію, на рівних правах входили до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік, зберігаючи за собою право вільного виходу. Таким чином, утворювалася нова федеративна держава, у якій поряд з республіканськими передбачалося формування союзних органів влади. На основі ленінського плану І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 р. прийняв рішення про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). До його складу ввійшли Російська Федерація, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька Федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан). У документах, покладених в основу СРСР (Декларація і Договір), права центру превалювали над правами республік. Так, із 29 пунктів Союзного договору лише один стосувався прав республік. Формально кожна республіка мала право виходу зі складу СРСР, але механізму такого виходу не було розроблено. Юридичне оформлення СРСР остаточно завершилося в 1924 р., коли була прийнята Конституція СРСР, яка позбавила союзні республіки права на зовнішню політику і торгівлю, прийняття власних рішень щодо розвитку транспорту, зв’язку, оборонної промисловості. Повноваження республік обмежувалися сільським господарством, внутрішніми справами, охороною здоров’я, соціальним забезпеченням. Але і ці повноваження зводилися нанівець керівництвом РКП(б), яке визначало внутрішню і зовнішню політику в цілому і кожної республіки зокрема. IX Всеукраїнський з’їзд рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституції УСРР, законодавчо закріпивши входження республіки до складу СРСР. Формально СРСР був федерацією, але фактично — унітарною централізованою державою. Україна втратила рештки державного суверенітету й перетворилася на звичайну адміністративну одиницю СРСР.