6. Функції політології.

• Теоретична (пізнавальна) полягає у розробленні нею різних теорій, концепцій, гіпотез, які описують і пояснюють явища і процеси суспільного життя.

• Методологічна - яка полягає в тому, що категорії й поняття цієї науки, а також формульовані нею закономірності використовуються іншими науками як теоретичний інструментарій у дослідженні політичних явищ і процесів

• Прикладна - функція політології полягає у її зорієнтованості на вирішення конкретних практичних політичних завдань і проблем. На основі розроблюваних нею теоретичних положень політологія формулює рекомендації щодо здійснення політики, проведення тих чи інших заходів і кампаній.

• Виховна – політологія впливає на формулювання світогляду індивіда, даючи йому знання про політичну сферу життя, про політичні інститути, права, свободи і обов’язки громадян.

• Прогностична – полягає у здатності передбачати, прогнозувати перспективи розвитку політичних процесів.

7. Політична влада : суть, форми прояву.

Влада — це здатність та можливість здійснювати свою волю, спричинювати визначальний вплив на діяльність інших людей за допомогою певних засобів — авторитету, права, насильства.

Це загальносоціологічне визначення влади, у якому влада розуміється як уміння, здібність реалізувати функцію управління.

На відміну від соціологічної теорії політологія виділяє з влади саме політичну владу.

А для політичної влади мають значення не стільки інтереси приватних осіб або груп, скільки загальні інтереси усіх громадян суспільства.

Політичність влади означає, що панування, насильство як специфічні засоби влади монополізовані та зосереджені у спеціально створених суспільством інститутах, органах та установах, які у сукупності складають державу.

Основні ознаки політичної влади:

• суверенність;

• відображення загальних інтересів;

• застосування примушення та насильства;

• легітимність;

• привселюдність;

• джерело (у давній - род, у марксистів - клас, у демократії - народ).

Види влади:

• Економічна влада - це контроль над економічними ресурсами, власність на різного роду матеріальні цінності.

• Соціальна влада - передбачає розподіл положення у соціальній структурі.

• Духовно-інформаційна влада - це влада над людьми, що здійснюється за допомогою наукових знань та інформації.

• Примусова влада - спирається на силові ресурси та означає контроль за людьми за допомогою застосування фізичної сили.

В залежності від суб’єктів влади вона може розподіляться на державну, партійну, профспілкову, армійську, сімейну.

Влада складається з кількох компонентів:

• суб’єкт;

• об’єкт;

• ресурси;

• процес.

Влада ніколи не є властивістю або відносиною лише однієї дійової особи. Влада - завжди двостороннє, асиметричне, з перевагою волі властителя взаємодія її суб’єкта та об’єкта. Найважливішою соціальною причиною підлеглості одних людей іншим є нерівний розподіл ресурсів влади.

Політична влада відіграє надзвичайно велику роль у житті суспільства і виконує такі головні соціальні функції.

• Інтегративна функція (одним з основних призначень влади є інтегрування зусиль різноманітних соціально-політичних сил, політичних партій та суспільних об'єднань на платформі загальнонародних інтересів)

• Регулятивна функція (важливим призначенням влади є регулювання життєдіяльності суспільства)

• Мотиваційна функція (однією з функцій влади є формування мотивів політичної діяльності, підпорядкування суспільне значущим мотивам усіх інших мотивів політичної діяльності різномих політичних сил та політико-організаційних структур)

• Консолідуюча функція (важливим призначенням влади є консолідація всіх елементів політичної системи

• Стабілізаційна функція (влада є важливою стабілізуючою силою організації суспільного й політичного життя).

Державна влада є лише однією з форм політичної влади – це спеціально організована система державних органів, організацій та установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя, вона характеризується монопольним правом на прийняття законів і застосування примусу.

Поняття „політична влада” ширше від поняття „державна влада”. По-перше, політична влада виникла раніше від державної, ще в додержавну добу. По-друге, не кожна політична влада є владою державною (наприклад, влада партій, рухів, громадських організацій), хоча будь-яка державна влада — завжди політична. По-третє, державна влада специфічна: тільки вона володіє монополією на примус, правом видавати НПА тощо. Проте, окрім примусу вона послуговується іншими засобами впливу: переконанням, ідеологічними, економічними чинниками тощо.